Священники УПЦ і ПЦУ узгодили «декларацію порозуміння»

5-го липня липня на території Софії Київської відбулася перша неформальна, але публічна зустріч духовенства Православної Церкви України і Української Православної Церкви.

Про це повідомляє Релігійна правда, посилаючись на ректора Відкритого Православного Університету Святої Софії-Премудрості о. Георгія Коваленка.

Її проведенню сприяло Міністерство культури та інформаційної політики України (на зустрічі був міністр Олександр Ткаченко), Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (голова служби Олена Богдан була модератором дискусії) та Національний заповідник «Софія Київська», який надав приміщення Будинку митрополита для проведення.

“Особисто для мене це продовження на якісно новому рівні історії першої зустрічі Мережі відкритого православ’я у 2018 році за декілька місяців до надання ПЦУ Томосу, коли ми заявили, що хочемо бачити “замість війни юрисдикцій, взаємне визнання, мирне співіснування, співпрацю і співслужіння”. Можливо, прийшов час реалізувати цю візію першого кроку до повної єдності Українського Православ’я”, – зазначив О. Георгій Коваленко.

На думку учасника зустрічі священника ПЦУ Андрія Дудченка, було зрозуміло, що “спільного у нас набагато більше, ніж того, що розділяє”.

“Ми маємо спільну віру, спільну богословську, літургічну та канонічну традиції. Ми маємо спільну історію, але подекуди різнимося в оцінці певних подій з історії. Треба працювати над спільним баченням історії. Ми єдині в розумінні деструктивної позиції Московського Патріархату, який підтримав війну проти України.

Ми маємо багато спільних проблем. Всі ми є виходці з РПЦ. Всі ми відчуваємо брак освіти духовенства і єпископату. Нашим церквам притаманна “візантійщина” в плані надмірного акцентування ритуалу, різних цяцьок та атрибутів влади і авторитету.

Нам потрібно вивчати та відроджувати київську традицію – і в літургіці, і в церковному мистецтві та архітектурі, і в канонічній традиції виборності духовенства та єпископату”, – написав він.

За словами священника, йшлося про те, що треба відмовлятися від “мови ворожнечі”. Було запропоновано також відмовитися від ганебної та антиканонічної практики перехрещувань. Наступним кроком може бути відкрите проголошення того, що віряни можуть вільно відвідувати храми і брати участь у богослужіннях обох юрисдикцій.

Пізніше отець Георгій опублікував текст декларації порозуміння, яку можна підписати за посиланням.

Текст декларації публікуємо без змін і правок

• МИ, представники духовенства Української Православної Церкви та Православної Церкви України, що зібралися в стінах Святої Софії для діалогу щодо перспектив єдності українського Православ’я, прагнучи до єдності у Христі, яку Він Сам хотів бачити у своїх учнях і про яку молився Отцю: «щоб єдине були, як єдине і Ми» (Ів. 17:22);
• виконуючи апостольську настанову «зберігати єдність духу в союзі миру» (Еф. 4:3);
• визнаючи загальне прагнення українського суспільства до єдності Православ’я;
• вважаючи єдність українського Православ’я неодмінною умовою єдності народу і запорукою стабільності Держави;
• бажаючи сприяти розвитку широкого діалогу між гілками Православ’я в Україні;
• вважаючи, що такий діалог сприятиме установленню взаєморозуміння і налагодженню стосунків як між церковними громадами різних конфесій, так і між вірянами;
• звертаючи увагу на рішення Собору Української Православної Церкви від 27 травня 2022 року щодо відновлення міжконфесійного діалогу;
• посилаючись на Заяву Священного Синоду ПЦУ від 31 травня 2022 року щодо необхідності діалогу між двома православними юрисдикціями в Україні,

ЗАЗНАЧАЄМО,

що у міжконфесійних стосунках у сучасності вбачаємо єдність поглядів
– у засудженні війни, яку розв’язала путінська Росія проти суверенного народу України;
– у засудженні деструктивної позиції Московської патріархії, яка, занедбавши Заповіді Божі, перетворилася на «прислугу» путінського режиму і благословляє російських агресорів на кровопролиття;
– у розумінні необхідності єднання для захисту України;
– у розумінні необхідності єдності українського Православ’я, що стоїть перед зовнішніми і внутрішніми викликами сьогодення;
– у розумінні необхідності відмови від агресії, стереотипів, упередженості й мови ультиматумів та ворожнечі у спілкуванні один з одним та в публічному просторі;
– у розумінні необхідності відмови від неканонічної практики перехрещування;
– у необхідності просвітницької роботи на місцях з метою подолання і недопущення в майбутньому міжцерковних і міжконфесійних конфліктів;
– у необхідності відходу від вузькокорпоративних інтересів у міжправославному діалозі;
– у розумінні існування різних моделей співіснування православних юрисдикцій тощо.
Ми визнаємо також можливі виклики, що стоять перед нами і потребують додаткових зусиль для їх подолання, зокрема, різні підходи в наших спільнотах до практики зміни юрисдикції церковними громадами (при спільному розумінні того, що вони мають відбуватися шляхом вільного і законного волевиявлення її членів), до можливості спільного служіння, визнання канонічного статусу, таїнств тощо.
Водночас ми усвідомлюємо, що жоден із викликів не є перепоною, яку неможливо подолати шляхом перемовин у дусі християнської любові: «Я можу все в Тому, Хто укріплює мене» (Фил. 4:13).
Виходячи з цього, ми заявляємо про доцільність і необхідність конструктивного діалогу між двома гілками українського Православ’я.
Висловлюємо сподівання, що такий діалог, розпочавшись з ініціативи священнослужителів УПЦ і ПЦУ, стане початком процесу єднання, до якого будуть долучатися церковні громади, духовенство і всі, кому не байдуже майбутнє духовності народу України.
Закликаємо наших ієрархів розпочати офіційний діалог між Українською Православною Церквою і Православною Церквою України вже до Дня Хрещення Київської Русі-України, який минулоріч був визначений як День Української Державності. Це стане найкращим подарунком до цього свята як вірним наших церков, так і всьому українському суспільству.
Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни!
Христос посеред нас! І є і буде!
Учасники зустрічі духовенства ПЦУ і УПЦ 05.07.2022.
Декларація відкрита до підписання і обговорення духовенством і вірними Української Православної Церкви і Православної Церкви України