Перевели годинники, а себе — ні. Чому Україні краще лишитися на зимовому часі, — експерт

Україна може назавжди відмовитись від переведення годинників і залишитись на зимовому часі — це рішення, яке не лише спростить життя, а й підтримає здоров’я нації, констатував в ефірі Українського Радіо президент Української асоціації медицини сну, лікар кардіолог-сомнолог, головний лікар Лабораторії сну, кандидат медичних наук Юрій Погорецький.

Він наголошує: зміна часу двічі на рік шкодить людині фізіологічно, викликає безсоння, стрес, загострення хвороб і навіть підвищує ризик інсультів та ДТП, пише Українське радіо.

“Зимовий час — це наш природний ритм, підтверджений Нобелівською премією за відкриття циркадних ритмів. У воєнний час тим паче не можна експериментувати з біологічним годинником”, — каже лікар.

Він нагадує, що сьогодні українці живуть у постійному стані недосипання через тривоги й нічні обстріли, тож здоровий сон став питанням національної безпеки. Саме тому в Україні формується новий напрям — військова сомнологія, який має навчити захисників і цивільних відновлювати сили навіть у стресових умовах.

“Дайте людям після бомбардування поспати. Мелатонін дає стресовитривалість, працездатність і радість. Виспана людина — щаслива людина”, — підсумовує Погорецький.

“Не треба переводити час двічі на рік”

З точки зору медицини, чи доцільно переходити на зимовий час і переводити стрілки годинника?

По-перше, не треба звертати увагу на переведення годинників, бо на тлі щоденного безсоння та інших моментів — це велика дрібниця. З наукової точки зору, навіть без війни було доведено, що переведення годинників на літній час — це найгірше, що може бути. Не треба переводити час двічі на рік. Найкраще перейти на зимовий час — це фізіологічно правильно, адже Нобелівська премія 2017 року довела, що існують циркадні ритми — цикл сну і цикл неспання. Вони йдуть у 24-годинному ритмі, тому нічого порушувати не треба. А двічі на рік міняти ці ритми, ще й у воєнний час, — зайве. І я сподіваюся, що уряд ухвалить рішення не переходити на літній час і нинішній перехід на зимовий час буде правильним рішенням — і далі ми залишимось на ньому.

“Виспана людина — щаслива людина”

Перехід на літній час тягне за собою збільшення кількості інсультів, інфарктів, загострення хронічних проблем, виникнення психоневрологічних порушень, зростання ДТП. Деякі пацієнти лише за пів року повністю відновлюються після зміни часу, чекаючи на чергове переведення. Але найскладніші — перші 5-10 днів. Тому головне — спокій. І треба дбати про свій сон не лише в день переведення годинників, а 365 днів на рік. Здоровий сон у 2023 році був визнаний Всесвітньою організацією охорони здоров’я пріоритетом №1 у будь-якій медичній дисципліні — ендокринології, пульмонології, кардіології, сексопатології, акушерстві-гінекології, педіатрії тощо. Нам потрібен мелатонін, який виробляється близько 23:00, тому лягаємо спати о 22:00, а діти — о 21:00. У групі ризику — журналісти, лікарі, військові, рятувальники, поліцейські, тобто всі, у кого нічні або добові чергування, цілодобова робота. Тим паче коли відбуваються регулярні бомбардування. Але якщо ми відновимо вироблення мелатоніну, він дасть нам стресовитривалість, боєспроможність, працездатність, радість, задоволення, сексуальність, активність, щастя. Виспана людина — щаслива людина. Зараз практично всі перебувають у стані ПТСР.

“Дайте людям після бомбардування поспати”

Ви кажете, що здоровий сон ще в 2023 році був визнаний головним чинником здоров’я. Наш ворог, очевидно, це теж знає, бо саме по ночах намагається вибити нас з рівноваги. Скільки разів я сама ночувала в укритті, а зранку чула від сусідів: “Ну що, йдемо додому, мені через пів години вже на роботу збиратись”. Це ж суцільний кошмар щодо сну й відновлення самопочуття.

Я раджу керівникам підприємств дати людям можливість поспати після обіду хоча б 30 хвилин. Це ще під час ковіду довели. Я наполягаю, щоб створювали “кімнати сну”. Японська компанія Toyota ще 30 років тому запровадила післяобідній сон і отримала на 30-40% менше інсультів, інфарктів, аварій та засинань за кермом, а також на 50% більшу продуктивність у другій половині дня. Дайте людям після бомбардування поспати, створіть спальні кімнати. Також додайте в раціон продукти, багаті на триптофан — він сприяє виробленню мелатоніну. Це індичка, кролик, дичина, перепілки, яйця (курячі та перепелині), сири (бринза, моцарела, голландські), вишневий сік. Терпкість вишні й бринзи — це і є триптофан. Нам треба стимулювати мелатонін, бо він дає стійкість і стресовитривалість.

І саме тому сьогодні формується українська військова сомнологія — такого немає в Європі. Європейці не розуміють, що таке спати під час бомбардувань. Я був у Берліні, коли там уночі була гроза з блискавками. І вже вранці в новинах написали: “Шановні берлінці, сьогодні будьте уважні за кермом, бо Берлін не виспався”. Мені було навіть смішно це читати, бо ми живемо в такому стані щодня. Вони просто не можуть цього уявити. І ще десятиліттями після війни вивчатимуть феномен українців. Ми унікальні.

Мелатонін, кисень і позитив — три головні чинники здорового сну

Основні три чинники: мелатонін, кисень і позитив. Тому хропуни не повинні бути поряд — вони заважають усім. Позитив — це кохання, обійми, поцілунки. Діліться позитивом. Прийшли на роботу — роздали повітряні поцілунки всім. І тоді ніхто нас не переможе. Негатив треба нівелювати: токсичних людей — викреслюємо із життя. Це ті, хто сіє паніку, бурчить, “виносить мозок”. Якщо за період війни не змінилися — спокійно викреслюйте їх. Після 19:00 — ніяких басейнів, тренувань, бо з 19:00 до 22:00 ми маємо готуватись до сну. Спальня має бути тиха, прохолодна і темна. Гаджети — не використовуємо за годину до сну, бо синє світло екрана пригнічує вироблення мелатоніну.

“Військова сомнологія”

Ви сказали “військова сомнологія”. Це новий напрям у медицині, який з’явився через війну?

Так. Американські сомнологи спостерігали за військовими з 2001 року — Афганістан, Сирія, Ірак — і до 2011-2012 року виявили зростання проблем зі сном, ожирінням на 600%, а також проблеми з гіпертонією. У військових жінок і чоловіків — без різниці. У цивільних жінок проблеми зі сном — 18%, у чоловіків — 50%. А у військових це катастрофічні показники. Тому в Україні виник напрям військової сомнології, бо у нас війна, і вся нація перебуває у стресових умовах. Зараз 50% моїх пацієнтів — військові, 50% — цивільні. У всіх зростають проблеми зі сном.

А наскільки фізична активність, прогулянки допомагають нормалізувати сон, незалежно від переведення годинника?

Насамперед треба консультуватися зі своїми лікарями — кардіологом, пульмонологом, ендокринологом, контролювати рівень цукру. Корисні щоденні прогулянки на свіжому повітрі, а сонячне світло дає вітамін D, який впливає на якість сну. Зокрема, є спеціальні лампи, які імітують сонячне світло. Жінкам раджу здавати аналізи з показниками феритину і вітаміну B12 — це важливо для мозку й сну.

До речі, колишній президент США Джо Байден спить із СІПАПом — це апарат, який допомагає боротися з хропінням та апное. Хропуни не сплять глибоко, не ловлять свій мелатонін. Молодим пацієнтам СІПАП допомагає за 9-12 місяців повністю відновити сон. Є випадки, коли люди худнули на 120 кг за кілька років лише завдяки нормалізації сну. Мінус 30-40 кг за рік — це реальний результат. СІПАП допомагає насиченню киснем, знімає апное. 83% гіпертоніків мають середній або тяжкий ступінь апное — тобто вночі задихаються. Ковід навчив усіх, що таке рівень сатурації. Якщо вона падає нижче 90%, то це вже критично. У деяких пацієнтів уночі буває залишок кисню 50%, і навіть 20-30%. Це і є головна катастрофа — гіпоксія. Тому більшість інфарктів та інсультів трапляється під ранок. Я понад 20 років просуваю тему здорового сну в Україні й радий, що можу допомогти українцям. Бо чим складніша ситуація в житті, тим суворіша має бути дисципліна сну.

Треба, щоб нація була виспана

Чи варто нам залишити зимовий час і не переводити стрілки навесні? І хто може на це вплинути?

Я сподіваюся, що президент зверне на це увагу, щоб нація була виспана. Хотів би, щоб і він сам висипався — адже ухвалює надзвичайно важливі рішення. Має бути людина, яка відстежує питання сну на державному рівні. Ми готові впроваджувати наукову політику у сфері сну в Україні, а потім ділитися цим досвідом із Європою.