Символ добра та милосердя: як історія Святого Миколая формує наші уявлення про доброчинність

Святий Миколай протягом століть є символом доброчинності та милосердя, а його образ — втіленням людяності та високих моральних цінностей. І День Святого Миколая — це не лише час, коли «слухняні дітки отримують подарунки, а неслухняні різочки», а й день взаємодопомоги та турботи, коли варто допомагати знедоленим, бідним та хворим.

Як історія Святого Миколая формує наші уявлення про доброчинність та вчить нас бути підтримкою для своїх близьких і друзів, пише Суспільне.

Хто такий Святий Миколай

Хоча у сучасній культурі Святий Миколай давно став святковим персонажем, добрим чарівником, який приносить дітям подаруночки, але це реальна історична особистість.

За історичними переказами, Миколай Мирлікійський (або, як його ще називають, Миколай Чудотворець) — християнський священник, який жив у III–IV столітті. Він народився між 270 та 286 роками нашої ери в місті Патарі на півострові Лікія, який є територією сучасної Туреччини, у заможній сім’ї.

Миколай був єпископом, здійснив паломництво до Єгипту та Святої Землі, зазнав гонінь і навіть був ув’язнений римським імператором.

Перші згадки про вшанування Миколая датуються VI століттям, коли італійські купці перевезли тіло святого з Мири до Барі в Італії, де його мощі зберігаються дотепер.

Це один із найшанованіших святих у католицьких, православних і деяких протестантських церквах, день вшанування якого припадає на 6 грудня. Миколай — покровитель Греції, України, Неаполя, Сицилії, Лотарингії, багатьох міст в Італії, Німеччині, Австрії та Бельгії, на його честь названо українське місто Миколаїв.

Саме на основі історії єпископа Миколая Мирлікійського і було створено образ Святого Миколая, який пізніше став символом доброти, милосердя та віри в чудеса. Він вчить дітей бути добрими, допомагати іншим, вірити в краще, а також приносить їм подарунки.

Добрі справи Святого Миколая

Усе життя Святого Миколая було сповнене чудесами, а церква прославляє його як помічника усім, хто опинилися в біді та скорботах.

Усі його діяння оповиті таємницею, що стало причиною появи багатьох легенд, завдяки яким він із часом став одним із найважливіших святих.

Святого Миколая вважають покровителем дітей, мандрівників, пекарів і моряків. Він допомагав потопельникам, визволяв полонених, рятував від смертної кари невинних, зцілював хворих: повертав зір, мову, позбавляв кульгавості. Допомагав бідним, дарував їжу голодним, був помічником та заступником.

Легенди розповідають про надзвичайну силу його молитов: під час прощі в Єрусалим до гробу Господнього він нібито приборкав бурю на морі й воскресив матроса, який упав зі щогли та розбився на смерть.

Інша історія розповідає про те, як суддя засудив трьох невинних чоловіків до страти, а Миколай, дізнавшись про це, втрутився і врятував їхні життя.

А щоб не принижувати нужденних милостинею, він підкладав свої подарунки їм під двері та вікна.

За переказами, якось Миколай допоміг трьом сестрам, батько яких не міг зібрати для них багатий посаг, через що ніхто не хотів одружуватися з дівчатами. Тому він вирішив підкинути три мішечки із золотом.

За однією з версій, він приносив золото до будинку три ночі поспіль. А дізнавшись, що батько хоче розкрити ім’я благодійника, підкинув мішечок не під двері, а через комин, тож золото потрапило до шкарпеток, які розвісили сушитися на ніч.

За іншою, оскільки дівчата були на рік молодші одна одної, то святий робив це три роки поспіль — у ніч перед повноліттям наступної сестри. А коли батько викрив Миколая і хотів йому подякувати, той відмовив і попросив, щоб той подякував натомість Богові.

Але ще більше добрих справ приписують святому вже після його смерті в 342 році. У церковних рукописах згадуються випадки, коли люди при смерті після прикладання до мощів видужували буквально в той самий день.

Тому церква канонізувала Миколая, а люди стали шанувати його як заступника та покровителя.

Кому допомагав Святий Миколай

Миколай був єдиним сином заможної родини, однак виріс і став аскетичною та щедрою людиною.

Незабаром після того, як хлопець досяг повноліття, його батьки загинули. І він витратив увесь свій спадок на допомогу іншим людям, приносячи час від часу до будинків бідняків їжу, теплі речі, іграшки тощо.

Насправді про те, як саме Святий Миколай обирав, кому допомогти, в легендах немає прямої відповіді. Однак той був дуже уважною людиною, спостерігав за життям навколо себе і бачив, хто найбільше страждає.

Миколай завжди робив добрі справи таємно, залишаючись непоміченим, не чекаючи винагороди за свої благодіяння. Він розумів, що бідність і нещастя можуть принести людині багато горя, тому не хотів принизити гідність тих, кому він допомагав.

Своїми таємними подарунками Святий Миколай хотів показати приклад іншим людям, щоб вони теж навчилися допомагати одне одному, не очікуючи на подяку.

Які уроки Святого Миколая ми можемо використовувати зараз

Святий Миколай — це не просто легендарна постать, а символ доброти, милосердя та щедрості, який надихає людей на добрі вчинки вже протягом багатьох століть.

Він є прикладом того, як можна робити добрі справи, не розраховуючи на винагороду. Його історія спонукає нас до добродійності та допомоги тим, хто потребує. А також дає людям надію на те, що добро завжди перемагає зло і в складні часи можна розраховувати на підтримку.

Святий Миколай робив добрі справи не заради нагороди. Тому ми також можемо зробити доброту невіддільною частиною життя, допомагаючи не тільки матеріальними благами, але й своїм часом, увагою і теплом.

Миколай часто допомагав таємно, не бажаючи публічності. Це вчить нас, що добрі справи не завжди мають бути перед очима. Головне — це щире бажання.