Суд дав місяць на те, щоб звільнити директора НАБУ: Мін’юст не виконуватиме рішення
Окружний адмінсуд Києва дав місяць на те, щоб звільнити Артема Ситника з посади директора Національного антикорупційного бюро, відповідно до рішення Конституційного суду. Міністерство юстиції зобов’язали прибрати Ситника з єдиного державного реєстру, але там відмовилися це зробити.
Про це повідомляє пресслужба суду, – передає Громадське.
Суд вирішив поновити на посаді колишнього керівника Другого підрозділу детективів НАБУ Олександра Карєєва. Він визнав незаконним його звільнення через те, що Ситник не міг звільнити Карєєва, бо Конституційний суд визнав його (Ситника) призначення неконституційним.
Через це суд звернувся до Держбюро розслідувань, щоб там зареєстрували кримінальні справи за статтями про дії, спрямовані на захоплення держвлади (ст. 109), невиконання судового рішення (ч. 4 ст. 382) та самовільне присвоєння владних повноважень (ст. 1 та 2 ст. 353). Раді національної безпеки та оборони повинні направити ухвали, щоб там проконтролювали діяльність НАБУ.
Кабінету міністрів мають направити ухвалу, щоб там вжили заходів з дотримання Антикорупційним бюро закону, і заступникам директора НАБУ, щоб вони визначилися з новим виконувачем обов’язків керівника НАБУ.
Мін’юст зобов’язали викреслити з Єдиного реєстру інформацію про Ситника як керівника НАБУ. Але у міністерстві ВЖЕ відмовилися.
Що кажуть у Мін’юсті?
Міністр юстиції Денис Малюська пояснює, що відомство не може вносити зміни до ЄДР, щоб виконати будь-яке рішення Конституційного суду чи окремої хвали. Зміни можуть вносити лише державні реєстратори, а Мін’юст розглядає скарги на дії реєстраторів та вносить дані до реєстру за результатами розгляду таких скарг.
«Ані правової підстави, ані повноважень виключати інформацію про Ситника як директора НАБУ з ЄДР немає і він там залишиться», — написав Малюська.
Він додав, що положення закону про НАБУ у частині процедури призначення директора бюро все ще чинні та залишаться такими до 17 грудня 2020.
ОАСК vs НАБУ
У НАБУ розслідують справу щодо Окружного адмінсуду. Керівництво Окружного адмінсуду Києва, зокрема його очільника Павла Вовка, звинувачують у численних порушеннях закону: у спробі узурпувати судову владу в країні, у неправосудних рішеннях на користь політичних еліт та бізнесменів. Антикорупціонери у якості доказів правопорушень опублікували записи розмов суддів ОАСК.
За версією слідства, Вовк очолив злочинну організацію, метою якої було захоплення державної влади. Цього хотіли досягти, встановивши контроль над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) та створюючи штучні перешкоди у їхній роботі.
Варто зазначити, що коли суд виносить рішення проти правоохоронного органу, який розслідує справу щодо його суддів, це дуже схоже на конфлікт інтересів.
Рішення Конституційного суду
28-го серпня Конституційний суд визнав неконституційним призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро. У НАБУ назвали таке рішення політично вмотивованим та наголосили, що воно ухвалене у рекордно короткі терміни невдовзі після оприлюднення «плівок ОАСК», у яких фігурував зокрема і КСУ.
Після рішення Конституційного суду Ситник продовжив працювати директором НАБУ. Він заявляв, що визнання його призначення незаконним не означає припинення повноважень чи звільнення.
Він пояснює, що рішення суду не тягне за собою юридичних наслідків, бо акт індивідуальної дії вичерпується моментом його виконання. Тобто указ президента видали, а після того, як Ситник приступив до виконання повноважень, указ фактично вичерпав свою дію. Скасування указу не означає припинення повноважень чи звільнення.
