У Нововолинську та Шацьку найлояльніші судді до нетверезих водіїв
Минулого, 2018 року, волинські суди розглянули майже 2300 постанов про кермування в нетверезому стані. Оштрафували або позбавили водійських прав трохи більше півтори тисячі порушників. Загалом, це близько 67%.
Решті, можна вважати, пощастило. Збігли строки, поручився трудовий колектив, обмежились зауваженням, або взагалі не знайшли порушення. Хто сформував таку статистику, – дізнавались журналісти Громадського Волині.
Невблаганні. Топ-5 суддів, які покарали найбільше «тепленьких» водіїв
Протягом 2018-го найбільше справ про нетверезе водіння розглянули судді Степан Чишій (Любомльський районний суд) – 107, Борис Гамула (Камінь-Каширський районний суд) – 84 справи, Іван Сіліч (Рожищенський районний суд) – 80, Олександр Костюкевич (Ківерцівський районний суд) – 77 та Наталія Гладіч з Любешівського районного суду – 70 справ.
Перше місце у рейтингу суддів, які покарали найбільше нетверезих водіїв штрафом і позбавленням водійських прав поділили між собою одразу троє суддів: Ярослав Артиш, Андрій Олексюк з Луцького міськрайонного та Олег Павлусь з Любомльського районного суду. 100% постанов за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення завершились для порушників невтішно.
Друга і третя позиції – у Ковельського міськрайонного суду.
Суддя Ірина Логвинюк притягнула до передбаченої законом відповідальності майже 96,5% порушників. В абсолютних цифрах це 28 покаральних постанов з 29 розглянутих нею справ.
Тарас Наваляний оштрафував близько 96,4% любителів керувати автомобілем напідпитку – 53 постанови з 55-ти.
На четвертій і п’ятій сходинках – знову Луцький міськрайонний суд.
Суддя Лолітта Івасюта «покарала» 92,3% порушників, а її колега Василь Ковальчук – 90,9%.
М’якосерді. Топ-5 суддів, які притягнули до відповідальності найменше порушників.
Очолює рейтинг голова Шацького районного суду Наталія Сушик. Торік вона розглянула лише три справи за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення і… не покарала за законом жодного з водіїв. 100% безкарності.
Зокрема, випадок, коли водій сп’янів, нібито, від вживання корвалолу. Справу закрили через відсутність правопорушення. Таке ж рішення лідерка рейтингу прийняла і відносно співробітника Держекоінспекції Василя Ткачука, якого затримали в нетверезому стані за кермом «Kіа Sportage», яке, до слова, службовець не декларує. Фіксувати сп’яніння довелося в медзакладі, бо в патрульних не було алкотестера, щоб зробити це на місці зупинки. Відтак суд, посилаючись на численні інструкції, встановив, що в них не передбачена така причина направлення водія в медзаклад на освідування як відсутність алкотестера. Тож справу закрили через відсутність правопорушення.
Другу позицію в рейтингу розділили судді-колеги з Нововолинська Микола Ушаков і Юнна Лизун. У 2018-ому вони спрацювали ідентично: кожен розглянув по 18 справ, а покарав одного порушника. Це 5,5% від загальної кількості. Окрім того, обоє суддів закрили через строки по 12 справ і по 5 повернули на доопрацювання в поліцію. До слова, жоден волинський суд не відправив на доопрацювання стільки справ як Нововолинський міський суд. Можливо, нововолинським суддям час провести майстер-клас зі складання правильних протоколів місцевим полісменам?
Микола Ушаков закрив через пропущені строки притягнення до відповідальності справу начальника відділу ДП «Волиньвугілля» Олександра Божка. Який не тільки керував своїм «Тoyota Land Cruiser» будучи «під градусом», а й вчинив ДТП, в якому постраждала людина.
Юнна Лизун, до слова, вже не працює в Нововолинському міському суді. Вища рада правосуддя звільнила її у травні 2018-го за її ж бажанням.
Дивовижна випадковість – майже всі фігурнати справ Юнни Лизун, Миколи Ушакова і Андрія Василюка – безробітні порушники на авто з єврономерами.
В Андрія Василюка з цього ж суду – третє місце в рейтингу з 22,5% «покараності». За рік він розглянув 49 постанов про п’яне водіння, а до відповідальності притягнув лише 11 водіїв.
З 2013 року у Нововолинському суді по кілька разів на рік розглядають справи відносно безробітного Пилипюка Володимира Миколайовича. Він має таку традицію сідати за кермо свого «Рено» «під мухою». Періодично його навіть штрафують і позбавляють водійських прав, але згодом ситуація знову повторюється. Якщо на початку 2018-го судді Юнна Лизун, Микола Ушаков і Андрій Василюк кілька разів «футболили» справу Пилипюка поки не збігли всі допустимі терміни, то їхня колега, суддя Орися Ференс-Піжук наприкінці року таки змушена була оштрафувати і на три роки позбавити водійських прав затятого порушника. На невгамовного пана Пилипюка минулоріч виносив постанови про п’яне водіння і Любомльський районний суд.
На четвертій сходинці рейтингу – суддя Луцького міськрайонного суду Андрій Сівчук, який не тільки прославився лояльністю до водіїв «під градусом», а й сам раніше потрапляв в подібні історії. З 35-и справ про п’яне водіння лише 8 завершились штрафом і позбавленням водійських прав. 23% «покараності».
А замикає цей рейтинг Наталія Гладіч з Любешівського районного суду. Суддя ледве «дотягнула» до 30% покаральних рішень. З 70 справ, лише 21 завершились для порушників штрафом. Ще 20 справ вона закрила через строки, у 23-х випадках констатувала відсутність правопорушення (часто через те, що, наприклад, алкотест робили в медзакладі, а не на місці зупинки), 5 протоколів вона повернула поліції на доопрацювання, а матеріали ще однієї справи відносно майстра лісу Сергія Барана передала на розгляд трудовому колективу Зарічненського лісгоспу.
Детальніше про те, хто як «карав» нетверезих водіїв і що сталося з рештою порушників, читайте у матеріалі «Як судили і «відмазували» п’яних водіїв на Волині у 2018-ому».
Торік в апеляції розглянули 241 скаргу на постанови судів першої інстанції за статтею 130.
Чудове місто Нововолинськ. Самий гуманний суд!
Бо самі приймають рішення “під мухою”. Нє?
Ще озвучте скільки коштує їхня “лояльність”.