В останню неділю серпня, цьогоріч 25 серпня, своє професійне свято відзначають шахтарі: мужні люди, чия нелегка праця – запорука успішного розвитку економіки. Інтернет-видання «БУГ» показало з висоти пташиного польоту діючі копальні. Їх лишилося дві, а одна в статусі «будується», ось вже 30 років.

Для міста це свято особливе, адже саме завдяки шахтам воно і з‘явилося. З 1950-го року почали з‘являтися копальні. За історію шахтарського міста було їх одинадцять: № 1-9, «Бужанська» та №10, завершити будівництво якої не можуть 30 років.

На сьогодні в місті працює дві копальні: №9 та «Бужанська». Поступово закриватися копальні почали з 1997 року.

Вугільна промисловість у Нововолинську

Не менш важливою вугільна промисловість є для Волинської області. Адже у 1912 році вчені довели наявність покладів кам’яного вугілля на теренах Західної України. Безпосередньо історія нововолинських шахт започаткована у 50-ті роки ХХ століття, коли почали розробляти пласти кам’яного вугілля і розвивати Львівсько-Волинський вугільний басейн.

Його зародження пов’язували зі створенням паливно-енергетичної бази для потреб Західних областей України, Прибалтики, Білорусі, Молдавії. Тому, вже в липні 1954 року з’явилась перша шахта у Львівсько-Волинському вугільному басейні – шахта №1 “Нововолинська”. А згодом одне за одним почали виростати інші вугільні підприємства: шати №№2,3,4,5,6,7,8,9, “Бужанська”.

Проте, внаслідок відпрацювання шахтних полів у 90-их роках ХХ століття на деяких Нововолинських шахтах спостерігалась низька забезпеченість вугіллям. Прийшов час закриття шахт. Так, згідно з наказом Мінвуглепрому України №342 від 15.07.1996 року шахти №2 і №3 почали реструктуризовувати, а в лютому 1999 року завершилась їх фізична ліквідація.

Нині ДП “Волиньвугілля” має в своєму складі дві діючих шахти №9 та “Бужанська”. Також невідомою лишається доля довгобуду шахти №10.

Перший дерев’яний будинок майбутнього міста Нововолинська зібрали у березні 1950 року, де розмістилась будівельна контора. Цього ж року відкрито першу школу, яка називалась Низкиничівська восьмирічна школа №2. А в грудні відкрила двері лікарня на 15 ліжок, в якій працювало двоє лікарів.

30 серпня 1951 року вперше у новозбудованому клубі відзначили професійне свято – День шахтаря (інформація із книги “Нововолинськ та околиці. Край шахтарської праці, ДП “Видавничий дім УКРПОЛ”, 2008 рік).

Шахта №10 «Нововолинська»

Наприкінці 1989 року розпочалося будівництво 10-ї шахти. За планом вона повинна була прийти на заміну вугільним підприємствам, які зачинялися.

Єдина в Україні шахта – новобудова по проекту мала збудуватися за 32,4 місяці, але зводили її ривками – в залежності від того, чи вдавалося «вибити» гроші з бюджету чи ні. Щороку гірникам страйками доводиться відстоювати право на життя шахти.

Шахта № 9 «Нововолинська»

9-та стала до ладу у 1963 році з проектною потужністю 450 тис. т/рік. У 1983 р. до цієї шахти приєднана шахта № 3 Нововолинська (стала до ладу у 1954), яка допрацьовувала свої запаси.

Шахта «Бужанська»

Будівництво копальні почалося в 1979 році, а в 1988 шахти «№ 2 Нововолинська», «№ 4 Нововолинська» та «Бужанська» були адміністративно об’єднані в одну шахту «№ 2 Нововолинська».

Після закриття шахти «№ 4 Нововолинська» в 1996 році шахта «Бужанська» працювала як самостійне державне підприємство, а з 2003 року – як відокремлений підрозділ ДП «Волиньвугілля».

День шахтаря – історія свята

Понад півстоліття Україна та інші країни – колишні радянські республіки – відзначають День шахтаря, віддаючи належне самовідданій праці славної багатотисячної армії гірників, – зазначають УНІАН.

День шахтаря був офіційно затверджений в СРСР з подачі міністрів вугільної промисловості Засядька й Оніка 10 вересня 1947 року. Перший раз День шахтаря відзначався 29 серпня 1948 року.

Ім’я, яке, напевно, відразу згадується у розмові про шахтарів – ім’я Олексія Стаханова. 31 серпня 1935 року шахтар Олексій Стаханов, завдяки особливим умовам організації праці, встановив рекорд: за 5 годин 35 хвилин видобув 102 тонни вугілля – 14 норм.

З цього часу в історію увійшли слова «стахановець», «стаханівський рух», «працювати по-стаханівськи».

В Україні День шахтаря був встановлений в 1993 році указом президента України Леоніда Кравчука на підтримку ініціативи працівників вугільної промисловості. Це перехідне свято, яке шахтарі святкують в останню неділю серпня.

День шахтаря: цікаві факти

Найглибша шахта у світі знаходиться в Африці близько Йоганнесбурга. Називається Тау-Тони, або “Великий лев”. Це тунель, який йде вглиб землі на 5000 м. Будувалася шахта 5 років – з 1957 по 1962 року. Добувають там золото. А в Україні найглибша вугільна шахта знаходиться в місті Шахтарську, і має глибину 1546 м. Шахтарі піддають своє життя небезпеці кожну хвилину під час зміни, адже їм доводиться спускатися в забій на глибину до 4 км.

У свої кращі часи вуглепром України видавав 218 млн тонн “чорного золота” в рік. Сьогодні у стадії закриття перебувають десятки шахт. Загальна кредиторська заборгованість вугледобувних підприємств за станом на травень 2018 року перевищувала 7 млрд. грн. Значна частина боржників – банкрути, які продовжують функціонувати лише шляхом державної підтримки. За останні 16 років чисельність працівників у галузі зменшилася на 640 тис. осіб (на 74%). Професія шахтаря залишається серед важких, шкідливих для здоров’я і небезпечних для життя.

Інтернет-видання “Буг” висловлює щирі вітання з нагоди професійного свята шахтарям Нововолинська та околиць!