«Разом хоч у вогонь, хоч у воду»: історія бойової дружби двох побратимів з 14 бригади
Микола і «Рер» — з Волині. Чоловіки разом служать у 14 окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого, в складі батальйону безпілотних систем «Сапсан».
Історію побратимів розповіла речниця бригади Надія Замрига, пише Суспільне.
Чоловіки пригадують: обидва починали піхотинцями, згодом потрапили на курси підготовки операторів БпЛА. Там і почалася історія бойової дружби.
“Виявляється ми були піхотинцями однієї бригади, але ніколи не пересікалися. Вперше мимохідь побачив “Рера” на курсах з підготовки операторів БпЛА. Коли повернулися в бригаду, він сам знайшов мене і підійшов зі словами: “Привіт! Ти що мене не пам’ятаєш? Вчилися ж разом!”, — пригадує Микола.
В бригаді кажуть, що у друзів різний характер і темперамент: “Рер” — жвавий та веселий, Микола — спокійний та розсудливий. Але також побратими мають багато і кажуть, що “разом хоч у вогонь, хоч у воду”.
На рахунку екіпажу операторів низка знищених цілей: російських штурмовиків, їх бліндажів, техніки, засобів зв’язку.
“Коли влучаєш у ціль, враження ніби збірна України забила гол, всі кричать, як дикі”, – каже бойовий пілот FPV-дрона “Рер”.
Вдома на Миколу чекають дружина і син, у Рера — двоє синів і дружина. Обидва бійці кажуть: підтримка рідних і дзвінки додому — те, що допомагає триматися у найважчі моменти.
