У 18 пішов на війну: історія артилериста з 100 бригади, який пройшов шість напрямків фронту
22-річний військовослужбовець Дмитро з Рівненщини, який має позивний «Мітяй», служить номером обслуги самохідного артилерійського дивізіону волинської 100 ОМБр. До війська він приєднався у травні 2022 року, коли йому було лише 18, і з того часу пройшов кілька найгарячіших напрямків фронту.
Про захисника розповідають на фейсбук-сторінці 100 ОМБр Сухопутних військ ЗСУ.
Дмитро родом із Рівненщини. Каже, що рішення йти до війська було для нього природним – його брати також служать у Збройних силах України.
Свій бойовий шлях він розпочав у складі 1-ї бригади імені Богуна. Спочатку працював на самохідній артилерійській установці 2С1, а згодом перейшов на потужнішу «Мсту».
Для артилеристів гармата – не просто техніка, а частина щоденної роботи і життя. Тут усе тримається на команді.
«Екіпаж – це маленька військова родина», – говорить Дмитро.
Посада номера обслуги вимагає хорошої фізичної підготовки та витривалості. Один артилерійський снаряд важить понад 40 кілограмів, тож робота потребує сили та злагодженості всього екіпажу.
Сам військовий про свою службу говорить стримано.
«В роботі артилериста немає особливо нічого складного. Єдине – треба мати голову на плечах», – усміхається він.
За час служби Дмитро побував на різних ділянках фронту: Харківському, Лиманському, Сіверському, Покровському, Торецькому та Костянтинівському напрямках.
«Раніше думали, що найважчим був Покровський напрямок, де була шалена інтенсивність вогню і гармата не встигала охолонути. Але зараз є розуміння того, що Покровський напрямок був курортом», – пригадує «Мітяй».
Попри фронтові будні, головною мотивацією для нього залишаються рідні.
«Вдома чекають дружина, діти та батьки», – каже військовий.
Саме заради них, як і тисячі інших українських захисників, Дмитро щодня продовжує службу на фронті.
