Повернення російських артистів та дозвіл траслювання фільмів мовою окупантів: що передбачає новий закон «Про медіа»

Верховна рада 30-го серпня у першому читання ухвалила новий закон «Про медіа» №2693-д. За проголосували 233 депутати. Його схвалення є одним з критеріїв, необхідних для початку переговорів про вступ України до ЄС.

“Попри заяви деяких політичних сил — проєкт Закону про медіа ухвалено за основу. Наголошую: це — євроінтеграційний законопроєкт”, — цитує заяву голови Верховної Ради Руслана Стефанчука пресслужба парламенту.

У пояснювальній записці зазначено, що метою законопроєкту є створення єдиної, впорядкованої та взаємоузгодженої системи правових норм, спрямованих на регулювання правовідносин у сфері медіа, виконання Україною зобов’язань перед європейськими партнерами та імплементація норм європейського законодавства у національне законодавство.

Законопроєкт “Про медіа” зареєстрували у Верховній раді 27-го грудня 2019 року. Він має стати комплексним документом, що замінить кілька медійних законів. 19-го травня 2020 року парламент відправив цей проєкт на повторне перше читання.

Деякі депутати та активісти заявляють, що цей законопроєкт містить низку послаблень для російськомовної медіаіндустрії та існують “небезпеки розмінування культурного кордону з Росією”. Зокрема, закон містить:

• зменшення української пісенної квоти на радіо на 10%;
• повернення артистів-росіян на екрани через нівелювання переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці;
• скасування заборони на популяризацію органів російської влади та її окремих представників у телепередачах і фільмах;
• скасування заборони на приниження та зневажання української мови у фільмах;
• дозвіл телеканалам транслювати фільми російською;
• скасування заборони пісень російських виконавців.

Крім того, документ пропонує запровадити регуляцію онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ (типу Netflix чи Facrbook). Також документ передбачає розширення повноважень регулятора — Нацради з питань телебачення та радіомовлення.

Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко розчарований таким рішенням парламенту.

Томіленко зауважує, що ухвалили новий законопроект, до якого внесли зміни лише кілька тижнів тому. Не було широкого обговорення з журналістами, експертами і медійниками.

«З того, що ми знаємо про нову редакцію законопроекту, вони лише на 10% про зобов’язання перед ЄС. Решта тексту – бажання влади отримати більше впливу на медіа: виписувати їм приписи, штрафи і закривати. І все це – за гроші платників податків.

Фактично цей закон – про Нацраду в усіх іпостасях і для всіх журналістів в усіх медіа», – додав голова спілки.

Серед журналістів голоси – лічені. За словами голови спілки, представники реальних онлайн і друкованих ЗМІ, які намагаються вижити на поруйнованому війною медіаринку, цей закон не підтримують. А представники теле і радіо компаній, які уже регулюються Нацрадою, цей закон не критикують.

«Національна спілка журналістів України ПРОТИ законопроєкту Про медіа і ЗА виконання Україною зобов’язань перед Європейським Союзом. Але в українському Про медіа – лише 10% – це Директива ЄС, 90% – це українські новації. Відповідну пропорцію зафіксував порівняльно-правовий аналіз, оприлюднений урядом сьогодні», – зазначив Сергій Томіленко.

Він також додав, що у нинішній редакції законопроект про медіа може стати гальмом європейської інтеграції замість того щоб стати перемогою – одним зі швидко виконаних наших зобов’язань, а саме – виконанням директиви Єврокомісії про аудіовізуальні послуги.

Не треба вводити в оману європейців, підкреслив пан Сергій, і думати, що ви розумніші за них і вони не помітять інструментів цензури, які влада намагається впровадити у законодавство під виглядом вимог ЄС. Атака під фейковим прапором, наголошує, не пройде.

Окрім того, пише Сергій Томіленко, влада не врахувала жодного пункту з числених критичних зауважень від українських журналістів, експертів та міжнародних фахівців.

«Проголосувавши законопроект про медіа депутати принизили сотні українських журналістів з десятків редакцій, які зібрали підписи проти цього проекту.

Проігнорували критичні зауваження таких впливових і поважних медійних центрів як американському Комітет захисту журналістів, представника ОБСЄ зі свободи медіа, Європейської спілки журналістів, висновки експертів Ради Європи і десятки заяв нашої спілки», – запевняє голова НСЖУ.

До того ж, пише Томіленко, нинішні реалії зовсім інші, ніж у грудні 2019 року, коли була оприлюднена концепція нового закону “Про медіа”. Зараз триває повномасштабне вторгнення росії в Україну, українці об’єднуються для відсічі окупантам.

Тож кожен закон, зауважує, розглядається крізь призму того, чи не буде він відволікати журналістів від головного завдання: як працювати та давати відсіч окупантам. Водночас, додає Томіленко, важливо розуміти, як зберегти українські медіа. За словами голови НСЖУ, головний запит від усіх медіа та від кожного журналіста – економічне виживання.

«Медіа переживають величезну економічну скруту, через війну критично зменшився ринок реклами, населення не готове купувати чи передплачувати медіа. В Україні 20 відсотків ЗМІ припинили існування, відбувається шалене звільнення журналістів, а решта ЗМІ ледь тримаються на плаву. Чи не стане прийняття законопроекту з правками на 300 сторінках приводом вийти з медійної справи частини журналістів?» – йдеться у публікації НСЖУ.

Відтак, Національна спілка журналістів України вимагає направити законопроект про медіа на аналіз до Венеціанської комісії і не ухвалювати жодних рішень без висновків цієї поважної експертної організації.

«За всі роки незалежності питання свободи слова були тестом на демократичність для будь-якої української влади. Хочу вірити, що Володимир Зеленський, на відміну від попередників, гідно складе цей тест і залишить українські медіа вільними. Свободу слова в Україні ще ніхто не перемагав.

Вірю в ЗСУ і вільні медіа», – наголосив Сергій Томіленко.