Вартість яких популярних продуктів знову зросте у ціні

В Україні продовжують зростати ціни на молоко, кефір, сметану та сири, тоді як купівельна спроможність населення знижується. Імпортні сири, особливо з Польщі, залишаються привабливішими за ціною, тому українським споживачам доведеться платити більше за вітчизняну продукцію.

Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі, – передає Обозреватель. За його словами, майже всі категорії товарів від молока та кефіру до сиру та масла подорожчали від 1% до 6% лише за місяць, а в річному вимірі ціни зросли на 20-30%.

Експерти пояснюють таку динамікупродовольчою інфляцією та зниженням обсягів виробництва, що спостерігається з початку року. Водночас на полицях українських магазинів з’являється дедалі більше імпортної продукції, особливо з Польщі, яка часто коштує дешевше за вітчизняну.

Це створює додаткову конкуренцію для українських виробників, що намагаються втримати прибутковість у складних економічних умовах. Згідно з аналітичними даними, у вересні спостерігалося підвищення цін практично на всі основні види молочної продукції.

• молоко пастеризоване до 2,6% жирності у плівці – 48,21 грн/кг (+6% за місяць, +23% за рік);
• у пластиковій пляшці – 65,42 грн/кг (+1,9% за місяць, +24% за рік);
• кефір 2,5% у плівці – 56,74 грн/кг (+2% за місяць, +20% за рік);
• у пластиковій пляшці – 76,45 грн/кг (+3% за місяць, +25% за рік);
• сметана 15% у стаканах – 187,22 грн/кг (+0,5% за місяць, +25% за рік);
• у плівці – 148,93 грн/кг (+2% за місяць, +30% за рік);
• йогурти подорожчали на 1-2%, а кисломолочний сир на 3%;
• вершкове масло досягло середньої ціни 586,64 грн/кг (+27% за рік);
• тверді сири (“Український”, “Голландський”, “Гауда”, “Маасдам”, “Моцарелла”) зросли у вартості на 11–29%.

Найпомітніше подорожчання торкнулося вітчизняних сирів, тоді як імпортні аналоги з країн ЄС, особливо польські, виявилися на 20-30% дешевшими. Для прикладу, Маасдам Kroon (Польща) коштує близько 529 грн/кг, тоді як український аналог – понад 740 грн/кг.

За словами аналітика, зростання вартості молочної продукції пов’язане не лише з інфляційними процесами, а й із падінням попиту та зменшенням виробничих потужностей. Багато підприємств змушені працювати “на склад”, оскільки експорт молочної продукції до ЄС тимчасово обмежений, а внутрішнє споживання знижується через зменшення купівельної спроможності населення.

Додатковим фактором є зниження закупівельних цін на молоко-сировину, що парадоксально не призводить до здешевлення кінцевої продукції. Підприємства намагаються компенсувати зростання вартості енергоносіїв, логістики та пакування, що суттєво тисне на ринкові ціни.