Священник УПЦ МП не з’явився: у Ковелі відбулось судове засідання щодо батька загиблої військової медички

На Волині вже тиждень обговорюють скандал у селі Обенижі на Турійщин, який додав турбот родині загиблої військової медички Олени Созонюк. Священник з УПЦ МП, який постійно чіплявся до батька загиблої, подав на нього до суду та вимагає грошей.

У Ковельському міськрайонному суді ще ніколи, мабуть, не було стільки людей. Розпорядники не встигали перевіряти документи журналістів, охоронці спробували не пустити до зали суду військових та волонтерів. Працівниці суду щось непевно казали про «масковий режим» і те, що нас тут надто багато. Суддя на самому початку засідання пішов у нарадчу кімнату – і не виходив звідти наступні 40 хвилин. Вирішував, чи можна висвітлювати цю історію у ЗМІ. Але незалежно від його рішення весь медіапростір Волині вже тиждень говорить про скандал у селі Обенижі на Турійщині. Скандал, який додав турбот родині загиблої військової медички Олени Созонюк, – пише Конкурент.

Рівно два місяці тому Олена віддала життя, рятуючи побратима. Через два місяці її батько сидить на лаві підсудних у Ковелі, звинувачений у побитті священника московського патріархату. 

Читайте також: На Турійщині священник судиться з батьком загиблої медикині Олени Созонюк

Місцевий священник УПЦ МП Святослав Чижук звернувся до суду з позовом проти батька Олени. Каже, Василь Созонюк побив його та погрожує вірянам його церкви. Натомість селяни говорять, що в усьому винен піп – мовляв, своєю конфліктною провокативною поведінкою він давно тероризує село. 

Перше судове засідання у справі відбулося у четвер, 3 листопада. На майданчику перед будівлею суду стояли десятки людей. Тут були побратими Олени. Дехто приїхав на суд із фронту. Були також військові інших підрозділів, волонтери та небайдужі люди. Закутані у синьо-жовті стяги, на суд прийшли односельці Созонюків. Люди кажуть, що більше не можуть дозволяти «московському попу» ображати згорьовану родину.

Односельці прийшли підтримати родину 

Найстрашніше було за місяць перед загибеллю Олени, розповідають люди. Тоді військова приїздила на трохи у рідне село і перетнулася там зі Святославом Чижуком. 

«Вони стояли, і він просто обіжав Лєну. «Ти ще жива?» – питав. Говорив: «Всі знають, чого ти туди пішла. Бо там багато хлопців, того пішла». Лєна не витримала, обернулася і почала плакати. Він по телефону журналістам казав, що цього не говорив. Але то брехня! Нас стояло там 30 чоловік, і ми все чули. Чули, що він сказав Лєні. Пізніше, як Лєну привезли – все село на колінах зустрічало, а ця десятка їхня навіть не стала на коліна», – емоційно говорить Людмила із групи односельчан. Її палко підтримують усі інші. 

Односельці прийшли підтримати родину 

Суд повинен був розпочатися об одинадцятій. За пів години до початку засідання на місце приїхала родина Олени. Батьки прийшли із портретом своєї загиблої доньки, і весь день із ним не розлучалися. 

Василь Созонюк цього дня, мабуть, дав найбільше інтерв’ю у своєму житті. Тихо і невпевнено говорив із журналістами про Олену, про конфлікти з попом. Чоловік запевняє, що не бив священника. А сам конфлікт триває вже давно, адже родина Созонюків давно перейшла до української церкви.

«Людина пройшла п’ять років Афгану. Він, може, трошки і запальний, але якщо кожен раз людину в такій біді смикати – хто може витримати? А той піп постійно ходить по людях. Він знає, що Вася в неділю в обід приїжджає автобусом додому. Він знає, завжди його чекає, і починає провокувати. Здорова людина такого не витримає. А провокувати хвору людину і казати «дай гроші, бо ти отримав за дочку» – це вже край», – розповідають мешканці села, які прийшли на суд. 

Люди щиро не розуміють, як у такий час можна судити цю родину? 

Трохи осторонь стоїть група військових. Серед них – Роман Созонюк, рідний дядько Олени та брат Василя. Чоловік каже, у селі більшість людей Чижука називають не батюшкою, а сатаною. А підтримує його хіба десяток вірян. Мабуть, війна їх не торкнулася особисто, якщо вони досі моляться разом із цим попом, каже чоловік. 

«Стільки біди, стільки він зробив людям прокльонів… Його прихильники кричать: «Дякуйте богу, що він тут є і що сюди не падають ракети». Він ходив біля магазину, де люди стояли після роботи і пили пиво, виривав і виливав зі словами «тут пиво пити ніхто не буде». Він провокує всіх. Люди вже просили і поліцію, і тероборону, аби зробили хоч щось, бо буде самосуд. У нього в селі небагато прихильників. На служби приходить приблизно 8 чоловік. Ціле село приходило на службу до української церкви, а він у дворі поставив палатку, на горищі колонку і там для восьми служив», – говорить Роман. 

У очах чоловіка на мить з’являються сльози. А потім він дістає телефон і показує фото. Це був день, коли Роман поїхав вибирати труну для своєї племінниці. Страшний день. 

«Ми труну винесли, вічко зняли і почали все лаштувати, як я почув шум. У нас у Турійську такого не було… Я піднімаю голову, а наді мною два білих голуби. Тоді загинула Оленка і її брат Діма. Оленку хоронили того дня, а Діму – наступного. Прилетіло два білих голуби, і поки ми все наряджали – вони сиділи. Коли ми накрили вічко і поставили труну в машину, тільки двері закрили – вони полетіли», – розповідає чоловік. 

Поки йде розмова адвокат Максим Ткачук веде Василя у приміщення суду. Мине ще година, перш ніж родину покличуть до зали засідання. Священник тут так і не з’явиться – він звернувся до суду з проханням розглядати справу без його присутності. 

Після довгих вагань суддя дозволив журналістам фільмувати процес. Він швидко оголосив обвинувачення та дав можливість адвокату Созонюка оголосити клопотання. Адвокат просить відкласти судове засідання, аби він мав змогу ознайомитися з матеріалами справи. Прокурор у свою чергу просить суд не задовільняти прохання священика Чижука розглядати справу без його присутності. 

«Це кримінальне провадження належить до категорії приватного звинувачення, а він в судовому засіданні на даний час не був допитаний. Задля всесторонності та об’єктивності прийняття рішення судом я вважаю, що його присутність обов’язкова», – пояснив прокурор Олександр  Омельчук. 

Суддя на місці прийняв рішення задовільнити клопотання прокурора, і призначив наступну дату судового засідання – 14 листопада о 14:00. На цей суд священника вже зобов’яжуть прийти. 

Журналісти вийшли із зали суду і вирішили зателефонувати до Святослава Чижука. Спершу священник не хотів говорити. Пізніше погодився. Говорив спокійно і впевнено. Про те, що його церква завжди молиться за воїнів і допомагає. Про те, що це «найпатріотичніша церква України». Про те, що ніколи не ображав Олену і не провокував Василя, а все село нібито зводить на нього наклеп. 

Каже, на суд не прийшов, бо боїться за своє життя. 

«Я бачив, що там збираються люди, агресивно налаштовані. Я один, а їх багато. Це небезпечно», – говорить піп, і, схоже, не дуже покладається на божий захист. 

Святослав Чижук каже, що він би і «готовий простити» Василя Созонюка, тільки от хоче побачити, що той щиро розкаюється. А поки «каяття» священнику не видно, він і далі буде судитися з родиною, яка зовсім недавно втратила найдорожче. 

***

У коридорі міськрайонного суду тихо стояла невисока жінка у чорній хустці. Це Віра Созонюк, мама загиблої Олени. Вона міцно притискала до грудей портрет доньки і з усіх сил стримувала сльози. 

«Це важко. Ми весь час на таблетках. А тут ще й суди… Я довго думала, що би я йому сказала, якби він прийшов. Священнику. Я би сказала, не дай, Боже, йому побачити те, що я бачила. Пережити те, що я пережила. Не дай, Боже. Я просто хочу, щоб він від нас відчепився. Щоб не зачіпав Василя», – просить жінка.