<

Інші розділи

Претендентка на титул «Mrs. Globe» Яна Власюк: «Певний етап у житті відкриває нові можливості, навіть якщо ти не виходиш з нього переможцем»

Цей запис опубліковано більш як рік тому
20:55 | 17.08.2018 / Інтерв'ю, Нововолинськ / /
Перегляди
21
/ коментарів 5

Дівчина з Нововолинська Яна Власюк, яка проживає у США, змагатиметься за титул «Mrs. Globe» (Місіс Земна куля) у престижному міжнародному конкурсі. Вона вже має три титули – Місіс Пенсильванія, друга віце-місіс США та Місіс Чорне море і відправиться на фінальний етап конкурсу в Китай. По приїзді в Україну Яна завітала в студію інтернет-видання «БУГ». 

У розмові 26-річна Яна щира та позитивна, завжди усміхається. Про особисте життя мовчить або коротко щось відповідає, але додає – це «не для преси». Вона любить своє місто і приїздить щороку зі США до батьків, тут же й має багато друзів. Американське життя – інше. Чому Яна залишила Нововолинськ, який він для неї сьогодні, і звичайно про «Mrs. Globe», підготовку до фіналу та враження від конкурсу – в інтерв’ю «БУГу».

Конкурс «Mrs. Globe» є міжнародною презентацією краси, що проводиться щороку, участь в якому можуть взяти жінки у віці старше 25 років або які одружені, або є батьками. Це найбільший і найпрестижніший конкурс для одружених жінок у світі. Учасники конкурсу беруть участь у благодійній роботі, кошти виділяються для благодійної організації «Woman in Need» у більш ніж 70 країнах світу, які беруть участь у конкурсі.

Заснований конкурс у 1996 році, два рази перемогу отримувала учасниця від України.

ПЕРШИЙ КОНКУРС КРАСИ, ТРИ КОРОНИ ТА МОЖЛИВІСТЬ ОТРИМАТИ

ТИТУЛ «МІСІС ЗЕМНА КУЛЯ» 

— Яна, як вирішила взяти участь в конкурсі «Mrs. Globe»? Подібні змагання для тебе це щось звичне?

Скажу відразу, що конкурс краси у мене перший в житті. В деяких учасниць позаду їх і по шість, хтось вже був у журі. Коли розповіла дівчатам, що для мене таке вперше, то вони були здивовані. Казали, що гарно все виходить – дефіле, презентація себе (усміхається, – ред.). Приємно таке чути.

А як вирішила взяти участь? (знову усміхається, – ред.) Колись розповідала вам, що «по приколу». В інтернеті випадково натрапила на сайт, а мені відразу вискочило вікно «заповнити заявку». Потрібно було вислати фото та написати про себе. Через деякий час, коли вже й забула, мені зателефонували організатори.

— Були певні критерії, за якими обирали дівчат та умови участі в конкурсі?

Критеріїв, як таких, не було. Зріст, наприклад, немає значення, у мене невисокий – 164 сантиметри. Дівчата були різні. Щодо умов, то цей конкурс не є безкоштовний. Для участі необхідно було оплатити вступний внесок. Та за ці кошти купують корони, стрічки, гроші йдуть на проживання в готелі та харчування. І потрібно займатися благодійністю. Збирати кошти для організації «Woman in Need» (благодійний фонд по захисту жінок). Мені вдалося назбирати 1 400 доларів.

— Розкажи про два етапи змагань в рамках «Mrs. Globe», які ти вже пройшла. Які враження були, коли отримала перший титул?

Перший етап більше нагадував кастинг. Було близько 15-ти учасниць, у програмі були і дефіле в вечірніх сукнях, і в купальниках, та інші випробування. Звичайно мені приємно було отримати титул Місіс Пенсильванія. Відверто, не очікувала та й не ставила собі ціль виграшу.

Коли вже був наступний етап, там все цікавіше. Проходив конкурс кілька днів. Я змінила шість суконь, щодня новий макіяж та зачіска. У нас були репетиції з самого ранку, ввечері різноманітні івенти, коктейльні вечірки з фуршетами. Перед журі потрібно було багато говорити на публіку, були різноманітні дефіле. На конкурсі стала другою віце-місіс США та Місіс Чорне море.

— Як вийшло так, що «Місіс США» ти не стала, але відправишся на фінальний конкурс «Mrs. Globe»? Усі дівчата отримали титули?

Ні, серед учасниць були й такі, які лишилися без корони. У мене їх вже три (усміхається і дає приміряти журналістці, – ред.). Від США на фінал в Китай поїде три дівчини, ще три будуть представляти інший регіон.

Справа в тому, що учасницям, хто родом з іншої країни, пропонували від неї ж брати участь. Так як від України вже є інша учасниця, я представлятиму регіон країн Чорного моря. Та там буде конкурс в національних костюмах, тому я вже замовила собі в українському стилі сукню та вінок. Поки більш нічого не знаю про фінал. Він розпочнеться 22 листопада і триватиме до 2-го грудня

— Яна, розкажи про конкуренцію. Кажуть, що на подібних конкурсах серед дівчат все жорстко. Це так?

Чесно, конкуренції, як такої, не було. Ми дружелюбно говорили і це дійсно не фейк. Мені також було цікаво, що все так спокійно та щиро і запитувала дівчат, які вже брали участь у конкурсах краси, чи завжди так. Розповіли, що таке все ж є, але на конкурсах серед міс, в яких беруть участь молодші дівчата.

— Ти розповідала про сукні, як розумію, потрібно було самостійно готувати наряди? 

Так, самостійно. Свої переважно в інтернеті замовляла, з різноманітних сайтів. На фінал одну сукню мені дасть подруга, яку вона одягала на випускний. Як я вже казала, національний наряд замовила з України.

ПЕРЕЇЗД ДО АМЕРИКИ, ВРАЖЕННЯ ВІД ПОЇЗДОК В РІДНЕ МІСТО ТА ТЕ,

ЩО «НЕ ДЛЯ ПРЕСИ»

— Ти давно живеш у США? Чому переїхала?

Більше двох років я проживаю в штатах. А чому переїхала? Не дуже люблю говорити про особисте. Є речі, які «не для преси». Скажу так, що залишилася там, бо було заради кого.

Спочатку поїхала в США з університету за програмою «Work and Travel», потім зробила ще туристичну візу. В загальному рік там жила. Далі вирішила там поступити в коледж, але щоб зробити візу потрібно було їхати додому. На жаль, мені прийшло три відмови. Через чотири роки  таки зробила візу і переїхала жити в США.

Там дійсно багато можливостей і життя цікаве, але дуже сумую за своїм містом, рідними та друзями.

— Часто навідуєшся в рідне місто? Як себе тут почуваєш?

Приїжджаю щороку до батьків. Спочатку незвично та страшнувато, але в кінці вже такі відчуття, що хочеться лишитися. Відмінність в людях, українську культуру відразу видно. Злочинність і наркоманія в місті лякає, особливо неприємно бачити не зовсім адекватних або п’яних молодих людей. Дуже багато безпритульних собак та котів. Та тут сім’я, я тут виросла, мені тут добре. В Нововолинську все рідне та комфортне. Відчуваєш, що вдома, бачиш друзів і рідних, за якими сумуєш. Тут я відпочиваю душею.

У наших людей свій менталітет. Навіть в Америці зазвичай дружу та спілкуюся зі своїми, українцями.

— Як слідкуєш за життям в Україні та Нововолинську? Читаєш новини на «БУЗі» чи можливо на інших сайтах?

Зазвичай дізнають все із соцмереж. Читаю по можливості і «БУГ», і інші місцеві видання.

РОБОТА, ПОДОРОЖІ, СПОРТЗАЛ ТА ЛЮБОВ ДО ЇЖІ

— Яна, чим займаєшся у США?

Коли тільки переїхала вже на постійне місце проживання, то впала в депресію. Виходить, що все залишила і довелося сидіти вдома в чотирьох стінах. А я дуже не люблю самотність. Та з часом знайшла роботу в компанії.

Працюю в корпорації реабілітаційних клінік, у центральному офісі в бухгалтерському відділі. Спочатку було важко, бо недосконало знала мову. Найгірше було проводити телефонні дзвінки і писати офіційні папери. Та з часом підтягнула мову, на практиці все простіше вивчити.

— А освіта в тебе яка? У США десь навчалася?

Я навчалася в Польщі на факультеті економіки та міжнародного бізнесу. Маю незакінчену вищу освіту. Планую продовжити навчання і тут.

— Ти гарно виглядаєш, як за собою слідкуєш? До конкурсу була якась спеціальна підготовка?

Я ходжу в спортзал. А у харчуванні практично не обмежую себе ні в чому, хіба по кількості, бо люблю багато поїсти. Дуже легко поправляюся. А до конкурсу звичайно старалася схуднути чи, правильніше, не набрати зайве. Зазвичай кілограми набираю взимку (усміхається, – ред.).

— Чим займаєшся у вільний час?

Весь свій вільний від роботи час я присвячую подорожам, хочеться побачити якомога більше.

— Маєш своє життєве кредо?

Впевнена, що наші думки матеріальні. Кожен може прикласти зусиль, щоб зробити своє життя таким, яким хоче. Мислити потрібно позитивно та щодня прокидатися з позитивним настроєм на день та життя в цілому.

«НЕ СТАВЛЮ СОБІ ЦІЛЬ ВИГРАШУ. НАВІТЬ БУДЬ-ЯКА УЧАСТЬ

ВІДКРИВАЄ НОВІ ГОРИЗОНТИ»

— При нашій першій розмові, коли я тільки дізналася, що ти береш участь в доволі престижному міжнародному конкурсі краси і стала Місіс Пенсильванія, ти говорила фразу, що для тебе головне участь, а не перемога. Щось змінилося? 

Ні, не змінилося. Я й надалі не ставлю собі ціль, що треба обов’язково перемогти. Думаю, що титул  «Mrs. Globe» отримаю не я, бо як мінімум в мене не зовсім модельна зовнішність через невисокий зріст. У будь-якому випадку я навіть не очікувала, що все так далеко зайде.

— А горизонти вже нові відкрилися?

На даний момент уклала контракт з одним модельним агентством. У фейсбук було багато пропозицій, але не дуже звертаю на такі увагу. Бо більш серйозне агентство не буде тебе шукати, ще й в соцмережі, а навпаки. Була пропозиція від одного з українських телеканалів взяти участь в проекті, та там потрібно приїздити на зйомки, поки відмовилася.

Редакція інтернет-видання «БУГ» слідкуватиме за фіналом конкурсу  «Mrs. Globe» та бажає нововолинській красуні перемоги.

Розмову вела Катерина Костючик,

інтернет-видання «БУГ».




коментарів: 5

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

14 Листопада, Четвер

Sinoptik - logo

Погода на найближчий час