Вчитель за професією, інженер за покликанням: історія «Лукича», який служить у 100 бригаді
Пан Сергій капітан із позивним «Лукич» – командир інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення 100 омбр. До війни чоловік вчителював у школі села Карасин Камінь-Каширського району, де навчав дітей основ хімії та географії, проте після початку великої війни став на захист Батьківщини.
Історію військовослужбовця розповідають на фейсбук-сторінці громади.
“Навички, котрі я здобув у цивільному житті, неабияк знадобилися мені на війні. Під час роботи треба добре розумітися на ландшафті тієї чи іншої місцевості, адже він усюди різний: на Волині один, на сході інший. Також потрібно орієнтуватися у вибухових речовинах та засобах захисту – тут знання з хімії стали в нагоді”, – розповідає Сергій.
Нині «Лукич» разом із побратимами виконують інженерні завдання, спрямовані на підтримку та захист наших підрозділів, а також зниження наступального потенціалу ворога.
В нинішніх реаліях військовий інженер повинен мати хорошу фізичну та психологічну підготовку, адже досить часто доводиться працювати в екстремальних умовах з постійним ризиком для життя. Та й професійна підготовка має бути високою, бо кожну операцію потрібно аналізувати та прораховувати до найменших деталей.
Постійний стрес, на жаль, є невід’ємним супутником фахівців-інженерів, втім наш герой знайшов дієвий та корисний засіб від цієї психологічної недуги:
“Гумор та спорт – ось найкращі ліки, які допомагають мені завжди бути в тонусі”, – ділиться секретом «Лукич».
Записуючи розмову у переддень професійного свята, ми поцікавилися, як пан Сергій із колегами планують відзначити цю знаменну дату.
“Зараз не до свят. Ми працюємо у цілодобовому режимі, аби наші рідні та близькі спали спокійно та в майбутньому жили у мирній Україні. Тому святкувати будемо вже після Перемоги”, – відповів офіцер.
Пан Сергій непохитно вірить у нашу Перемогу і прагне швидше разом із сином Анатолієм, котрий також боронить Україну, повернутися на рідну Любешівщину, де на нього чекає дружина Наталія, донька Тетяна та двоє онуків: Максим і Макар.
