Про матюки, «в трусиках чи без» та рак-дурак: Яніна Соколова зустрілася з однодумцями на Бандерштаті
Яніна Скоколова – журналістка, телеведуча, яка цієї весни вразила своєю історією країну. Засновниця проєкту «Вечір», в якому відкриває очі на проросійську пропаганду та «Я, ніна», який змінює ставлення соціуму до онкохворих людей, на гутріковій сцені фестивалю «Бандерштат» поділилася своїми думками. Про зустріч – в цитатах.
…Тут неймовірна атмосфера, такий міцний дух. В Києві я інколи забуваю, що однодумців багато. В столиці чимало проросійських сил. Тому мені дуже радісно серед однодумців-бандерівців. Кожного тижня ми стикаємося із ботами, які нас атакують і завдяки вашим переглядам і обертам, які обирає проєкт (Вечір з Яніною Соколовою – ред), ми маємо можливість відбиватися.
Присутні на бандерштатівській гутірці мали змогу поставити свої запитання Яніні Соколовій. Невимушена та легка розмова з публікою, тривалістю в годину, змусила всіх і посміхатися, і перейматися, і обдумати.
«Національна ідентичність, якої ми досягли за останні 5 років, починається з нуля, чи одиниці»
…Хотіла б, щоб така молодь, як ви – свідома та патріотична, знала хто в цій країні є герой, а хто антигерой. Щоб робила максимум і не мовчала, якщо хтось буде придушувати національну ідентичність.
“Потрібно намагатися самим зробити щось для країни, кожен в своїй сфері”, – зазначила Яніна. За останній рік їй вдалося пережити багато чого. Несподіваний рак-дурак, що все кардинально змінив. В Україні змінилася влада. Журналістка запустила кілька проєктів та готує ще два.
«Ніколи в житті не відкладайте на завтра можливість бути щасливими»
…Зрозуміла, за цей час, що є дві речі, які можуть нами рухати вперед і про які ні за яких обставин не варто забувати. Перше – ніколи в житті не відкладайте на завтра можливість бути щасливими. Не знаю, в чому це у вас полягає… Я дівчина з дуже дивним характером, складним та досить неоднозначна в своєму баченні світу, але абсолютно точно знаю, що мене робить щасливою. Хотіла б щоб ви для себе не забували це, не звертали увагу хто що говорить про вас. Це наша ментальна звичка, дуже прошу, щоб ви її позбулися. Друге – потрібно вміти резикувати, адже хвороба, яку я пережила, смерть “очі в очі”, дозволила мені зрозуміти, що ми насправді маємо дуже багато нікчемних пересторог. Позбутися “але” і “табу”, бути сміливими, і завжди пам’ятати, що небо допомагає тим, хто йде вперед, і тим, хто робить правильні речі.
Про правильні речі – коротко
Яніна розповідає, що за рік зустріла величезну кількість людей. Зазирнула в очі молодим лікарям, які отримують 3900 зарплати, але відчайдушно працюють та роблять дива; людям різних професій в «Рандеву»; заздриникам та хейтерам, які атакували з огляду на патріотичну позицію в інтернеті.
…Якщо ви знаєте людей, які через пропаганду починають вірити проросійським блогерам, телеведучим, телеканалам – зробіть максимум, щоб вони цього не дивилися. Тонка лінія пропаганди, яка там працює, на жаль, робить диструктивні речі.
Робити на місцях максимум, адже користь, яку ми приносимо в цьому житті, може полягати в різних речах і є другою запорукою щастя, – саме так вважає Яніна Соколова.
«Син мене запитав, що таке “спасибо”»
Процес самоідентифікації, за словами 35-річної Яніни, тривав у неї 15 років. Посприяли три фактори: перший – вийшла заміж за львів’янина; другий – коли почала працювати на телебаченні в Києві, зрозуміла, що не вистачає мовного запасу і почала читати українські книги та слухати аудіокниги, дивитися фільми українською; третій – діти.
… В мене двоє синів. Принципово не хотіла, щоб вони розмовляли російською. Мирон в 2,5 роки, коли вкладала його спати, запитав “що таке спасибо”. З тих пір я зрозуміла, що дівчина з південного сходу досягла успіху.
Яніна зазначила, що шанобливо ставиться до російськомовних патріотів, яких є чимало. Комусь важко перейти на українську, в старших людей є ще психологічний фактор. Та потрібно максимально намагатися українізувати своє дозвілля. А мовні квоти та мовний закон, вважає телеведуча, яка довгий час розмовляла російською, це надважливо. І ми не можемо зараз казати “яка різниця”.
“Коли до вас їхала, думала, що мене турбує в сучасній молоді. Я зрозуміла, що нічого, тому що ви прекрасні. Ви правильно, на відміну від мене 20-річної, живете. Я дівчина із Запоріжжя, де мало хто говорив про українську культуру, в нас не було Бандерштату. У нас було засилля російських книг, кіно, телебачення. В російському вакуумі було дуже важко знайти себе. До 20 років я думала, що є частиною “великого народу”.
Чому не українською, – часто запитують про проєкт «Вечір». “Ви ж розумієте, чому я це роблю російською, – звернулася до публіки Яніна, – Вата повинна це почути”.
Без мату дуже важко в сучасному житті
На гутірці з Яніною Соколовою двічі піднімалося питання нецензурних слів. Спочатку дівчина розповіла, чому лається у програмі «Вечір», а потім відповіла на запитання присутніх про ставлення до закону про дематюкацію.
…Без мату важко в сучасному житті. Не кажу, щоб лаятися перманентно. Але існують якісь речі, які не можна назвати інакше, ніж словом на літеру “п”. Не хочу, щоб слова звучали з екранів телевізорів, для дітей, в публічних заходах. Та якщо прийде тьотя Оля Богомолець і скаже “но-но-но”, то я її навзаєм… Дематюкація – це маячня, вона таким чином мабуть хотіла набрати собі голосів перед виборами.
“Чому використовую нецензурну лайку в програмі? Я в житті сварюся, чесно вам скажу. Лайка має місце, коли треба посилити ефект присутності і коли неможливо охрестити щось іншими словами. Хочемо щоб люди прийшли і дивилися. Багатьох збуджує, коли я лаюся, – сказала Яніна про «Вечір» і з публіки пролунала фраза “Знімаємо трусики”.
«Я сьогодні в трусиках чи без?»
...Як думаєте, я сьогодні без чи в (трусиках – ред). Звичайно – без. Для дітей – Яніна їх сушить на мотузці, трішки пізніше одягне.
…З приводу трусиків. Якщо хтось не розуміє, про що ми говоримо, поясню. Після сюжету з російського телебачення: українці стали такими гнилими європейцями, тепер вони всі будуть ходити без білизни, без трусів, і стануть геями та лесбіянками, зрозуміли, що кожен наш випуск буде без трусів. Я тепер гола, майже, серед вас.
«13% – це ує..н., які тягнуть нашу країну на дно»
Чи є можливість прикрити пропагандистські канали, вони отруюють душу українців, – запитав чоловік поважного віку журналістку. На що Яніна відповіла, що телеканалів, які належать Медведчуку, чотири. Це – 112, NEWSONE, ZIK, і, за непідтвердженою інформацією – Інтер також. За словами телеведучої, минулі 5 років влада не докладала зусиль, щоб Медведчук за зраду національних інтересів та корупційні схеми притягнувся до відповідальності.
“Я чекаю на розмову з Порошенко, щоб поставити це питання. Медведчук лишився в Україні і більше того, разом з опозиційною платформою зайняв друге місце на парламентських виборах, в це важко повірити. 13% – це люди на букву “у” і передостання “н”. Це – зрада національних інтернесів кожного з них. І журналістів тих телеканалів. Чому не забрали ліцензії? Немає механізму. Існує Нацрада з питань телебачення та радіомовлення. Дозволити штрафувати та забирати ліцензії можуть депутати, які проголосують за зміни. Та штрафні санкції проти самого себе… Немає механізму. А близько 100 тис грн максимальний штраф – це з’їсти на двох карбонару в ресторані в центрі столиці. Без надії сподіваюся, що 256 голосів “Слуги народу” команди Зеленського зроблять хоть щось”, – відповіла Яніна Соколова.
Я, Ніна – проєкт, який змінить життя українців та уявлення про рак
… В основу покладена моя автобіографічна історія життя з періоду постановлення діагнозу до виліковування.
…Я була в такому шоці, коли дізналася. Не скажу, що була знесилена. Я навіть сьогодні спала три з половиною години. І це я нічого не вживаю, навіть енергетичні напої. Це генетична ненормальність.
Яніна розповідає, що коли люди дізнаються про страшний діагноз і в них немає публічності, друзів, які можуть підтримувати і рідні… вони ж не знають, як правильно це робити, настає нерозуміння всього, що відбувається.
… В Україні, якщо чують, що ти хворий на рак… У мене вже відріс такий їжачок, маю дуже якісну перуку, та коли я ходила без волосся – у людей бровки будиночком та одразу співчуття і тримайся… та месендж – невідомо чи доживеш ти чи ні. Потрібна психологічна допомога дорослим і анімація для дітей в лікарнях, бо вони живуть серед таких же онкохворих і лікарів.
Проєкт – це не тільки фільм і книга. Будуть збирати кров і допомагати багатьом медичним закладам. Виступати за легалізацію медичного канабісу та проводити конференції в різних містах по паліотивній медицині.
… Доступ до медичного канабісу в науці та медицині. Ви розумієте, що я пережила? Дуже хочеться, щоб українці мали цей спосіб знеболення. Особливо наші військові, які повертаються з війни.
«Я – не сцикуха»
“Вам не страшно жити?”, – запитала дівчина телеведучу на Бандерштаті. Яніна дала відповідь та в кінці зазначила, що з моменту, коли дізналася про рак, вже нічого не боїться.
... Інколи не те що страшно, просто розумію, що треба щось робити. Погрози через «Вечір» приходять і від українців, які мають проросійські нахили, і від людей, яких я дратую. В ютубі постійно блокують.
Ідеологічно нічого не боюся, а фізично… Я трішки користувалася охороною, та це некомфортно. За тобою хвіст і 24 на годину нагляд. Хто захоче вбити, той вб’є. Не думаю що я комусь такий страшний камінь в горлі. З моменту коли дізналася про рак, вже нічого не боюся.
«Створила би партію, в якій були б мої однодумці»
— На Банкову не збираєтеся?
— На Банковій Зеленський .
Яніні Соколовій пропонували 10 партій місце в списку. Як каже журналістка, 5 штук з яких такі смішні, в яких перший номер Олег Вінник. Пропозиції лунали від різних проукраїнських сил і тих, хто виграв.
… І тих, хто нібито не зі мною. Я не бачу сенсу йти з кимось, в чиїй програмі не впевнена на 100 відсотків. А я не впевнена в стратегії жодної партії, які є зараз в парламенті, частина з них з’явилися стихійно.
Я не була тою людиною, яка хотіла, щоб при владі був такий президент. Мені здається – це втрата національної ідентичності. Та у нас були демократичні вибори, маємо з повагою ставитися до цього процесу. І парламент обраний демократично.
… Мої думки щодо парламенту… Це буде за 5 років. Мені важливо, щоб людина мала не тільки амбіції і бажання щось змінити, а й додаткову освіту. Яка розуміла б системні можливості. Потрібно внести в Україну проєвропейську силу. Я б створила партію, в якій були б мої однодумці. А у нас в парламент йдуть, щоб про щось домовитися, роздерибанити… Професійність не цінується.
…В країні, в якій 10 людей виходять на протести, а 100 навколо знімають їх в інстаграм, не беручи участь, ніколи не відбудеться революція.
Відеозапис з прямого ефіру виступу на гутірковій сцені фестивалю «Бандерштат» Яніни Соколової:
Вже не знає куди себе приткнути,де бюджетні гроші поділа які виділяли на ютуб проект,розкажи но людям які не мають за що ліків купити.