Тренер збірної України з джиу-джитсу та двоє його синів служать у теробороні Волині

Тренер збірної України з джиу-джитсу Ігор Юхименко та двоє його синів служать в одному батальйоні 100-ї бригади тероборони Волині.

На захист України хотіла стати й дружина, на силу відмовили, пише Суспільне.

Ігор Юхименко пішов на військову службу із перших днів повномасштабного російського вторгнення. Спочатку служив в Луцьку, згодом ніс службу біля українсько-білоруського кордону. Стопами батька пішли й двоє синів — старший Максим та менший Орест.

Із березня 2023 року у складі 100-тої бригади територіальної оборони Ігор Юхименко виконував бойові завдання на Донеччині. Там отримав мінно-вибухове поранення.

“Я був одним із перших таких тяжких поранених. Ніч була тяжка, зранку почали наш окоп обстрілювати. Я був зі своїм командиром підрозділу, він теж був поранений. Він мене мотав, бо я вже мотати не міг себе, бо дві руки були травмовані, голова”, — розповідає боєць.

Спочатку відправили до медзакладу в Краматорськ, потім в Дніпро, нині проходить реабілітацію в Луцьку. Ігор Юхименко каже, що у нього ушкоджені три нерви, один взагалі був розбитий і розрізаний.

“Будемо надіятися, що буде все добре і командир батальйону знає, що я вернуся назад. Треба відтанцювати”, — говорить боєць.

Старший син Ігоря Юхименка, 29-річний, Максим теж отримав поранення. Каже, коли виходили з позиції у селі Богданівка, був приліт міни та осколками пошкодило ногу. Три місяці Максим перебував на реабілітації, нині збирається в дорогу, повертається до побратимів на бойові позиції.

Менший син Орест нині служить на сході України.

Ігор Юхименко говорить, що спортивна підготовка допомогла під час служби швидко звикнути до ритму військових і морально надавала впевненості. Адже на війні, говорить чоловік, складні не лише бойові завдання, а й побутове життя — без світла, газу, води, треба вміти виживати та не втрачати віри в перемогу.