У Копенгагені зруйнували скульптури української художниці
22-го грудня у Копенгагені невідомі знищили дві скульптури української художниці Марії Куликівської з її виставки My Body Is a Battlefield («Моє тіло – моє поле бою»).
Про це УП. Культура повідомила мисткиня.
«Якраз перед Різдвом у Копенгагені мої скульптури було навмисно знищено: дві вагітні фігури та одну меморіальну фігуру з квітів. Це був цілеспрямований акт насильства над жіночим тілом – моїм власним тілом, відлитим у скульптурній формі», – сказала Марія.
Художниця виготовила скульптури у київській галереї-притулку Garage33, незалежному просторі, керованому художниками, колективно створеному під час війни.
За словами Марії, знищення її робіт відбувається не вперше. У 2014 році її скульптури розстріляли проросійські бойовики в «Ізоляції» у окупованому на той час Донецьку, а після перформансу «254» на сходах музею Ермітажу художницю затримали та погрожували примусовим психіатричним ув’язненням.
«Те, що сталося в Копенгагені, відповідає тій самій логіці: знищення мистецтва як політичного тиску, насильство без відповідальності. Це не вандалізм. Це систематичне насильство, яке повторюється», – додала Марія.
Наразі за справу взялися правоохоронні органи Данії.
Український дім відреагував на руйнування та опублікував коментар, у якому спільно з Spilne Art засуджують акт ненависті.
«Ми сприймаємо руйнування цих робіт не лише як невиправну шкоду, заподіяну мистецтву, а як напад на історії, гідність, сенси, які втілювали скульптури Марії Куликівської. Це була пам’ять про війну, вразливість і життєстійкість українських жінок, яку спаплюжили», – йдеться у повідомленні.
Про виставку My Body Is a Battlefield
Виставку відкрили 18 листопада. Вона мала тривати до 26-го грудня.
Роботи Марії Куликівської символізують силу, стійкість і красу української культури, яка продовжує жити й творити навіть у час війни.
У центрі концепції – її власне тіло як реальне місце пам’яті, боротьби й болю. Протягом понад десяти років художниця створює скульптурні об’єкти – точні копії свого тіла, через які осмислює теми втрати, жіночої тілесності, війни та виживання.
