В Зимнівській громаді відкрили пам’ятні дошки на честь місцевих загиблих Героїв
19-го серпня у гімназії села Микуличі Зимнівської громади відкрили пам’ятні дошки на честь загиблих воїнів Юрія Амірханяна, Юрія Мельничука та Антолія Гуцалюка.
Усі троє загилих у війні з росією Героїв були випускниками цього навчального закладу.
У церемонії відкриття пам’ятної дошки взяли участь голова Зимнівської громади В’ячеслав Католик, старости Оксана Морозюк і Тамара Волинець, рідні та близькі загиблих та односельчани.
«Немає слів, щоб втішити родину, і якими можна було б передати біль. Але потрібно робити все, щоб ця війна стала останньою в Україні. Пам’ятні дошки на фасаді навчального закладу завжди нагадуватимуть про тих, хто віддав життя за наше сьогодення», – зазначила у своїй промові директорка гімназії Наталія Зелінська.
Зворушливі поетичні рядки декламували вихованці гімназії.
Меморіальну дошку відкривали мами Юрія Мельничука та Анатолія Гуцалюка та дружина Юрія Амірханяна.
Анатолій Гуцалюк мав би 19-го серпня зустрічати двадцять перший день народження. Та рівно рік тому замість відпустки повернувся додому в труні. Хлопець закінчив Володимирське ВПУ, де здобув спеціальність водій-механік. Працював на одному з фермерських господарств. У 2021 році був призваний на строкову службу, яку проходив у президентській бригаді ім. Богдана Хмельницького. З початком повномасштабного вторгнення виконував бойові завдання по захисту Харківщини, Сумщини та Донеччини. Під час одного з них 11-го серпня він загинув. У день, коли християнський світ відзначав свято Преображення Господнього, Герой повернувся додому назавжди.
Юрію Мельничуку 17-го серпня виповнилося б 28. У 2014 у віці 19-ти років був мобілізований у героїчну 51 ОМБр. Брав участь у запеклих боях за Савур-Могилу, де зустрів свій 20 день народження. Під час виконання одного з бойових завдань отримав травму руки, і як наслідок – інвалідність. Та попри це, не покинув побратимів, і продовжував нести службу. 28-го липня минулого року серце Героя раптово зупинилося.
Юрій Амірханян народився і виріс у Микуличах. Був майстром на всі руки та ковалем від Бога. Працював на різних підприємствах міста, а у 2006 році став військовослужбовцем 51 ОМБр. У 2014 році у складі 24 ОМБР брав участь у боях за Бахмут, де отримав поранення та був госпіталізований. Після лікування знову став у стрій та продовжив боротьбу з ворогом. З початком повномасштабного вторгнення у перші дні війни добровольцем пішов на війну та проходив службу у ТРО. Загинув від осколкового поранення на Бахмутському напрямку.
Пам’ятаймо кожного, хто віддав за нас життя. Вічна слава Героям.
