Україні потрібно ще 20 років для вступу до ЄС, а вступ у НАТО можливий після деокупації територій, – президентка Естонії

Президентка Естонії Керсті Кальюлайд вважає, що Україні знадобиться ще 20 років для вступу до Євросоюзу, а вступ у НАТО можливий лише після деокупації територій.

Про це вона розповіла в інтерв’ю «Європейській правді», – передає Громадське.

Кальюлайд зазначила, що хотіла, щоб ЄС «був сміливішим у питанні розширення» своїх територій.

«Потрібне якесь рішення для Східних партнерів: чи ми пропонуємо їм повноцінне членство, чи створюємо новий формат для трьох держав, які мають амбіції (Україна, Молдова, Грузія — ред.)», — сказала політикиня.

Президентка запевнила, що є прихильницею саме розширення, але оскільки вступ до ЄС має умови, приєднання до союзу потребує багато часу.

«Жодна з ваших держав не виконує критерії членства. Вам знадобиться з 20 років роботи, доки ви дійдете до цієї готовності… Усі три країни мають проблеми з судами. Ви не підходите під вимоги членства в ЄС», — заявила Кальюлайд.

Вона вважає, що Україні, Молдові та Грузії міг допомогти проміжний етап до вступу, оскільки економіки країн уже інтегруються з економікою ЄС. Президентка каже, що ЄС готовий допомагати, але «роботу виконувати вам, це важка робота».

Про вступ до ЄС

Офіційно Європейський Союз не виключає можливості набуття Україною повноправного членства, однак головним критерієм для цього є проведення Києвом реформ.

Так, 11-го лютого Європейський парламент ухвалив доповідь, у якій оцінив стан реалізації Угоди про асоціацію Україна-ЄС. У ній європарламентарі оцінили, наскільки успішно відбуваються реформи в Україні.

Зокрема, Київ закликали до перетворень у сфері верховенства права, ефективного врядування та боротьби з корупцією.

Кальюлайд про вступ у НАТО

Також президентка прокоментувала можливий вступ до Північноатлантичного альянсу. Каже, що Естонія підтримує План дій щодо членства та зближення України з НАТО. Однак не знає, коли вступ до Альянсу стане можливим.

«Потрібно спершу дочекатися повороту історії», — заявила президентка Естонії. Вона додала, що передумовою вступу буде відновлення контролю над всією територією України.

Зближення України й НАТО

План дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) — це програма з п’яти пунктів, де розглядаються політичні та економічні питання країни, її оборона та військовий потенціал, ресурси, безпека та правові питання.

Українська влада неодноразово просила у НАТО надати їй ПДЧ. У 2008 році на саміті Альянсу в Бухаресті план мали отримати Україна та Грузія, але в підсумковій заяві зустрічі йшлося лише про наміри НАТО надати ПДЧ.

Попри це, зближення між Україною та Альянсом продовжується. У 2018 році НАТО офіційно визнав наміри України набути повноправного членства в Альянсі. У 2020 році Україна отримала статус партнера в межах Програми розширених можливостей НАТО.

А 14-го червня за результатами саміту НАТО країни-члени Альянсу у своїй спільній декларації затвердили, що План дій щодо членства є «неодмінною частиною» процесу набуття Україною членства в Північноатлантичному альянсі. Але умови, за яких Київ отримає ПДЧ, визначатимуться на індивідуальній основі.