Українці менше шкодують за розпадом СРСР – опитування

У 2022 році більшість українців в усіх регіонах (73%) позитивно оцінили розпад Радянського Союзу. Водночас близько 12% оцінюють цю історичну подію негативно, а ще 15% не визначилися зі своїм ставленням.

Про це свідчать результати опитування Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, пише Українська Правда.

У західному макрорегіоні зараз найбільша частка тих, хто позитивно оцінює розпад СРСР (92%).

У центрі та на сході країни – 71% та 65% відповідно, а найменше – на півдні (48%).

На півдні та сході України порівняно більше людей, які негативно оцінює розпад СРСР (23% та 20% відповідно). Також на півдні значна кількість громадян не мають однозначної думки з цього приводу (29%).

За останні роки ностальгія за СРСР зменшилась, адже у 2020 році за СРСР “тужили” близько 32% українців, а позитивно оцінювали розпад цього історичного утворення 49%.

У південному та східному регіонах переважала негативна оцінка розпаду СРСР.

Також у результатах опитування 2020 року соціологи відзначали суттєві вікові відмінності.

Серед молодших респондентів на півдні та сході було дещо більше позитивних оцінок розпаду СРСР, а також багато тих, хто не мав однозначної думки.

Серед старшого ж покоління у південному та східному регіонах туга за СРСР у 2020 була невимовною, кажуть соціологи. 70% людей віком 60+ тоді вважали, що розпад Союзу це скоріше погане явище.

Однак після початку повномасштабної війни ситуація змінилася. Станом на грудень 2022 року майже 50% старших людей з півдня і сходу підтримують розпад СРСР і лише 36,9% ставляться до цієї події негативно.

Серед молоді на півдні та сході за СРСР тужать лише 5,4%, а серед 30-річних – менше 10%.

“І хоча вікова динаміка збереглася (зокрема, на півдні та сході), назагал російські ракети послабили сум за Радянським Союзом”, – наголошують соціологи.

У питанні щодо оцінки розпаду СРСР, а також і у майже всіх майбутніх питаннях, є різниця між групами респондентів з різною мовою повсякденного спілкування й різним матеріальним станом.

Серед тих, хто у повсякденному житті говорить російською, позитивна оцінка розпаду СРСР також домінує.

Водночас серед російськомовних респондентів майже на 20% більше тих, хто сумує за СРСР, аніж серед українськомовних.

Та сама тенденція зберігається у людей з нижчим матеріальним статусом порівняно з більш забезпеченими респондентами (тобто серед тих, хто сумує за СРСР, більше бідних).

Опитування проводилося Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова за підтримки програми MATRA з 13 по 21 грудня 2022 року.

У ньому взяли участь 2018 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.