Ретро фото: історія розквіту і занепаду Нововолинського заводу СТО

Нововолинський завод спеціального технологічного обладнання — колишній флагман електротехнічної промисловості, заснований у 1979 році в межах міжурядової угоди між СРСР, НДР і Польщею.

Промислова міць

У радянський час підприємство входило до числа провідних у місті: тут працювали близько 5 тисяч осіб, а спеціалізацією було виготовлення обладнання для механізації та автоматизації робіт в електромотобудуванні та інших галузях електротехнічної промисловості. Основна продукція — трансформатори, генератори, електродвигуни. Завод мав територію 320 тис. кв. м, із яких 16,6 тис. кв. м займали виробничі площі. Потужність підприємства становила 30 млн карбованців. До 1993 року на балансі заводу було також місцеве ПТУ №11.

Реформування та нові напрями

У 1997 році завод включили до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки України, а наступного року його реорганізували у ВАТ «Оснастка». У складі підприємства були парк металообробних верстатів, фарбувальна лінія, дільниця термообробки металів, виробництво пластикових та гумових деталей. Асортимент розширили: окрім основної продукції, виготовляли також твердопаливні й електричні котли, стрічкові пилорами ВС-63, подрібнювачі деревини ПД-80 «Бобер», млини ППЗМ-400, металеві двері, а також комплекти обладнання для дитячих і спортивних майданчиків.

Занепад і продаж на аукціоні

У середині 2010-х років завод фактично зупинив роботу. На той час залишалося лише близько 60 працівників, які підтримували діяльність одного цеху — тут виготовляли котли, металеві двері, дачні меблі та інші вироби. Згодом підприємство оголосили банкрутом. У 2019 році приміщення заводу було продано на аукціоні.

Джерело — Енциклопедія сучасної України. Фото — з архіву історичного музею, опублікував Аркадій Естрін.