Нищить ворогів і рятує побратимів: історія військового з 14 бригади

У 14-й окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого служить воїн батальйону безпілотних систем «Сапсан» на псевдо «Сірий».

Історію військовослужбовця розповідають на фейсбук-сторінці бригади.

“Коли я повернувся з АТО, думав, що бачив багато, але після повномасштабного вторгнення зрозумів, що не бачив нічого”, – говорить воїн батальйону безпілотних систем «Сапсан» на псевдо Сірий.

До лав Князівських воїнів Андрій приєднався нещодавно. Але його вмотивованість та досвід вже допомагають нищити ворога.

“Ворог розумний і хитрий. Використовує багато обманних маневрів, заходить з різних позицій, прощупує слабкі місця, шукає стики між підрозділами, щоб вклинитися в оборону. Тому ми постійно вивчаємо його тактику, це один із секретів ефективності «Сапсану»”, – каже воїн.

Його бойовий шлях розпочався в 2015 році, з мобілізації. Через рік Сірий повернувся до рідної Івано-Франківщини та відкрив власну автомайстерню. Але після повномасштабного вторгнення прибутковий бізнес довелося лишити. Чоловік вступив до підрозділу охорони, допомагав з організацією блокпостів. У цей час з’явився його позивний:

“Я був з тих, хто організовував охорону та оборону в своєму районі у перші дні повномасштабного вторгнення. І щоб довго не заморочуватися, давав позивні за кольором машин, на яких прибували бійці. У мене тоді був сірий «Опель», звідси і мій позивний”, – розповідає військовий.

Згодом воїн брав участь у маневрених боях на Чернігівщині та Сумщині, тримав оборону Бахмута. Запекле протистояння у цьому місті лишило багато важких спогадів:

“Труднощі були в усьому. Пригадую, як ворог почав мінометний обстріл, коли ми виносили пораненого побратима на м’яких ношах. Виглядало це приблизно так: пройшли кількадесят метрів, летить міна – ми падаємо разом із ношами на розбиту цеглу. І так багато разів. Врешті-решт поранений побратим пожартував: «Хлопці, ви мене так доб’єте скорше, ніж ворог». Тоді ми його підхопили під руки і побратим доскакав до точки евакуації на одній нозі”, – згадує Андрій.

Сірий пригадує, що в боях за Бахмут познайомився з Мадяром, тоді ще засновником і командиром підрозділу «Птахи Мадяра». Так склалося, що вони тримали оборону на одній ділянці фронту. Тоді Андрій вперше побачив вражаючу ефективність дронів на полі бою.

“Я зрозумів, що коефіцієнт корисної дії дрона у нинішній війні дуже високий. До того ж, вони допомагають менше наражати на небезпеку наших воїнів. Тому почав шукати можливості працювати саме з безпілотними системами”.

Перше бойове хрещення в якості дронаря Сірий отримав під час контрнаступу на Запорізькому напрямку. Та найзапеклішими були бої при обороні Авдіївки. Насамперед через активне використання дронів обома сторонами.

Сьогодні бойовий досвід минулих років активно використовують воїни батальйону безпілотних систем «Сапсан». Багато з них прийшли з цивільних професій, без досвіду, але з бажанням бути тими, хто змусить ворога ховатися подалі від українського неба. Тепер колишні новачки святкують бойові перемоги та радо зустрічають нових побратимів.

“Ми працюємо злагоджено та прагнемо стати кращими. Тому постійно тренуємо пілотів, шукаємо ефективні технологічні рішення, модернізуємо дрони та збираємо свої. Для цього у нас є круті інструктори та сучасні лабораторії. Князівський «Сапсан» – це більше, ніж команда. Це бойове братерство мужніх людей!”