Рекордні повітряні тривоги, втрати, кількість потерпілих цивільних, нарощування ОПК: 1000 днів війни в цифрах

19 листопада 2024-го — 1000-й день протистояння повномасштабному вторгненню Росії. Цей період в цифрах: близько 20% України окуповано, 30% — заміновано, найдовша тривога тривала понад два дні, втрати росіян — понад 700 тисяч військових, Україна нарощує виробництво зброї та запустила програму рекрутингу в Сили оборони.

Деяку статистику за цей час зібрало Суспільне.

Повітряні тривоги

За даними alerts.in.ua, з початку вторгнення (на 12:53 18 листопада) оголосили 50 857 повітряних тривог по всій Україні. Найчастіше їх оголошували в Донецькій області — 5462 рази, на другому місці Харківщина (5164), на третьому — Запоріжжя (5071). Цього року зафіксували найтривалішу тривогу. Вона була в Харкові: почалась 23 липня і тривала дві доби, дві години та 31 хвилину. У Києві 7-8 листопада була найдовша для столиці тривога — 9 годин і 57 хвилин.

Середня тривалість тривог — 1 година 12 хвилин. Найчастіше її оголошують у четвер після 12:00.

Території

Згідно з мапою Deep State, на 18 листопада окуповано 18,40% земель. Відтоді росіяни просунулися на Донбасі, а віднедавна й на Запоріжжі. Звільнено за цей час, за даними цієї ж мапи, 7% територій у Київській, Сумській, Чернігівській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Донецькій та Житомирській областях.

Від серпня Україна перетнула кордон РФ та веде операцію в Курській області. Востаннє офіційні дані про цифри на цій ділянці фронту надавав головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський наприкінці серпня. Він казав, що ЗСУ взяли під контроль 1294 кв кілометрів та 100 населених пунктів. У Курській області Сили оборони стримують 50 тисяч військових Росії.

За словами Сирського, на початку листопада втрати РФ на цьому напрямку: ліквідовано — 7905 військових, поранені — 12220, потрапили в полон — 717.

Біженці й переселенці

За інформацією ООН, станом на 30 жовтня 2024 року 3,67 млн українців — це внутрішньо переміщені особи (ВПО), 6,2 млн — біженці в країнах ЄС. Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН) на 15 жовтня зазначає, що в усьому світі українських біженців зареєстровано 6 752 000.

Інформаційно-обчислювальний центр Мінсоцполітики порахував, що на 17 листопада 2024 року в Україні як ВПО зареєстровано 4 642 824 людини. 59,9% з них жінки, а 19,62% — діти. Найбільше переселенців з вікової категорії 61-70 років (730 132). Найбільше виїхали з Донеччини (понад 529 тисяч) та Харківщини (понад 518 тисяч).

Станом на третій квартал 2024 року, як пише ООН, гуманітарні організації надали допомогу 7,2 млн людей по всій Україні. Майже 60% з них — жінки та дівчата, 35% — літні люди, майже 20% — діти, 12% — люди з особливими потребами.

Розмінування

Згідно з дослідженням, проведеним агенцією Top Lead, 30% території України потребують обстеження на міни.

10 вересня прем’єр-міністр Денис Шмигаль розповів, що Україні потрібно близько 10 тисяч саперів, щоб за 5 років розмінувати забруднені російськими мінами землі.

20 вересня Міноборони поінформувало, що від початку повномасштабної війни розмінували понад 5 тисяч квадратних кілометрів. Загальна кількість знешкоджених предметів від початку повномасштабного вторгнення до 5 листопада сягнула 411 225.

Обміни полоненими, зниклі безвісти, діти

За час повномасштабного вторгнення Україна та Росія провели 58 обмінів військовополоненими. Україна змогла повернути загалом 3767 людей.

Відомо про понад 100 випадків, коли російські армійці розстрілювали українських військових, що здавалися в полон.

В Україні в Реєстрі зниклих безвісти за особливих обставин станом на кінець вересня 2024 року є дані про 55 тисяч людей.

Портал “Діти війни”, посилаючись на дані ОГПУ, Нацполіції та Національного інформбюро, пише, що 1934 дитини зникли під час війни. Депортовано 19 546 дітей.

Уповноважений Верховної ради з прав людини Дмитро Лубінець 12 листопада сказав, що Україна змогла повернути з території РФ й тимчасово окупованих земель 1002 дитини.

Цивільні жертви

Найсвіжіший звіт ООН щодо захисту цивільних під час збройного конфлікту (жовтень 2024-го) свідчить, що з 24 лютого 2022 року в Україні загинули 12 162 цивільних (з них на окупованих РФ територіях — 2615), поранені 26 919 (з них в окупації — 4056). ООН подає дані за всі 10 років війни — загалом, як пише організація, є підтвердження 15 572 жертв серед мирних українців.

За даними Офісу генпрокурора України на 18 листопада 2024 року внаслідок війни загинула 591 дитина, 1690 поранені. Зареєстровано 148 430 злочинів агресії та воєнних злочинів (майже 114 тисячі з них — порушення законів та звичаїв війни).

Руйнування

Упродовж повномасштабної війни зруйновано 75 медичних закладів, пошкоджено 587. Закладів освіти зруйновано 324, а пошкодження мають 1172. Це дані ООН. А Всесвітня організація охорони здоров’я стверджує, що за цей час сталися 2134 підтверджені напади на медзаклади.

За даними ЮНЕСКО, в Україні пошкоджено 457 культурних об’єктів. З них: 143 релігійні, 231 будівля, що представляє історичний та/або художній інтерес, 32 музеї, 33 пам’ятники, 17 бібліотек, 1 архів (станом на 21 жовтня 2024 року).

Проєкт “Релігія в огні” 11 листопада оновив статистику щодо пошкоджених чи зруйнованих через війну храмів різних конфесій. Постраждали 603 культові споруди. Найбільше з них — православні УПЦ МП (316).

Втрати військ

За даними Генерального штабу ЗСУ, втрати росіян з початку повномасштабного вторгнення — близько 722 440 військовослужбовців (станом на 18 листопада 2024 року).

З техніки, як пише Генштаб, росіяни втратили:

• 9365 танків,
• 369 літаків,
• 329 гелікоптерів,
• 19073 безпілотників,
• 28 кораблів та катерів,
• 1 підводний човен,
• 2753 крилатих ракет.

Україна та Росія вкрай рідко публікують офіційні дані про втрати. Президент Зеленський на пресконференції 25 лютого 2024 року заявив, що загинула 31 тисяча українських військових.

Американське видання The Wall Street Journal з посиланням на українські джерела та дані західної розвідки 17 вересня написало, що кількість загиблих українських військовослужбовців може становити 80 тисяч, а поранених — 400 тисяч. А армія РФ втратила за 2,5 роки війни майже 200 тисяч убитими й приблизно 400 тисяч пораненими.

Російська служба BBC та “Медіазона” з некрологів та з допомогою волонтерів встановили поіменно 70 122 російських військових, які загинули на фронті з лютого 2022 року.

Мобілізація, ТЦК, бронь, рекрутинг

18 травня 2024 року набрав чинності новий закон про мобілізацію.

7 листопада прем’єр-міністр Денис Шмигаль розповів, що за останні два місяці 98% повісток розсилали людям, які не платять податків і ніде не зареєстровані як працевлаштовані.

Наприкінці жовтня секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Литвиненко казав, що в ЗСУ планують призвати ще 160 тисяч людей. Завдяки цьому укомплектованість частин має сягнути 85%. Міністр оборони України Рустем Умєров сказав, що мобілізація у 2025 році триватиме.

Міністерка економіки Юлія Свириденко зазначила, що в Україні станом на кінець жовтня від служби в армії заброньовані 906 тисяч громадян.

11 червня Міністерство оборони запустило сайт з пошуку вакансій у ЗСУ. На початку листопада Міноборони зазначало, що в Україні діють 44 центри рекрутингу, що пропонують понад 10 000 вакансій.

Мобільні застосунки “Резерв+” та “Армія+”

18 травня (коли запрацював закон про мобілізацію) в Україні стартував застосунок для військовозобов’язаних “Резерв+”. 8 серпня Міністерство оборони запустило додаток “Армія+” для військових.

Станом на 18 листопада “Армією+” користуються 410 000 військовослужбовців у 1400 військових частинах. Там можна подати різні види рапортів, а також запит на переведення в іншу військову частину.

У “Резерві+” понад 3,5 млн громадян оновили облікові дані, близько 150 000 людей оформили відстрочку онлайн.

Міжнародні коаліції та Саміт миру

Перше засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі “Рамштайн” відбулось 26 квітня 2022 року. В групі працюють понад 50 країн, які провели 24 зустрічі (25-ту скасували через ураган “Хелен” в США). На “Рамштайні” створили 8 оборонних коаліцій для України:

• морську;
• авіаційну;
• дронів;
• з розмінування;
• інформаційних технологій (ІТ);
• артилерії;
• протиповітряної та протиракетної оборони;
• бронетанкової техніки і маневреності.

На чолі з Канадою створили також Міжнародну коаліцію для повернення українських дітей. Її перше засідання пройшло у лютому 2024-го. У складі коаліції 41 країна.

З лютого цього року існує також чеська ініціатива із закупівлі снарядів для України калібру 122 і 155 мм. У цій коаліції 18 країн. Президент Чехії, Петр Павел, оголосив, що його країна знайшла 800 000 снарядів за межами ЄС. 500 тисяч з них мають надійти до кінця 2024-го.

На підтримку перших трьох пунктів “формули миру” президента Володимира Зеленського цього року організували перший Саміт миру у Швейцарії. В пунктах йдеться про ядерну і продовольчу безпеку та звільнення українських полонених і депортованих, зокрема, дітей. На перший Саміт миру прибули делегації з 92 країн та 8 світових організацій. Комюніке підписали 94 країни та організації.

Виробництво зброї

З держбюджету на оборону виділяли:

• у 2022 році — 1,5366 трильйона гривень;
• у 2023-му — 1,843 трлн грн;
• у 2024-му — у планах було понад 1,69 трлн грн, у вересні збільшили ще на 495 млрд.
• у 2025-му планують 2,2 трлн грн.

Міністерка економіки України Юлія Свириденко на початку листопада розповідала, що на сектор виробництва зброї в Україні у 2021 році припадало 0,3% валового внутрішнього продукту (ВВП), а вже в першій половині 2024 року — 1,8%.

Вона також казала, що Україна вже заснувала 5 спільних підприємств із західними виробниками зброї, серед яких німецькі та литовські, а готує ще 3 підприємства з європейцями.

Наприкінці минулого року в уряді заявили, що у 2024-му Україна має виробити 1 млн дронів. У жовтні Міністерство цифрової трансформації повідомило, що цьогоріч виробничі потужності української дронової індустрії зросли у 10+ разів порівняно з 2023 роком. У 2022 році обсяги виробництва становили 3-5 тисяч одиниць, у 2023 році — приблизно 300 000 одиниць. Президент Зеленський зауважив, що українці можуть виготовляти 4 мільйони дронів щорічно. На 2024-2025 роки Міноборони спільно з Мінцифрою вже законтрактували 1,8 млн безпілотників на суму майже 147 млрд грн.

За час повномасштабної війни в Україні з’явилося багато оборонних розробок. Зокрема, на платформі Defence Tech кластера Brave1 зареєстрували більш як 3000 розробок від понад 1400 українських розробників.

А ще Україна виробила 100 власних ракет. Зокрема, випробували ракету-дрон “Паляниця” з дальністю до 700 км.

Марки і монети

Укрпошта за 1000 днів вторгнення випустила 29 марок воєнного часу. Найновіша з них — “І буде весна”, яку видали до десятої річниці російсько-української війни та другої річниці повномасштабного вторгнення. Там зображений автопортрет військового Дмитра Козацького на “Азовсталі” в Маріуполі, захоплення аеропорту “Бельбек” (Севастополь) у лютому 2014 року, весілля медиків-волонтерів у квітні 2022 року в Харкові, окопи біля Бахмута.

Нацбанк України за час великої війни випустив 102 одиниці нумізматичної продукції. Монети серед іншого присвячені підрозділам ЗСУ й спецслужбам, українській мові, медикам, волонтерам, донорам, дітям, початку вступу в ЄС, річниці звільнення територій тощо.