Вербна, або Пальмова неділя: коли святкувати у 2025 році, історія свята та символізм верби

Вербна неділя як у християн західного, так і у християн східного обряду цьогоріч святкується в один день — 13-го квітня, рівно за тиждень до Великодня. Це свято вшановує подію, описану в Євангелії як вхід Ісуса Христа в Єрусалим.

Про символізм тріумфу в Римській імперії, як відбувся в’їзд Ісуса в Єрусалим, згідно з релігійними переказами, коли виникло свято Вербової неділі та чому в Україні символом свята є верба, – розповідає Суспільне Культура.

Згідно з християнськими віруваннями Ісус Христос вирушив з Віфагії до свого місця призначення на віслюку, а люди радо його зустріли та кидали під ноги йому пальмові гілки. Саме це галуззя з часів Античності було символом перемоги: його використовували, щоб вшановувати олімпіоніків — переможців античних Олімпійських ігор, римських полководців.

За 5 днів після тріумфального в’їзду Ісуса Христа в Єрусалим його страчують на хресті, за те, що нібито проголосив себе царем Юдеї, чим загрожував владі префекта Понтія Пилата та імперській присутності Риму.

Про символіку свята та її історичне коріння

Вхід Ісуса Христа в Єрусалим перетворив пальмову гілку із символу земної перемоги над ворогами на символ перемоги віри над ворогами душі — відповідно, її спасіння.

В Античності пальмові гілки використовували, щоб вшанувати переможців античних Олімпійських ігор, які були частиною естетично-релігійного дійства із жертвоприношеннями богам Олімпу.

В Римській республіці, яка запозичила давньогрецький символізм, пальму теж вважали символом перемоги.

В римських завоюваннях був особливий звичай військового параду — тріумфу, що глорифікував полководців, сенаторів чи імператорів після переможних походів, коли головнокомандувач римських легіонів переможно входив до Риму. Тріумф був проявом найбільшої слави за життя.

Гней Помпей — римський полководець, що в 63 році переміг в облозі Єрусалиму та окупував Юдею, перетворивши її на римську провінцію. Він здобув 3 тріумфи, останній якраз за підкорення в Азії. Юлій Цезар же до порівняння мав 5 тріумфів.

Римський консул Марк Ліциній Красс Фругі, за переказами Светонія, “їхав на запряженому коні, одягнутий в туніку, вишиту пальмовими гілками, тому що отримував цю честь удруге”, — писав давньоримський хронік про тріумф у Римі в 44 році нашої ери.

Тобто пальмова гілка в часи Римської імперії була атрибутом найбільшої слави й влади імперії.

Римська влада і завоювання багато в чому трималися на релігії. До прикладу, в Римській республіці існував ритуал евокаціо — викликання. Його суть полягала в тому, що перед облогою міста римський полководець просив божество-покровителя перейти на бік Риму.

Якщо облога була успішна, то всі статуї цього божества переносили до Риму, а саме пограбування культурних цінностей вважалося божим благословінням.

Подібний випадок стався зі статуями Юнони Регіни, які вкрали після завоювання Веї в 396 році до н. е., пізніше в Римі з’явився храм Юнони Регіни.

Пізніше цей весь пантеон римських богів, що поєднувалися з місцевими богами, використовувала Римська імперія, щоб контролювати релігійні процеси провінцій.

Тож, за християнськими переказами, поява Ісуса Христа, що поборов смерть не один раз, слава про якого ширилася Юдеєю раніше, ніж він дістався Єрусалиму, та заразом його тріумфальний вхід до Єрусалиму, розцінювалася владою імперії нічим іншим як загрозою для римської провінції Юдеї.

Символізм входу Ісуса Христа в Єрусалим

За переказами з Євангелія люди зустріли Ісуса, вигукуючи “Осанна сину Давида!”, що є урочистим молитовним вигуком. Кидали йому під ноги пальмові гілки, які символізували його перемогу над смертю.

Зазначають, що Ісус в’їхав в Єрусалим не на колісниці, а на віслюку, що вважається символом скромності.

Зародження свята

Ранні християни в IV столітті в Єрусалимі, як описано в “Паломництві Етерії”, уже проводили обряд освячення пальмових гілок. В Західній Європі традиція згадується не раніше ніж у VIII столітті у фракійському християнському кодексі Bobbio Missal.

В Середньовіччі в західній традиції ритуал освячення пальмових гілок починався виходом процесії мирян з церкви, добиранням до іншої церкви, де відбувалося освячення пальмових гілок та повернення назад до церкви, звідки починалося освячення.

Як верба стала символом пальмової неділі

На теренах України пальми не ростуть у природних умовах, а до приходу християнства на наших територіях існувало язичницьке свято, центром якого була верба як символ родючості та відновлення життя.

З приходом християнства на терени Київської Русі прижилася назва саме Вербова, або Вербна неділя. Культ верби, а не пальми згадується ще в “Ізборнику” 1073 року як “Праздьникъ вѣрбъны”.

Язичницькі корені Вербної неділі

Кліматичні умови України не є такими, як у Малій Азії, тому символ свята, пальму, замінили на відповідник, що росте на цій території — вербу.

Християнське свято Вербна неділя в Україні є наслідком релігійного синкретизму. Тому в нашій християнській традиції культ верби став християнським звичаєвим надбанням. З вербою пов’язані такі звичаї, коли свяченою вербою б’ють та примовляють:

Не я б’ю — верба б’є,
Віднині за тиждень
Буде Великдень,
Недалечке червоне яєчко!

Або інше:

Будь великий, як верба,
А здоровий, як вода,
А багатий, як земля!
Шутка б’є — не я б’ю,
Віднині за тиждень
Буде в нас Великдень!

Достеменно не відомо, коли саме з’явилося свято та обряд биття вербовою гілкою, вважає етнологиня Леся Горошко-Погорецька. Вона розповіла, що може означати символ верби в народному уявленні:

“Верба — одне з дерев, яке дуже продуктивне, гнучке і родюче. Навіть коли сухий патик запхати у вологий ґрунт, він проросте. Недарма існує приказка: «Дівчина, як верба — куди посадиш, там прийметься». Тобто дівчата, йдучи жити до свекрухи, мали «прижитися», і тоді все в них буде добре, незалежно від того, хотіла вона того чи ні”.

За словами дослідниці, биття вербою має обрядовий сенс. Раніше вербовими гілками били молодят — для “продуктивності й родючості”, зараз же, каже Горошко-Погорецька, обряд існує в більш “делікатній формі”.

Вербові галузки також носять до храму: там їх кроплять святою водою. За народними віруваннями, якщо з’їсти вербовий котик (цвіт верби), то можна отримати міцне здоров’я та не болітиме горло.