Профільна старша школа по-новому: у Володимирі на форумі представили перші результати реформи

У Володимирі 4-го лютого відбувся масштабний освітній форум «Реформа-2027. Відверто про головне. Перші результати передпілотного ліцею», організований відділом освіти управління з гуманітарних питань виконавчого комітету Володимирської міської ради. Захід пройшов на базі ліцею імені Олександра Цинкаловського, який став одним із перших в області закладів, що розпочав трансформацію освітнього процесу в межах реформи профільної середньої освіти.

Головною метою форуму стало обговорення створення сучасного академічного ліцею та формування спроможного освітнього простору, який відповідатиме викликам Нової української школи та потребам молоді.

Перед початком заходу присутні вшанували хвилиною мовчання українських захисників і захисниць.

З вітальним словом до учасників звернувся заступник міського голови Андрій Гудим. Після цього почалось обговорення, до якого долучилися представники Міністерства освіти і науки України та обласного рівня. Заступниця керівника офісу впровадження НУШ при МОН Антоніна Макаревич розповіла, яке місце займає досвід Володимира у загальнонаціональній картині освітньої реформи. А начальниця управління освіти і науки Волинської ОДА Наталія Матвіюк окреслила, як ліцей імені Олександра Цинкаловського інтегрується в освітню систему області.

Окремим блоком стала презентація шляху громади до створення академічного ліцею. Освітяни детально розповіли про підготовку до реформи, яка розпочалася задовго до офіційних рішень. Йшлося про аналіз демографічної ситуації, забезпечення доступності освіти для кожної дитини, продуману логістику підвезення учнів, а також кадрову та матеріальну підготовку закладу.

«Ми не чекали інструкцій зверху, ми готували ґрунт: кадри, простір та фінанси. Школа має стати місцем вибору, а не місцем відбування часу», — зазначали під час презентації.

Найжвавішою частиною форуму стала панельна дискусія, під час якої освітяни, керівники закладів та представники освітніх програм обговорили практичні виклики впровадження реформи старшої школи. Активну участь у розмові взяли також учні та батьки, які поділилися власним досвідом навчання й вибору профілю.

Після теоретичної частини гості форуму змогли на власні очі побачити, як реформа працює на практиці. Ліцей відкрив двері своїх кабінетів, демонструючи сучасний підхід до навчання.

Серед найцікавіших напрямків — білінгвальне викладання правознавства, де уроки проводяться українською та англійською мовами. Учні працювали з міжнародними кейсами та юридичною термінологією, що дозволяє їм не лише глибше розуміти предмет, а й готуватися до навчання у вишах та майбутньої професійної діяльності.

У природничо-математичному кластері замість традиційних лекцій гості побачили практичні експерименти з хімії та використання сучасних цифрових вимірювальних комплексів на уроках фізики.

Не менш вражаючими стали лінгафонні кабінети — спеціалізовані мовні лабораторії з мультимедійним обладнанням, які дають змогу ефективно працювати над вимовою, аудіюванням та перекладом у форматі індивідуального навчання.

Під час форуму журналісти БУГу поспілкувалися з представниками адміністрації ліцею, педагогами та учнями, щоб дізнатися, як саме відбувається перехід до профільної освіти зсередини.

Зокрема, ми говорили із заступником директора з навчально-виховної роботи Віталієм Кашубським, який розповів про організацію навчального процесу та перші результати трансформації.

Відповідаючи на запитання журналістів про те, як у ліцеї працюють із батьками та заохочують учнів обирати навчання у передпілотному закладі, Віталій Кашубський зазначив, що основний акцент роблять не на переконаннях, а на практичних результатах. За його словами, адміністрація активно проводить інформаційну роботу, демонструючи батькам уже реалізовані зміни та плани розвитку закладу.

На питання про відповідальність статусу передпілотного ліцею він наголосив, що йдеться не лише про престиж, а насамперед про якість освіти та впровадження нових програм і форм навчання. Одним із головних завдань закладу стало створення індивідуальних освітніх траєкторій для кожного учня, що дозволяє дітям самостійно обирати напрямок поглибленого навчання відповідно до своїх інтересів і майбутніх планів.

Говорячи про перші труднощі впровадження реформи, Кашубський зауважив, що найбільшим викликом стала зміна усталеного мислення як педагогів, так і батьків. Водночас постійна підтримка з боку Міністерства освіти і науки та обласного управління освіти допомогла колективу подолати страхи й адаптуватися до нових умов.

Також у відповідь на запитання щодо набору учнів до 10 класу він пояснив, що наразі ліцей пропонує як дворічне, так і трирічне навчання у старшій школі, залишаючи вибір за родинами. За його словами, у закладі вже діє кілька профільних напрямків, сформованих за інтересами самих учнів, серед яких поєднання інформатики з англійською мовою, хімії з іноземною мовою, а також мовні профілі.

Окрему увагу він приділив процесу адаптації дітей, які приходять до ліцею з інших навчальних закладів. Для згуртування нових колективів у ліцеї впроваджують інтерактивні методи командної роботи та ініціативи учнівського самоврядування, що допомагають школярам швидше влитися у нове середовище.

«Ми не переконуємо словами — ми показуємо реальні дії. Статус передпілотного ліцею означає нові програми, нові підходи і велику відповідальність. Найголовніше для нас — якість освіти та можливість для кожної дитини вибудувати власну траєкторію розвитку», — підсумував Віталій Кашубський.

Також своїм досвідом поділилися вчителі ліцею — Вадим Павлович Сержантов, який викладає правознавство, історію та іноземну мову, і Дмитро Степанович Рипич, вчитель географії. Вони розповіли, як змінилася структура уроків, підхід до навчання та мотивація учнів у профільних класах.

Окремо ми поспілкувалися з ученицею Анною Дацишин, яка перейшла зі звичайної школи до ліцею та нині навчається у 10 класі на країнознавчому профілі. Вона поділилася своїми першими враженнями від нового формату навчання.

Завершився форум інтерактивною рефлексією за допомогою сервісу Mentimeter. Учасники створили своєрідну «хмару слів», яка показала, що головним бар’єром на шляху реформи залишається страх змін. Водночас більшість освітян підтвердили готовність громад до трансформацій.

Запрошуємо до перегляду!