Українців розлютив учнівський зошит із Монатіком та Дорофеєвою

Соцмережами шириться черговий скандал: у робочому зошиті початкових класів із предмета «Я досліджую світ» поряд із Тарасом Шевченком та Лесею Українкою поставили фото співаків Надії Дорофеєвої та Дмитра Монатика. Це викликало неабияке обурення у користувачів.

24 канал розбирався, чи насправді школярі вчаться за такими зошитами, наскільки доцільно було розміщувати поряд фотографії цих людей та як взагалі затверджують шкільні підручники та робочі зошити.

Правда чи фейк?

Фото зошита з’явилося у спільноті “Баба і кіт” у фейсбуці. Як видно, школярів попросили розповісти, що вони знають про відомих українців, які зображені на фото.

Окрім того, що користувачів соцмереж обурив той факт, що Тараса Шевченка та Лесю Українку поставили на один щабель із сучасними музикантами, багато хто припускав, що гриф “Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах” несправжній і Міністерство освіти та науки цей зошит не могло пропустити до навчальних закладів.

У спільноті “По той бік новин” у фейсбуці пишуть, що авторка зошиту Юлія Шумейко створила зошит для підручника “Я досліджую світ” авторства Ірини Андрусенко. Але у дописі зазначають, що Міносвіти цього не допускало, а гриф “Схвалено” лише вводить в оману.

На сайті Міністерства освіти і науки є реєстр грифів та свідоцтв, у якому є і робочий зошит “Я досліджую світ” для 2 класу від вчительки Юлії Шумейко та видавництва “Грамота”. Отже, зошит справді схвалений до використання Міносвіти.

Чи доцільно розміщувати Монатика поряд із Шевченком

Експерт напрямку “Освіта” Українського інституту майбутнього Микола Скиба впевнений, що потрібно відходити від радянського мислення.

“Я вважаю, що потрібно відходити від так званих іконостасів, не створювати топ-10 чи топ-5 видатних українців, а навпаки, запитувати в учнів, хто є значимим для них.

Це можуть бути і невідомі для вчителів блогери тощо, але тоді система буде працювати. Ми кілька років живемо у режимі фрагментованого суспільства і не можна формувати один для всіх іконостас”, – зазначив Скиба.

Викладачка ЗНЗ “Київський ліцей бізнесу” Ірина Бондар додає: якщо сучасні митці є авторитетними для молоді, то саме завдяки їм можна продемонструвати той самий бунтарський дух Шевченка.

“І ми ж не знаємо, який слід у культурі вони залишать через 50 років. Якщо за такий продукт готові платити користувачі, то його застосування точно не зашкодить”, – каже Бондар.

Утім не всі погоджуються з такими твердженнями.

Незалежний експерт Олександр Хмелевський переконаний, що Тарас Шевченко та Леся Українка – це знакові постаті української нації. У той час, як Монатик чи Дорофєєва взагалі не асоціюється з українською нацією.

“Вони мають лише тимчасову популярність у певних колах. Багато українців їх не знають взагалі. Тому порівнювати цих осіб взагалі не можна. Для багатьох українців таке порівняння є образливим”, – висловив свою точку зору Хмелевський.

Як схвалюють підручники та зошити у Міносвіти

Ірина Бондар пояснює, що гриф “Схвалено до використання в загальноосвітніх навчальних закладах” ставиться на видання в тому випадку, коли воно пройшло повну затверджену законодавством процедуру експертизи.

“Цей зошит можна використовувати під час навчання. Проте робочі зошити – це матеріали, до використання яких школа має автономію і самостійно приймає рішення стосовно їх застосування.

Робочі зошити купують батьки за власний кошт, тому вони не такі популярні серед більшості шкіл в Україні”, – зазначила Бондар.

Скиба пояснює, що загалом підручники затверджуються у МОН у два етапи. Спочатку проходить експертний відбір. Експерти, до речі, також відібрані Українським інститутом розвитку освіти, а потім обирають самі школи, проходить рейтингове голосування за підручники.

Тобто школи самі обираються для себе, який підручник та робочий зошит вони будуть використовувати з переліку схвалених Міносвіти.