<
Інші розділи
Sinoptik - logo

Погода на найближчий час

Письменниця родом із Нововолинська видала заключну книгу роману-трилогії про Роксолану

Цей запис опубліковано більш як рік тому
14:16 | 11.01.2023 / Нововолинськ / , /
Перегляди
2387
/ Коментарі відсутні

Письменниця, дослідниця османської історії Олександра Шутко завершила документально-біографічний роман про Роксолану. Днями у видавництві «Навчальна книга – Богдан» вийшло завершення трилогії під назвою «Роксолана. Союз із сефевідами»

Перші дві книги присвячені налагодженню добросусідських взаємин і дипломатичному листуванню із династією Ягеллонів, а також боротьбі цієї султани-українки за владу у султанському палаці, пише Район.Історія.

Третя книга роману присвячена укладанню 1555 року Амасійського мирного договору між Османською імперією та сефевідським Іраном, які воювали протягом 40 років. Велику роль у цій знаковій події зіграла Роксолана, яка листувалася зі сестрою шаха ТахмаспаСултан-бейгюм. Остання просила її стати гарантом дотримання мирних відносин.

“І тут Роксолана, як і у випадку із листуванням у 1540-х роках з угорською королевою Ізабеллою Ягеллонкою, її братом – польським королем Сигізмундом ІІ Августом та матір’ю Боною Сфорца узяла на себе миротворчу місію. Відтак укладений між Османською імперією та сефевідським Іраном мир протривав 23 роки”, – зазначає авторка Олександра Шутко. 

Попри активну участь у налагодженні добросусідських взаємин між державами, Роксолана не змогла досягти злагоди у власній родині. Її сини почали з’ясовувати стосунки. 

Ініціатором сварок став шехзаде Баязид, який виступав проти рішення батька – султана Сулеймана призначити старшого брата Селіма спадкоємцем османського трону. По смерті матері це протистояння лише загострилось і завершилося втечею до Ірану повсталого проти правлячої родини шехзаде Баязида. 

Як на це відреагував старий та хворий султан Сулейман? Якою у цій ситуації була роль його доньки Міхрімах із чоловіком – великим візиром Рустемом? Відповіді на ці запитання містяться у прикінцевій книзі роману.

Загалом, у романі-трилогії ідеться про період із 1540-х років, коли Роксолана здобула визнання та славу в Османській імперії, до її смерті 1558 року. Завершується оповідь сходженням на трон сина султани-українки, Селіма ІІ (Рудого).

Нагадаємо, 21-го лютого канал «1+1» презентував фільм про славетну Роксолану – Хюррем Султан. Розкрити постать Роксолани для авторів фільму допомагала відома нововолинянка Олександра Шутко — кандидат мистецтвознавства, автор досліджень «Роксолана: міфи та реалії», «Листи Роксолани: любов та дипломатія» та роману «Хатідже Турхан».




Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

22 Грудня, Неділя
21 Грудня, Субота