Пенсії під загрозою: експерти попереджають про дефіцит Пенсійного фонду у 2026 році

На 2026 році уряд пообіцяв українцям березневу індексацію пенсій, запуск нової накопичувальної системи та мінімальні виплати на рівні 4000 грн для мільйонів громадян. Проте реалізація цих амбітних планів впирається у величезний дефіцит бюджету та повну залежність від фінансування міжнародних партнерів.

Що насправді закладено в бюджет, коли й наскільки зростуть пенсії та які ризики можуть залишити українців без обіцяних грошей, розібрав адвокат Дмитро Корсун на YouTube-каналі “Мережа права”.

Бюджет і гроші: дефіцит у 45 мільярдів доларів

У проєкті бюджету на 2026 рік на пенсійні виплати планують витратити понад 251 мільярд гривень. Однак проблема в тому, що доходів Пенсійного фонду катастрофічно не вистачає, і держава змушена постійно покривати дефіцит з основного бюджету, який, своєю чергою, значною мірою наповнюється за рахунок зовнішньої допомоги.

За словами адвоката Дмитра Корсуна, головна невизначеність бюджету-2026 – це джерела надходжень. Потреба у зовнішньому фінансуванні сягатиме майже 2,8 трильйона гривень.

“Економісти підрахували, що нам потрібно шукати приблизно 45 мільярдів доларів макрофінансової допомоги”, – зазначає Дмитро Корсун.

Таким чином, видатки розписані, але їх фінансування залишається під великим питанням.

Індексація пенсій: підвищення, яке може “з’їсти” інфляція

Попри фінансові труднощі, уряд планує провести традиційну індексацію пенсій з 1 березня 2026 року. Це означає, що у січні та лютому пенсіонери ще отримуватимуть старі суми.

Згідно з проєктом, мінімальна пенсія зросте з 2 361 грн до 2 595 грн, тобто на 234 грн, або 9,9%. Це підвищення повністю збігається з прогнозованим урядом рівнем інфляції на 2026 рік.

“Це збігається з прогнозами уряду щодо рівня інфляції у 2026 році – ті ж самі 9,9%. Тож на тлі запланованого зростання цін, люди можуть і не відчути реальних змін в доходах”, – пояснює адвокат.

Він наводить приклад 2025 року, коли середня пенсія зросла на 10,2%, а реальна інфляція склала 14,3%, що фактично зменшило купівельну спроможність пенсіонерів.

Нова пенсійна модель: накопичення та 4000 грн мінімалки

Ключовою зміною 2026 року має стати запуск нової пенсійної системи. Її мета – встановити прямий зв’язок між страховими внесками та розміром пенсії.

Що планують змінити:

1. Запровадити обов’язкову накопичувальну систему, яка доповнить чинну солідарну.
2. Трансформувати спеціальні пенсії для окремих категорій (суддів, прокурорів тощо) у професійні, що є спробою зрівняти умови для всіх та скасувати пільги.

Завдяки економії від цієї трансформації, уряд розраховує підвищити мінімальний розмір пенсії для 5 мільйонів пенсіонерів до 4000 грн. Проте Дмитро Корсун наголошує, що поки це лише наміри – відповідні законопроєкти мають подати до Верховної Ради до кінця 2025 року, і жодного рішення ще не ухвалено.

Проблеми та ризики: що може стати на заваді

Експерт виділяє кілька ключових ризиків, які ставлять під загрозу урядові обіцянки.

• Перша проблема – брак коштів. “В запланованому бюджеті бракує мільярдів доларів”, – констатує адвокат. Існує ймовірність, що міжнародні партнери не нададуть фінансування у повному обсязі, що може призвести до затримки або навіть урізання виплат.
• Друга проблема – “зависання” законопроєктів у Раді. Без своєчасного ухвалення необхідних законів пенсійна реформа може просто не стартувати.
• Третя проблема – безпека накопичень. Навіть якщо накопичувальну систему запустять, є побоювання щодо збереження коштів на рахунках, особливо якщо система не буде прозорою.

Отож, проєкт бюджету на 2026 рік – це черговий “бюджет війни”, оптимізм якого тримається на надії на міжнародну допомогу. Реалізація всіх планів залежить від багатьох факторів: від успішних голосувань у Верховній Раді до фінансових рішень у столицях країн-партнерів, які ще навіть не затвердили власні бюджети.

“Робота над наповненням бюджету конкретикою лише починається, і він ще точно буде змінюватись”, – підсумовує Дмитро Корсун.

Поки що українським пенсіонерам залишається спостерігати за розвитком подій та сподіватися, що амбітні плани уряду знайдуть реальне фінансове підґрунтя.