«Поверніться нарешті до людей»: нововолинянка просить лікарню дозволити спонсору доукомплектувати апарат для боротьби з онко

Онкохвора нововолинянка розповіла, що не може скористатися апаратом для «пневмомасажу», який є в міській лікарні, адже він недоукомплектований. Жінка сама знайшла спонсора для того, щоб укомплектувати техніку, аби та працювала, а не простоювала. Проте, розповідає вона, керівництво лікарні навіть за таких умов назустріч не йде.

Нещодавно в соціальних мережах нововолинянка Тетяна Борновицька опублікувала допис, у якому зазначила, що в місцеву лікарню придбали недоукомплектований апарат, який потрібний онкохворим пацієнтам, в тому числі і їй самій.

Так, за словами жінки, у зв’язку із захворюванням, їй потрібно час від часу проходити фізіотерапевтичну процедуру «пневмомасажу» руки. Необхідний для цього апарат у Нововолинській центральній міській лікарні є, але він не до кінця укомплектований – нема необхідних нарукавників. А тому проводити основну процедуру там наразі – неможливо. Ціна питання – 10 000 гривень.

Аби вирішити це питання, нововолинянка звернулася до головного лікаря медзакладу Віктора Мороза, мера Віктора Сапожнікова й небайдужих містян і попросила забезпечити лікарню комплектуючими нарукавниками до апарату пресотерапії.

На допис жительки Нововолинська відреагувала завідувачка відділення фізичної та реабілітаційної медицини Ірина Смолюк.

Вона підвердила, що у лікарні дійсно є апарат пресотерапії і він у робочому стані.

Лікарка пояснила, що аплікатор для верхньої кінцівки, який потрібен Борновицькій, просто не входить в комплектацію обладнання.

Також завідувачка зауважила, що процедура пресотерапії не входить у перелік процедур, які будуть оплачуватись НСЗУ, і не передбачена у протоколах лікування.

У коментарі журналістам БУГу Тетяна Борновицька зазначила, що протокол лікування можна відкоригувати. Було б лише бажання це зробити.

«То змініть протокол, якщо люди до вас звертаються, то зв’яжіться з МОЗ і попросіть поміняти протокол лікування й розширте його дію», – пропонує нововолинянка.

Вона зазначила, що побачивши безрезультатність свого звернення і не добившись бажаного на місці, надіслала звернення в МОЗ.

«Ми об’єдналися ще з кількома жіночками і самі направили лист-звернення у МОЗ з проханням посприяти в дообладнанні цього необхідного нам апарату», – зауважила жінка.

Пост-відповідь на допис Тетяни Борновицької з’явився і на офіційній фейсбук-сторінці Нововолинської міської лікарні.

Там зазначили, що пресотерапія – не є панацеєю для захворілих.

«Пресотерапія при лімфостазі верхніх кінцівок після оперативних втручань на молочній залозі – не є панацеєю і основним радикальним методом лікування застою лімфи в кінцівці і не може використовуватись як рутинний метод. Не кожній жінці даний вид компресії може бути показаний, а більшості навидь і протипоказаний. Призначає такі процедури лікар-спеціаліст (онколог, мамолог) індивідуально. Тому Ваше розуміння, що апарат, що знаходиться в лікарні, не доукомплектований основними складовими – це не вірно“, – повідомили на сторінці закладу.

Однак, Тетяна Борновицька переконана: не можна по одному випадку судити за всіх пацієнтів.

«Так, дійсно, комусь він допоможе, а комусь ні. Але давайте пацієнти самі будуть вирішувати підходить воно їм, або ж ні. І лікар, який робитиме цю процедуру. Не можна по одному судити за всіх: якщо не підійшло одному, то не підійде вже нікому», – зазначає вона.

Також керівництво лікарні у своєму дописі зазначає, що в жоден пакет медичних послуг, які медзаклад підписав з НСЗУ, не включені апарати для пресотерапії. 

«Наша лікарня підписала з головним органом державного фінансування медичних послуг – Національною службою здоров’я України кілька договорів на окремі основні пакети медичних послуг. Основною умовою підписання договору з НСЗУ – є забезпечення спеціальним медичним обладнанням згідно наданого переліку. В жоден пакет медичних послуг, що мають відповідати умовам закупівель, НСЗУ не включені апарати для пресотерапії», – йдеться у повідомленні.

На це Тетяна Борновицька відповідає, що апарат можна придбати за гроші міського бюджету, адже 10 тисяч гривень – це не так і багато. До того ж вона, як і більшість пацієнтів, готові сплачувати за надання їм цієї послуги. І таким чином лікарня ще й матиме додатковий дохід. І придбане обладнання за кілька місяців окупиться.

«Невже 10 тисяч гривень для міської влади – це такі великі гроші?», – дивується жінка.

«А людей, яким елементи в апараті, що відсутні, можуть допомогти й полегшити їх болі, в місті чимало. І ми готові оплачувати цю послугу. Ви тільки зробіть, аби її можна було пройти на місці й не їздити заради неї в інші міста. Це не буде дорого коштувати. Десь 25-30 гривень за одну процедуру. То думаю вже тих 250-300 гривень за 10 сеансів кожен пацієнт зможе заплатити, а лікарня ще й від цього матиме додатковий дохід», – пропонує вона.

Є у Тетяни Борновицької й інший варіант вирішення цієї ситуації. Так, за її словами, якщо коштів у міському гаманці немає, то допомогти вирішити питання забезпечення лікарні комплектуючими нарукавниками до апарату пресотерапії можуть благодійники. Нововолинянка вже навіть найшла небайдужого нововолинця, який готовий виділити кошти на дообладнання апарату. Але керівництво лікарні чомусь проти цього.

«Я найшла спонсора. Він готовий дати кошти на придбання необхідних рукавів. Але керівництво лікарні чомусь проти цього. Вже майже почалась виборча компанія і в кожному благодійнику вбачають конкурента. Мабуть причина в цьому», – каже жінка.

Вона зазначає, що головне в цій ситуації, бажання керівництва міста і лікарні йти на зустріч людям, які просять про допомогу. Адже, якщо є бажання, то й можливості для його втілення обов’язково знайдуться.