Вчені у Швейцарії оприлюднили план колонізації Марсу
Вчені Федеральної політехнічної школи Лозанни у Швейцарії описали покрокову інструкцію, як створити на Червоній планеті надійну дослідницьку станцію.
Про це пише Газета.юа з посиланням на Discover.
Перший етап
Спочатку потрібно виявити місце на планеті, яке найбільш придатне для виживання. Вчені звертають увагу на полюси планети, де зосереджені великі запаси криги, яка накопичувалася багато тисяч років. Ця крига містить значну кількість замерзлої води, яку потенційно можна добути і підготувати для вживання людьми. На полюсах також є багато інших корисних ресурсів, таких як вуглекислий газ, залізо, алюміній, кремній, сірка. Їх можна використати для виробництва необхідних в будівництві матеріалів.
Водень і метан на планеті зі значними зусиллями зможуть використати для виробництва пального. Але всі ці ресурси не будуть доступними для перших колоністів одразу. Спочатку швейцарські вчені пропонують відправити на Марс роботів, які б почати будівництво до прибуття людей.
Другий етап
Наступним кроком вчені назвали побудову марсіанської бази. Вона повинна складатися з трьох частин: центрального ядра, трьох капсул і масивного куполу для накриття. Центральне ядро бази повинно бути 12,5 м заввишки і 5 м у діаметрі. Воно повинно служити в якості невеликих, але достатніх житлових приміщень для колоністів. Три капсули довкола ядра будуть відігравати роль повітряних пробок – переходів, які сполучають ядро з поверхнею Марса і мінімізують перепад атмосферного тиску між ними. А велетенський купол з поліетиленового волокна повинен бути вкритим 5 метрами криги, які закривати всю площу бази. Це потрібно для того, щоб захистити колонію від космічної радіації, а також відрегулювати повітряний тиск.
Щойно роботи закінчать споруджувати базу, на Марс вирушить екіпаж з шести людей. Найкраще запустити цю місію під час марсіанського полярного літа, коли сонячне світло буде зберігатися впродовж 288 днів. Проживши на марсіанській базі 9 місяців, команда повинна повернутися на Землю, що стало б першою в історії пілотованою місією на Марс.
Друга місія мала б на меті вивести на орбіту системи кранів, розроблені для того, щоб лишатися на орбіті планети і транспортувати матеріали з космічних човнів на дослідну базу на марсіанській поверхні. Кожен кран багаторазового використання буде здатним розвантажувати обладнання для шести різних місій одночасно, що пришвидшить процес колонізації.
План швейцарських вчених для Марсу на перший погляд здається ідеальним. Але в ньому все ж є прорахунки. Приміром, щоб збудувати описану марсіанську базу, потрібно 110 тон обладнання. І сьогодні не існує ракет, здатних нести такий великий вантаж. Також план не враховує можливість виникнення непередбачуваних ситуацій, які могли б зупинити чи загальмувати колонізацію.
