Президент Куби потрапив під жорсткі санкції США
11-го липня Сполучені Штати оголосили про безпрецедентні санкції проти президента Куби Мігеля Діаса-Канеля та ще низки кубінських високопосадовців. Це сталося через чотири роки після антиурядових протестів, що сколихнули острівну державу.
Про це повідомляє LeMonde.
Як заявив державний секретар США Марко Рубіо у соцмережі Х, Державний департамент запровадив візові обмеження проти Мігеля Діаса-Канеля, на якого наклали санкції “за його роль у жорстокості режиму проти народу”.
Під санкції також потрапили й інші “ключові фігури кубинського режиму”, такі як міністр оборони Альваро Лопес Мієра та міністр внутрішніх справ Ласаро Альберто Альварес Касас.
Президент Куби та високопосадовці підпадають під санкції за “їхню участь у грубих порушеннях прав людини”, йдеться у заяві Державного департаменту. Візові обмеження також застосовуються до “численних кубинських судових та тюремних чиновників, причетних до несправедливого затримання та катування протестувальників у липні 2021 року”.
Рубіо також звинуватив кубинський уряд у катуваннях дисидента Хосе Даніеля Феррера, ув’язненого на сході країни, та зажадав “негайного підтвердження того, що він живий”.
Державний департамент також додав нещодавно відкритий 42-поверховий державний готель у Гавані до списку місць, заборонених для американців, “щоб запобігти фінансуванню репресій кубинського режиму доларами США”.
“Поки кубинський народ страждає від нестачі їжі, води, ліків та електроенергії, режим марнує ці гроші”, – сказав Рубіо.
“(Сполучені штати — ред.) можуть запровадити міграційні санкції проти революційних лідерів та вести тривалу й нещадну економічну війну проти Куби, але вони не мають можливості зламати волю цього народу чи його лідерів”, – відреагував на це глава кубинської дипломатії Бруно Родрігес.
Кілька сотень кубинців були засуджені до 25 років позбавлення волі за участь в антиурядових протестах 11 та 12 липня 2021 року, найбільших з часів революції Кастро 1959 року.
Деяких звільнили після відбуття термінів покарання. Інших звільнили за угодою, укладеною за посередництва Ватикану після того, як колишній президент Джо Байден у січні виключив острів з чорного списку США країн, що підтримують тероризм. Пізніше це рішення було скасовано Дональдом Трампом.
Угода передбачала звільнення 553 кубинських в’язнів, але деякі з протестувальників липня 2021 року досі перебувають у в’язниці.
Що відомо про протести на Кубі
Загальнонаціональні антиурядові демонстрації почалися 11 липня 2021 року в місті Сан-Антоніо-де-лос-Баньос, на північний захід від Гавани, але незабаром поширилися всією країною. Такі несанкціоновані публічні збори є незаконними на Кубі.
У повідомленнях в соціальних мережах було показано, як люди перевертають поліцейські машини й грабують державні магазини, які оцінюють свої товари в іноземній валюті. Для багатьох кубинців ці магазини — єдиний спосіб купити предмети першої необхідності, але ціни на них високі.
Президент Мігель Діас-Канель назвав демонстрантів “контрреволюціонерами”. Його уряд намагається звинуватити США і їхні економічні санкції як в протестах, так і в інших проблемах Куби.
У заяві від 12 липня Міністерство внутрішніх справ звинуватило демонстрантів у вандалізмі, підпалах і нападах на поліцію і мирних жителів. Але свідки кажуть, що сили безпеки напали на мирних демонстрантів, які приєдналися до стихійної демонстрації в цьому районі.
Як зазначає BBC, за даними аналітиків, демонстрації є результатом соціального виснаження, викликаного різними економічними кризами й кризами в галузі охорони здоров’я. Пандемія та економічні заходи, прийняті урядом, зробили життя на Кубі складнішим. Надходили повідомлення про відключення інтернету по всьому острову. Куба розгорнула доступ до мобільного інтернету в грудні 2018 року, але він контролюється державою.
