«Психічно хворий вбивця»: у волинських групах шириться фейкове повідомлення

У волинських фейсбук-спільнотах почали активно ширити дописи із фейкової сторінки «Волинська поліція». Шокуюча інформація про «психічнохворих вбивць» з детальними описами подробиць злочинів, фотографіями «злочинців» тощо за якусь добу зібрала сотні коментарів і десятки тисяч перепостів.

Правдивість інформації у повідомленні ніхто не здогадався перевірити. І схоже, яку б мету не переслідували шахраї, що створили цю сторінку, їм вдалося її досягти.  Що не так із фейком, на який повелися тисячі волинян, та чому небезпечно поширювати такі дописи, пише Конкурент. 

Несправжня сторінка і брехливі тексти

Повідомлення про Віктора Житінського, якого нібито підозрюють у вбивстві, зґвалтуванні, розбещенні неповнолітніх, у грабежах, розбійних нападах та решті злочинів вперше з’явилося на сторінці “Волинська поліція” 5 років тому. Показово, що найперший допис був опублікований російською. У жодних офіційних джерелах такого повідомлення ви не знайдете. 

Вдруге інформація з детальними описами злочинів, фотографією тощо з’явилася два дні тому, у суботу, 25-го березня. Цей допис і розлетівся соцмережами, отримав тисячі реакцій і більше 13 тисяч поширень. Неперевірену інформацію оприлюднили навіть деякі ЗМІ. Люди в коментарях обурювалися, нарікали на правоохоронців, які “досі не зловили психа” і закликали до самосуду.

27-го березня поліція Волині спростувала свою причетність до цієї сторінки та подібних дописів. 

“Повідомляємо, що поліція Волинської області має лише одну офіційну сторінку в мережі фейсбук за цим посиланням. Будь-яка інформація, яка розповсюджується на інших фейкових сторінках, є неправдивою. Просимо громадян не поширювати неперевірену інформацію, яка не відповідає дійсності”, – написали правоохоронці. 

У коментарі журналістам речниця волинських поліцейських Ольга Бузулук розповіла, що люди ведуться на емоційно забарвлену інформацію і легко поширюють маніпулятивні повідомлення шахраїв. 

“Поширення неперевіреної інформації свідчить про низький рівень медіаграмотності частини людей. Ми почитали ці коментарі під фейковими постами на фейковій сторінці – і дещо здивовані. Таке враження, що люди ніби й очікують такої інформації, яка б була емоційною, шоковою, яскравою. Власне, шахраї це розуміють і подають таким чином інформацію, яка одразу набирає тисячі “лайків” і поширень.

Але на нашій офіційній сторінці ми ніколи не подаємо такої детальної інформації про розшук, як це подано на фейковій: не вказуємо діагнозів, не пишемо слів “вбивця”, “ґвалтівник” і так далі. Адже визнати людей винними може лише суд, у нас вони можуть бути тільки підозрюваними”, – пояснила вона.

Ольга Бузулук додає, що вся інформація на офіційних сторінках поліції подається виключно грамотною державною мовою. Крім того, у розділі “Інформація” в офіційних соцмережах правоохоронців подана коректна адреса сайту і електронна пошта (на фейковій – посилання на неіснуючий сайт), у стрічці дуже багато новин, фото та відео.

“Відсутність цього мала б насторожити людей і уберегти їх від поширення неправдивої інформації. Разом з тим, дякуємо тим громадянам, які активно пишуть скарги в корпорацію “Мета”, щоб заблокувати фейкову сторінку, адже рішення про блокування приймає саме “Мета” з огляду на суспільний резонанс і кількість скарг. Одним натисканням кнопки це зробити неможливо. Над вирішенням цієї проблеми працюють і наші профільні співробітники поліції”, – повідомила вона.

Чому поширювати фейки небезпечно

Попри те, що спростування цих фейків з’явилося у соціальних мережах, багато лучан навіть не подумали  вибачитися за свої коментарі і видалити поширені на власних сторінках брехливі дописи. Люди досі не розуміють, що безвідповідальний постинг і коментування у соцмережах можуть мати цілком реальні негативні наслідки. 

Уявімо на мить, що розгніваний користувач фейсбуку зустрів на вулиці людину, яка зовні нагадує “небезпечного, психічно хворого озброєного злочинця” із фотографії у мережі. І замість того, щоб звернутися до правоохоронців, удався до самосуду, наляканий вигаданим «послужним списком». Судячи з десятків коментарів під оригінальним дописом, така ситуація цілком може трапитися. І невинні люди можуть стати випадковими жертвами брехні, яку ви бездумно поширили своїми руками. 

Своїми репостами і коментарями ви надаєте брехливій інформації у мережі кредит довіри. Кожне поширення недостовірної інформації, кожен “лайк” і коментар сприяють подальшій ретрансляції фейку. А неправдива інформація руйнує уявлення про справжній стан речей: ви читаєте інформацію, що десь на волі розгулює вбивця, ґвалтівник, розбійник і т.д., відповідно, вам та іншим стає страшно жити в цьому світі, де “поліція нічого не робить”, пояснюють правоохоронці.

“Мета такого поширення інформації – підірвати довіру до держави, до поліції в цьому конкретному випадку, спотворити емоції людей і наштовхувати на думку, що все ще гірше, ніж могло видаватись. Тобто фейки – неправдива інформація – спотворюють справжню картину, а отже шкодять. Варто задуматись, чи в такий тривожний час потрібно поширювати й коментувати інші фейки з незрозумілих ресурсів. Чи допомагають вони людині і чим? Чи сприяють перемозі? Чи взагалі ваше поширення фейку покращує ситуацію або змінює її? Якщо ні – то слід пройти повз таку інформацію, а ще краще – поскаржитись на неправдиву сторінку”, – каже Ольга Бузулук.

Як розпізнати фейк

Якщо ви активний користувач мережі, то ознаки фейку у згаданому повідомленні про розшук помітите одразу: неправильна назва сторінки поліції, крапка в кінці назви, посилання на несправжній сайт, відсутність згаданої інформації на офіційних ресурсах поліції (сайт поліції Волинської області чи Нацполіції України) та в авторитетних ЗМІ…

Емоційний текст, шокуючі подробиці та визнання чоловіка злочинцем до рішення суду – все це мало би наштовхнути користувачів на думку, що інформація у дописі, який вони поширили, неправдива. 

Якщо ж ці ознаки видалися вам неочевидними, ось кілька порад, які допоможуть зорієнтуватися, чи перед вами правда. Більш детально про розпізнавання фейків читайте у спецпроекті Ukraїner. 

Крок 1: Знайдіть першоджерело інформації

• коли ви бачите допис у мережі, не полінуйтеся подивитися, хто і коли його поширив, глянути, як давно існує сторінка, на якій його уперше опублікували і про що там зазвичай пишуть. Завдяки цьому простому рішенню багато користувачів змогли би зрозуміти, що сторінка “Волинська поліція”, з якої поширили інформацію про Віктора Житінського, створена недавно, має всього 3 дописи і не викликає довіри. 

Крок 2: Перевірте фото

• у соцмережах часто трапляються відредаговані фото та скан-копії документів. Психологія нашого сприйняття така, що коли ми бачимо поряд із текстом “фотопідтвердження”, то свідомість автоматично маркує побачене як реальне й достовірне.
• Є також кілька простих інструментів, які допоможуть виявити походження фото або ж наявність домальованих елементів без вивчення методик фотошопу. Перший із таких інструментів – це Google Images. У гугл є опція пошуку не лише за текстом, а й за зображеннями: обравши “Зображення” у верхньому меню та завантаживши файл, ви побачите, коли та де вперше з’явилося зображення.

Крок 3: зверніться до тих, хто знає більше

• якщо вам важко самостійно визначити, правда перед вами, а чи брехня – зверніться до тих, хто знає більше. Якби хоч частина людей перед тим, як ширити в себе допис, звернулася за поясненням до справжньої поліції, до місцевих ЗМІ тощо, репостів під вигаданою новиною про Віктора Житінського було би явно менше, ніж 13 тисяч. 

Що можна зробити

Найперша корисна річ, яку може зробити відповідальний користувач мережі – не поширювати фейки. Перед тим, як розмістити будь-який допис чужого авторства на своїй сторінці, подумайте, хто і з якою метою створив це повідомлення. Подумайте, кому може бути вигідним ваше поширення, і чи не принесе воно шкоду. 

Якщо ви вже переконалися, що перед вами фейк – не полінуйтеся витратити кілька хвилин свого часу для того, аби поскаржитися на неправдиву інформацію у мережі. Алгоритм такий: у правому верхньому кутку допису натискаєте на значок “…” — в меню обираєте “Поскаржитися”  — “Неправдива інформація”. Після цього ви можете заблокувати сторінку, яка поширювала брехню.

Важливо розуміти, що шахраї винахідливі, і жертвою ганебних маніпуляцій у мережі може стати кожен. І якщо ви поширили неправдиву інформацію на аудиторію своїх друзів, не достатньо просто видалити пост. Опублікуйте його спростування, щоб інші користувачі також не стали жертвами брехні.