Розповіли, як і хто заробляє на фіктивних одруженнях іноземців з волинянками
Мода на шлюби з іноземцями не нова, але останнім часом в Україні побільшало зятів родом із країн третього світу. Секрет популярності екзотичних одружень простий: дружина-українка відкриває мігранту двері в омріяну Європу.
Українськими громадянами у 2018 стали вихідці з 38 іноземних держав, серед яких найбільше сирійців, росіян і вірменів, – пише Район.Бізнес.
За даними Державної міграційної служби, 156 прийнятих до громадянства це – вихідці з Сирії, 126 – з Росії, 109 – з Вірменії, а 95 були особами без громадянства, 65 – з Афганістану, 50 – з Молдови, 43 – з Грузії, по 39 – з Азербайджану та Іраку, 38 – з Узбекистану, 34 – з Ірану, 33 – з Лівану, 19 – з Пакистану, 17 – з Йорданії, 16 – з Єгипту, 15 – з Білорусі, 14 – з Нігерії і 11 – з Туреччини.
Шлюби з представниками цих країн уже не рідкість і у Волинській області. Журналісти дослідили як волинянки допомагають отримати громадянство України незнайомим чоловікам і хто насправді на цьому заробляє.
Так, з 2013 по 2019 роки на території області волиняни уклали понад тисячу шлюбів з іноземцями. Та з’ясувати, скільки з них фіктивних – неможливо.
Упродовж 2013-2019 років Управління державної міграційної служби України у Волинській області отримало 63 заяви про прийняття до громадянства України на підставі двох років у шлюбі з волинянками. Це – іноземні громадяни 18 країн та особи без громадянства. Таку можливість їм дає стаття 9 «Про громадянство України».
Зокрема, 14 із них – росіяни, по дев’ятеро вірмен і єгиптян, шестеро особи без громадянства; п’ятеро білорусів, троє іранців, по двоє осіб із Казахстану, Молдови, Сирії Лівану та по одному з Грузії, Туреччини, Афганістану, Пакистану, Йорданії, Узбекистану, Іраку, Лівії та Нігерії.
За той же період на Волині зареєстрували 90 розлучень інтернаціональних шлюбів. Так, у 2013 році – по вісім розірвань «пут Гіменея» з громадянами Росії, Білорусі, Латвії. У 2014-му – 12 з громадянами Росії, Польщі, Білорусі, Сербії, Узбекистану, Ізраїлю, Туреччини. У 2015-му – 13 із громадянами Росії, Білорусі, Узбекистану, Вірменії, Китаю, Єгипту. У 2016-му – 17 з громадянами Росії, Грузії, Узбекистану, Німеччини, Азербайджану, Литви, Лівану, Нідерландів.
Найбільше розлучень було у 2017-му: 21 з громадянами Росії, Білорусі, Узбекистану, Вірменії, Сербії, Азербайджану та Фінляндії, Нігерії. У 2018-му – 17 із громадянами Росії, Білорусі, Вірменіі, Польщі, Азербайджану, Молдови, Туреччини, Італії, Латвії. За півтора місяці 2019 року зареєстровано два розірвання шлюбу українців із громадянами Польщі та Білорусі.
За даними Головного територіального управління юстиції у Волинській області, у 2013 році одружилося 169 українців з іноземцями 29 країн. У 2014-му – 183 із 34 країн та особами без громадянства; у 2015-му – 198 із 39 країн та особами без громадянства; у 2016-му – 219 із 33 країн.
Зібравши всі дані по кожному районному РАЦСі, не включаючи Нововолиського та Ратнівського, цікавим з’ясувався той факт, що у 2017-му узаконили шлюб 193 українці із 38 іноземцями та особами без громадянства, хоча без двох зазначених населених пунктів кількість мала б бути більша ніж 210. Така ж похибка прослідковується і у даних за 2018-ий – 150 громадян України одружилося із 29 представниками країн світу, хоча мало б бути більше ніж 167.
ЯК ПРАЦЮЄ РИНОК ФЕЙКОВИХ ДРУЖИН
Холостяку-чужоземцю потрібно прожити у нас щонайменше 5 років, аби претендувати на отримання українського паспорта з усіма належними правами. Говоримо в основному про чоловіків, адже незаможним жінкам зі східних країн майже нереально вирватися з батьківщини.
Для мігранта шлюб з українкою дозволяє легалізуватися і за 2 роки завдяки так званому возз’єднанню з родиною. Такий «зять» стає рівноправним із громадянами України, а отже має право, наприклад, на безкоштовне навчання чи медичне обслуговування. Але все це робиться не задля комфортно життя тут, мета женихів – Європейський Союз, куди можна потрапити завдяки безвізу.
У разі розлучення іноземець у 90-денний термін повинен виїхати за межі країни. Але трьох місяців цілком достатньо, щоб скористатися Україною, як транзитною зоною і без проблем помандрувати далі.
Під таку послугу вже навіть сформувався чорний ринок, на якому працюють «свахи». Вони підшуковують дівчат зі скрутним матеріальним становищем для чоловіків зі східних неблагополучних країн: Сирії, Палестини, Пакистану, Узбекистану, Казахстану, Іраку, Ірану, Парагваю, Вірменії, Нігерії, Камеруна, Алжиру, Азербайджану та інших.
Учасники фейкового шлюбу мають нібито взаємну вигоду: вона за кілька хвилин заробляє від 250 до 500 доларів (а це – кілька мінімальних зарплат на Волині), він без проблем отримає посвідку на проживання в Україні. Нареченим за реєстрацію шлюбу «свахи» платять порівняно невеликі суми, а самі заробляють у рази більше за проведену аферу. Буває, що через деякий час звідники знову агітують дівчат іти заміж за іноземців. Таким чином вони економлять свій час на пошуки нових наречених.
Часто послугою фіктивного шлюбу користуються іноземні випускники українських вишів, щоб не повертатися на бідну батьківщину. Доходило і до комічних ситуацій. В Одесі студенти з Іраку одружувалися з нареченими-бабусями 1950-их років народження, які приносили у РАЦС ще й довідки про вагітність.
У ЗМІ про фіктивні шлюби заговорили щонайменше 5 років тому, коли кількість пар українка плюс виходець із Близького Сходу чи Південно-Східної Азії стала помітною у статистиці. А справжній бум припав на 2015-2016 роки.
ПІД ВІНЕЦЬ ЧИ ПІД КРИМІНАЛ?
Віднедавна дружин «тимчасового користування» почали шукати і на Волині. Як вдалося дізнатися Бізнес.Району з власних джерел, в області таким бізнесом займаються фахівці обізнані у законодавстві. Посередники збирають інформацію про мешканок районів, вивчають їхні соціально-побутові умови. У них є спільники за кордоном, які там підшуковують клієнтів, а наші посередники за 200-300 доларів матеріальної винагороди підбирають для них наречених.
«Здебільшого такі шлюби оформляють без привертання уваги, інколи навіть у підсобних приміщеннях РАЦСів. Зазвичай, іноземець і волинянка можуть більше й не зустрітися. Адже йде банальне заробляння грошей», – пояснює наш співрозмовник, якому близька ця тема.
Чоловік особисто знайомий із жителькою Любешівського району, яка погодилася на аферу, але отримала за це лише 250 доларів. Дівчина походить із неблагополучної сім’ї.
«Інколи посередники «кидають» на гроші довірливих наречених: обіцяють у кілька разів більше, виплачують аванс до реєстрації шлюбу, а зробивши діло, розчиняються у повітрі. Звісно, дівчата в правоохоронні органи не звертаються, бо знають, що за свої дії самі можуть потрапити під кримінальну відповідальність за підробку документів. Це прекрасно розуміють посередники, тому й зловживають «розводами», – розповів інсайдер.
У Любешівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Бізнес.Району повідомили, з 2013 по 2018 роки укладено 22 шлюби з іноземцями. Найпопулярніші, звісно, українсько-білоруські пари, через близькість кордону, тому ймовірність фіктивних шлюбів у цьому випадку низька. Зокрема, у 2013 році зареєстрували три одруження з громадянами Білорусі, два – Російської Федерації, один – Молдови. У 2014-му – по одному з громадянами Пакистану та Росії; у 2015-му – один із Білорусі; у 2016-му – по одному з Польщі і Вірменії, чотири – з Білорусі; у 2017-му – по одному з Росії і Німеччини, два – з Білорусі; у 2018 – три з Білорусі. Впродовж цього періоду зафіксували тільки два розлучення з громадянами Росії у 2013 і 2017 роках.
Імовірно, що таки або в 2014-му з представником Пакистану, або у 2016-му з громадянином Вірменії відбулася фейкова реєстрація, про яку нам повідомив співрозмовник. Схоже, що волинянка суттєво продешевила, адже в інтернеті стартова ціна за фіктивний шлюб варіюється від 500 доларів. Наприклад, 19-річна Людмила з Черкас без iнтиму і прописки вийде заміж на рік за 600 доларів, а Юлія з Дніпра на 2 роки – за 800.
ПОСЛУГА «КУРОРТНОГО РОМАНУ»
Коли правоохоронці почали виявляти фіктивні одруження, шлюбні аферисти вдалися до нового способу заробітку. Підшукавши потрібну дівчину, її запрошують на безкоштовний кількаденний відпочинок на березі чужоземного моря, за який наречена розраховується штампом у паспорті.
«Українська сторона у такому разі не має можливості відслідковувати, впливати і запобігати шлюбам-одноденкам. Країна, де здійснювалася реєстрація, інформує про шлюб своє посольство в Україні лише постфактом», – пояснює правоохоронець, який багато років вивчає цю проблему.
За його словами, пілотний проект «Шлюб за добу» теж частково сприяв ринку фіктивних одружень. Адже не потрібно чекати місяця й одного дня, щоб узаконити свої стосунки.
«Спецслужби іноземних країн, в першу чергу Російської Федерації, цією можливістю вже користуються. Таким чином вони легалізовують в Україні потрібних їм людей. Не виключено, що вже в березні, напередодні президентських виборів, вони будуть задіяні у провокаційних заходах», – припускає співрозмовник.
До речі, з 2017 року «Шлюб за добу» діє у Луцьку, а з 2018-го – у Володимирі-Волинському, Нововолинську та Ковелі.
У Луцькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану в рамках пілотного проекту у 2017 році вже узаконили свої стосунки з громадянами України 56 іноземців: 15 – з Польщі; по 6 – з Німеччини і Туреччини; 5 – з Російської Федерації; 3 – з Іраку; 2 – з Азербайджану; по 1 – з Словаччини, Домінікани, Ізраїлю, Єгипту, Австралії, Китаю, Швеції, Нігерії, Словенії, Гани, Грузії, Молдови, Литви, Індії, Сербії, Казахстану та особою без громадянства. У 2018-му розписалося 37 жителів Волині з іноземцями: 15 – з Польщі; 4 – з Італії; 3 – з Білорусі; по 2 – з Узбекистану й Азербайджану; по 1 – з Росії, Німеччини, США, Греції, Сербії, Австралії, Канади, Іраку, Литви, Латвії, Естонії.
У Володимирі-Волинському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану повідомили, що за цей період усього укладено 8 шлюбів: 5 – із представниками Польщі, по 1 – з Молдови, Азербайджану, Німеччини.
У Ковельському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану надали інформацію, що «Шлюб за добу» уклали 23 пари у 2018 році: дев’ять – з громадяними Польщі; п’ять – Білорусі; два – Узбекистану; по одному – з Росії, ПАР, Ізраїлю, Туреччини, Туркменістану, Вірменії, Великобританії.
Цікаво, що запит Бізнес.Району на отримання публічної інформації про кількість укладання шлюбів з іноземцями Нововолинський РАЦС, навідміну від своїх колег, відповіді уник і надав лише відписку, у якій з-поміж іншого зазначили:
«Щодо реєстрації шлюбів громадян України з іноземними громадянами, то відділами ДРАЦС узагальнюється лише статистична інформація, яка не розмежовується по громадянах іноземних держав, а також не ведеться статистика щодо кількості розлучень».
ЗВІДКИ РОДОМ НЕВІСТКИ Й ЗЯТІ ВОЛИНІ
Волинянки частіше виходять заміж за іноземців, ніж наші хлопці одружуються з закордонними нареченими. Такий висновок можна зробити завдяки даним районних відділів державної реєстрації актів цивільного стану області. Серед статистики географії шлюбів можемо побачити і представників країн, у яких є попит на послугу фіктивного шлюбу, про що йшлося у попередніх розділах.
Так, протягом 2013-2018 років 13 жительок Локачинського району вийшли заміж за трьох росіян, трьох поляків, двох молдован, грузина, болгарина та ізраїльця. До речі, жодна із цих пар станом на лютий 2019 року не розігравала шлюбу.
Цікаво, що на Іваничівщині у 2013 році лише чоловіки району узаконювали свої стосунки з іноземками: двома громадянками Латвії, громадянкою Молдови та Росії. У 2014-му дві представниці району розписалися з американцем та поляком. У 2015-му вже й чоловіки і жінки поєднали свої долі з іноземцями: дві жительки з громадянами Ізраїлю та дві з громадянами Польщі. Чоловіки району взяли за дружин польку та німкеню.
У 2016-му з іноземцями знову частіше з іноземцям розписувалися жінки: з двома поляками, іспанцем і німцем. Двоє місцевих женихів одружилися з росіянкому та німкенею. У 2017-му українськими зятями стали поляк, два молдовани, а невісткою – полька. У 2018-му жительки Іваничівщини вийшли заміж за чотирьох поляків. Усі 25 пар й сьогодні перебувають у законних шлюбах.
У Горохівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області з 2013 по 2018 роки зареєстровали 30 шлюбів з іноземцями і лише одне розлучення.
У 2013-му п’ять жительок Горохівщини узаконили стосунки з росіянином, великобританцем, чехом, молдованином і поляком. У 2014-му зареєстрували вісім шлюбів, серед них три уклали громадяни України з американкою та росіянками. Жінки ж поєднали долі з поляками, французом, словаком, росіянином. У 2015-му узаконили стосунки лише три пари: українець із громадянкою Вірменії, українки з громадянами Вірменії та Конго.
У 2016-му зареєстрували сім шлюбів: п’ять із поляками, з вірменином та з полячкою. У 2017-му сім жительок Горохівщини узаконили стосунки з італійцем, росіянином, німцем, азербайджанцем та поляками. У 2018 році шлюби громадяни України з іноземцями не реєстрували. Що стосується розлучень, то лише у 2013-му українець розірвав шлюб із росіянкою.
У Шацькому районі за шість останніх років найчастіше чоловіки одружувалися на іноземках. Із 14 реєстрацій, 9 жителів озерного краю взяли за дружин білорусок, а представниці району обрали своїми чоловіками двох білорусів, іспанця, росіянина і поляка. У 2015 році два жителі Шаччини вирішили розлучитися з білорусками.
На Ратнівщині жителі району найчастіше одружувалися з білорусами та росіянами. Так, за шість років 14 білорусок вийшли заміж за українців, сім білорусів взяли за дружин українок. Вісім росіянок стало українськими невістками, а зятями – три росіянина, по два поляка і молдованина, австрієць, латвієць, грузин, швед, азербайджанець, американець та ірландець. Загалом, із 43 реєстрацій шлюбів, чотири розірвали: двоє білорусів і білорусок вирішили припинити свої стосунки з жительками і жителями Ратнівщини.
У Любомльському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану за 2013-2019 роки зареєстрували 22 шлюби громадян України з іноземцями. У 2013-му росіянин одружився з жителькою району, а білоруска – з жителем Любомльщини. У 2014-му зареєстрували шлюби з двома громадянками Росії та однією Білорусі, з громадянами Росії та Великобританії. У 2015-му українською невісткою стала полька, а зятями – латвієць, поляк, білорус. У 2016-му жительки району одружилися з росіянином і поляком.
Найбільше шлюбів з іноземцями на Любомльщині зареєстрували у 2017-му: два з поляками, росіянином, німцем та узбекистанцем, з американкою та білорускою. У 2018-му розписалася жителька району з громадянином Латвії, а житель – з громадянкою Білорусі. За шість років шість пар офіційно розірвали шлюби: у 2014-му – з білорусом, у 2016-му і 2017-му – з росіянкою, у 2018-му – латвійцем, азербайджанцем і білорусом.
СІМЕЙНІ ПРОБЛЕМИ ФЕЙКОВИМ ШЛЮБАМ НЕ ЧУЖІ
В Україні фіктивним одруженням законодавство визначає шлюб, укладений жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім’ї, але з метою набуття прав та обов’язків подружжя. Про це йдеться у частині 2 статті 40 Сімейного кодексу України.
«Псевдошлюбу в Україні ніхто не перевіряє, а в судовому порядку його визнати фіктивним майже неможливо. На жаль, правоохоронні органи згідно «Сімейного кодексу України» не мають законодавчої можливості жодним чином контролювати фіктивні шлюби та втручатись у сімейне життя людей», – коментує адвокат Олег Лягутко, який часто веде сімейні судові справи.
Доказами фіктивності шлюбу можуть бути, наприклад, нетривале спільне проживання, приховання наміру виїхати за кордон, відмова від інтимних стосунків, підтримання інтимних відносин з іншими особами тощо. А от велика різниця у віці або матеріальний розрахунок, небажання мати дітей не можуть трактуватися як достатній доказ відсутності наміру створити сім’ю.
«У моїй практиці був випадок, коли студент-іноземець, який навчався в Одесі, після отримання диплома захотів залишитися у нашій країні та фіктивно одружився на українці. За кожен прожитий рік у шлюбі він змушений був платити їй у межах 400-500 доларів. З часом йому це набридло і він відмовився, а псевдодружина почала шантажувати розлученням. З Одеси іноземець переїхав у Луцьк, де ми з ним і познайомилися. Щоб розлучитися, пішов рік судової тяганини. Хлопець подав документи на отримання статусу біженця, адже він родом із Сирії з міста Дамаску, де якраз велися активні бойові дії. Його прохання таки задовольнили», – пригадує Олег Лягутко.
За словами адвоката, на Волині фіктивні шлюби є популярними серед студенток луцьких вишів. Дівчата уже кілька разів виходили заміж за винагороду.
«Звісно, не всі іноземні студенти прагнуть покинути свої країни і легалізуватися в Україні. Але частина не хоче повертатися додому, де процвітає бідність чи тривають бойові дії. Та й працевлаштуватися тут простіше. За 4 роки навчання іноземці не лише адаптовуються в нас у побутовому плані, а й заводять знайомства та щиро закохуються. Тому не варто казати, що всі шлюби з представниками країн третього світу є фіктивними», – наголошує адвокат.
Вивести на чисту воду учасників цієї схеми дуже непросто. Хоча в Євросоюзі псевдоподружжя отримує штраф у десятки тисяч доларів, в’язницю чи депортацію. Правоохоронці перевіряють усе: електронну адресу, листування, навідуються додому, просять показати сімейні фото чи підтвердити інтимні подробиці стосунків. А от у США за укладення фіктивного шлюбу можна й у в’язницю сісти на 5 років, ще й сплатити 250 тисяч доларів штрафу.
Україна та прикордонна Волинь зокрема через індустрію постановочних сімей зазнає репутаційних втрат. Адже вихідці з неблагополучних країн і у нас, і в ЄС часто починають займатися торгівлею наркотиків, зброї, шантажем та навіть тероризмом. За інформацією наших джерел у правоохоронних органах, клієнтами послуги «фіктивний шлюб» все частіше стають члени світових терорестичних організацій, які своєю присутністю в Україні становлять пряму загрозу і дівчатам, які легковажать сімейним статусом, і світовій безпеці вцілому.
