У Луцькому районі відкрили пам’ятний знак бійцям ОУН

У Підгайцівській громаді відкрили пам’ятний знак на честь членів Крайового проводу ОУН на Північно-західних українських землях. Оунівці загинули у бою з московсько-більшовицькими окупантами у грудні 1945 року.

Монумент встановили на хуторі Високе у селі Романів, розповів Суспільному доктор історичних наук Андрій Жив’юк.

З його слів, у нерівному бою загинули 10 оунівців, серед них — Ярослав Дудар на псевдо “Верес” з Тернопільщини, а також члени крайового проводу Василь Коренюк “Модест”, він з Рівненщини, референт зв’язку — волинянин Леонтій Волосовець. Ще загинули кілька членів проводу, імен яких історики не знають, відомі лише їхні псевдо.

“До їхньої загибелі спричинилася зрада. Зрадник знайшовся, який здався НКВДистам, який брав участь у спорудженні цих криївок, який знав їхнє розташування, привів їх сюди. Місцеві мешканці, зокрема жінки, на обійстях яких були споруджені ці сховища, вони також були покарані”, — каже Андрій Жив’юк.

На цьому місці, де встановили пам’ятник були хати, їх знищили, щоб не було пам’яті.

Як розповів Михайло Паламар, тоді загинув брат його бабусі Анни, Ярослав Дудар на псевдо “Верес”. Він прожив коротке, але яскраве життя, каже чоловік, загинув в 30 років, мав схильність до наук та мистецтв. Навчався в Львівській політехніці, де долучився до ОУН, був активним членом, в студентські роки був крайовим провідником на Холмщині.

“Попав в тюрму, був звільнений, був провідником, в 1941 році попав в німецьку тюрму, пів року відсидів, зумів втекти, прийшов, як розказувала бабця, худий, змучений, відлежався трохи й пішов продовжувати боротьбу. Я привіз сина, внукам ту інформацію передати хочу”, — каже Михайло Паламар.

Лариса — уродженка села Уляники, нині проживає в Тернополі Приїхала вшанувати пам’ять діда Леоніда Волосовця на псевдо “Улас”, який загинув у бою. Він був рідним маминим дядьком. У сім’ї на цю тему не говорили.

“Він народився 7 квітня 1918 року. В 1939 році він сидів в польській тюрмі за Україну, за свої переконання, потім пішов в ОУН і загинув тут 12 грудня 1945 року і щоб ця його жертва не була даремною, як і цих хлопців, які зараз гинуть”, — говорить Лариса.

77-річний Василь Коренюк у 1945 році втратив дядька Василя Коренюка. Каже, що знає про нього не багато, лише те, що у 1941 році його призвали в армію, служив, почалася війна. Знав німецьку, потрапив під час війн в німецьке оточення, але йому вдалося вирватися з нього і він пішов в підпілля.

“З підпілля дядько пішов в УПА. Я в газеті статтю знайшов і почав шукати всякі документи, щоб знати більше, бо за союзу нічого не можна було знайти”, — говорить Василь Коренюк.

Священники відслужили панахиду за загиблими воїнами та освятили пам’ятний знак.