Шахти у приватні руки: реформа чи черговий переділ? Що відбувається з «Волиньвугіллям»

Для Нововолинська та Волині тема вугільної галузі — не абстрактна реформа, а питання робочих місць, зарплат і майбутнього громад. ДП «Волиньвугілля» нині опинилося в центрі урядових змін: шахти можуть передати у приватні руки. Але на фоні боргів, скандальних тендерів і сумнівних підрядників виникає головне питання — це шанс на порятунок чи черговий переділ впливу?

Про це йдеться у сюжеті телеканалу «Аверс».

ДП «Волиньвугілля» нині перебуває у складному фінансовому становищі. Йдеться не лише про багатомільйонні борги, а й про заборгованість із зарплат перед шахтарями та навіть перед установами, які залучалися до робіт.

Попри це, підприємство продовжує працювати. У планах — збільшення прибутків, хоча цифри говорять самі за себе: у 2025 році при зобов’язаннях понад 1,5 мільярда гривень дохід становить лише близько 194 мільйонів.

На цьому тлі довіра до управління галуззю падає. Спроби повернути окремі шахти у структуру держпідприємства завершуються нічим.

Приватизація як «вихід»

У Міністерстві енергетики пропонують рішення: передати шахти у Фонд держмайна з подальшим пошуком інвесторів. Йдеться, зокрема, про «Волиньвугілля», «Львіввугілля» та інші підприємства.

Логіка проста: якщо держава не може утримувати — хай це робить приватний бізнес. А ще — це шанс зекономити бюджетні кошти на ліквідацію шахт, які обчислюються десятками, а то й сотнями мільйонів гривень.

Втім, питання не лише в економіці. Бо поки держава готується до приватизації, довкола галузі вже роками крутяться ті самі гравці.

Тіньові гравці і «свої» компанії

У сюжеті згадують компанії, пов’язані з вугільним сектором Волині та Львівщини. Серед них — «Економконсалтинг», яку пов’язують із оточенням так званих «смотрящих» за вугільними потоками.

Фігурує також ім’я Андрія Петрика — засновника низки компаній, що працюють у сфері вугілля. Зокрема, одна з його фірм отримала контракт майже на 30 мільйонів гривень — без проведення відкритих торгів.

Окрему увагу журналістів привертають закупівлі. Наприклад, тендер на перевезення шахтарів який оголосило Волиньвугілля: переможцем стала дорожча компанія, тоді як дешевшу на майже 2 мільйони пропозицію відхилили через формальні причини. Антимонопольний комітет вже виявив порушення і зобов’язав їх усунути.

Що далі

Уряд уже дав старт реформі. Але чи стане вона шансом на перезапуск галузі — чи лише новою схемою заробітку для «своїх»?

Поки одні говорять про інвестиції і розвиток, інші — про борги, зловживання і втрату контролю над державним майном.

І головне питання залишається відкритим:
чи не розділять знову «шкуру невбитого ведмедя» — тільки вже під виглядом реформи?

Читайте також:

Спуск у копальню: чи вдалося новому директору реанімувати шахту «Бужанська»