Пам’яті тих, хто відійшов: відомі українці, яких ми втратили у 2024 році

2024 рік забрав в українців талановитих акторів, музикантів, спортсменів, режисерів — серед них Дмитро Капранов, Віталій Білоножко, Олександра Ковальова та Світлана Олешко. Не обійшлося і без втрат на фронті, які стали не лише особистим горем для рідних і близьких, а й спільною раною для всього народу.

Цього року Український PEN та The Ukrainians Media запустили проєкт “Люди культури, яких забрала війна”, що покликалий розповісти їхні історії. Суспільне Культура згадало, кого втратили українці цього року.

Віталій Білоножко

У січні не стало естрадного співака Віталія Білоножко — йому було 70 років.

Він народився 11-го червня 1953 року у селі Слобода Буринського району на Сумщині. Артист виступав дуетом разом із дружиною Світланою Білоножко.

У грудні 1995 року отримав звання народного артиста України. А у 1999-му разом із дружиною заснував Міжнародний фестиваль родинної творчості “Мелодія двох сердець”.

Віталій Білоножко також виконував партію Лікомеда в опері Генделя “Дейдамія” в оперній студії консерваторії та в Лейпцизькому оперному театрі.

Людмила Алфімова

У лютому померла акторка Людмила Алфімова — їй було 89 років.

За всю свою тривалу кар’єру вона знялася в понад 40 фільмах, а озвучила близько 170.

А справжню славу та визнання акторці принесла головна роль у фільмі “Весілля в Малинівці” та поява у кадрі “За двома зайцями”.

Дмитро Капранов

Українці у 2024 році також попрощалися з письменником Дмитром Капрановим. Він несподівано помер у квітні — йому було 56 років.

Разом з братом Віталієм вони видавали українську газету “Тинди-ринди” та журнал української фантастики “Брати”

У 1999 році Капранови організували перший конкурс української гостросюжетної літератури “Золотий Бабай” — тоді переміг роман Василя Шкляра “Ключ”.

А у 2000 році вони заснували видавництво “Зелений пес”, пізніше, у 2019 році — YouTube-канал “імені Т. Г. Шевченка”, де розповідали про історію України (станом на 16 квітня на ньому є 933 тисячі підписників).

У лютому 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Росії, Капранови вступили до лав полку “Азов”.

Віктор Дмитрук

У віці 78 років помер український перекладач та літературознавець Віктор Дмитрук.

Він працював доцентом кафедри світової літератури Львівського національного університету ім. Івана Франка. Читав курси з історії світової літератури, вступу до літературознавства, історії літератури США.

У його доробку — переклади з польської мови творів Нобелівської лауреатки Ольги Токарчук та з англійської мови робіт письменниці Сюзан Зонтаг.

Ірина Фаріон

У 2024 році несподівано загинула професорка Львівської політехніки та мовознавиця Ірина Фаріон – увечері 19 липня невідомий вистрілив у неї неподалік її дому і втік із місця події. Її госпіталізували до лікарні святого Пантелеймона, але попри зусилля медиків, врятувати не вдалося.

Окрім наукової роботи, Фаріон була народною депутаткою — у період роботи у Раді вона відзначилася рядом критичних заяв. Однією з найбільш відомих стала її оцінка знання української мови Миколою Азаровим — очільником уряду часів Януковича. Тоді вона заявила, що “мову не знають або ті, хто політично упереджені, або розумово відсталі”.

Загалом, більшість заяв та висловлювань Фаріон, що викликали резонанс, стосувалися мовного питання. Одне з останніх — інтерв’ю, де мовознавиця різко розкритикувала українських військових, які продовжують спілкуватися російською мовою.

Олександра Ковальова

У віці 76 років померла українська поетеса та перекладачка, тітка письменника Сергія Жадана — Олександра Ковальова.

Вона була автокою поетичних збірок “Обрії”, “Степові озера”, “Абетка доброти”, “Осіння проща” та повісті “Пісні з колиски лихоліть”.

Загалом у її перекладацькому доробку 13 книг, переклади німецьких поетів від середньовіччя до середини XX століття.

Також вона авторка понад 50 статей з питань літератури в періодиці та літературно-художніх збірках. Упорядкувала та переклала 10 поетичних антологій (зокрема й харківської та нюрнберзької поезії).

Саме вона мала значний вплив на Сергія Жадана у його дитинстві, зокрема познайомила його з письменниками, політиками, музикантами, журналістами, які “виступали за українську незалежність”, а також із забороненою на той час рухівською літературою.

Світлана Олешко

Харківська режисерка Світлана Олешко померла 19 грудня.

Вона була засновницею та директоркою театру “Арабески”. Її найвідоміші постанови: Aftertruth, Red Elvis, Еneida, “РадіоШансон: Вісім історій про Юра Зойфера” (на слова Сергія Жадана).

Олешко також була дружиною Міська Барбари, фронтмена гурту “Мертвий півень”. Після його смерті 2021 року Світлана Олешко випустила альбом “13 пісень про любов” з до того невиданих композицій чоловіка.

З початку повномасштабного вторгнення Росії працювала в Польському театрі ім. А. Шифмана й жила у Варшаві.

Хто загинув на фронті

У 2024 році Україна втратила цілу низку письменників, музикантів, танцівників, акторів та митців – усі вони полягли у боротьбі з російськими військами.

• актор Яків Ткаченко — найбільше відомий за роллю у фільмі “Довбуш” Олеся Саніна;
• музикант Юрій Мелофон — автор лейблу Moon Records, також писав власні пісні, робив ремікси на треки гуртів Latexfauna та “Скрябін”;
• поет і науковець Олександр Подвишенний;
• Микола Состін, барабанник гуртів “Заводь” та Soom;
• письменник та історик Юрій Канюк;
• артист балету Артем Колбасинський;
• поет Тарас Ілля;
• актор Андрій Касьянов — він грав у Дніпровському національному театрі Т. Г. Шевченка. Однією з останніх робіт у театрі стала роль грузинського художника Ніко Піросмані у виставі “Мільйон червоних троянд”;
• музикант та артист “Дикого театру” Микола Ленок;
• оперний співак та актор Ігор Воронка;
• хореограф Антон Смецький;
• перформер та герой фільму “Зсув” Артур Сніткус;
• військовий фотограф Арсен Федосенко;
• режисер Костянтин Петрик — працював у кінематографі другим режисером таких сералів, як “Садівниця”, “Плут”, “Ворон і Воробйов”, “Ангели”, “Брати по крові 2”, тощо;
• актор-лялькар Євген Невинський;
• актор Євген Шумілов — знімався у серіалах та телепроєктах “Речовий доказ”, “Реальна містика”, “Сидорéнки-Сидóренки”, “Швидка”, “Агенти справедливості”, “Відділ 44”;
• письменник Олексій Безпальцев;
• актор Петро Великий — він 20 років працював у Чернігівському обласному академічному українському музично-драматичному театрі ім. Шевченка;
• чернівецький громадський діяч і музикант Пилип Стахов;
• музикант Володимир Антоненко — він був членом низки hardcore/screamo гуртів.