Першим підгузки навчився міняти батько, – подружжя волинян, яке 19 років чекало народження дитини розповіло свою історію

Це було кохання з першого погляду. Іван побачив Таню просто на вулиці тоді ще районного центру Іваничів і підійшов знайомитися. Нині жінка вже й не пам’ятає подробиць тієї першої розмови, але з усмішкою каже, що і їй хлопець сподобався. То було у серпні, а вже через три місяці зіграли весілля. Це – історія подружжя Івана і Тетяни Морозів з Іванич, у яких цьогоріч на Різдво, після 19 років шлюбу, народився син.

Спілкувався із новоспеченими батьками Вісник. 

Хоч 2022-й рік через війну для українців став нещасливим і трагічним, родина Морозів все ж згадуватиме його з вдячністю. Адже після стільки років шлюбу, надій і зневіри, Бог саме цього року благословив їх довгожданою дитиною. На початку 2023-го, якраз у Різдвяні свята, народився їхній первісток. 

Після одруження жили, як звичайна сім’я. Таня працювала у школі техпрацівником, Іван їздив на заробітки. Звісно, молоді сподівалися, що їхня сімейка поповниться. Але минув рік, другий, третій – а бажаної новини про те, що стануть батьками, не було.  

Пара звернулася до медиків. Таня каже, що у неї виявили проблеми зі здоров’ям, тож довелося лікуватися. Минали роки. Уже змирилися з тим, що ніколи у їхній сім’ї не задзвенить дитячий голосок. Разом з Тетяниними батьками купили хату, мали доглядати їх на старості і тішитися племінниками. Їх у Івана і Тані багато, адже мають по двоє братів-сестер. 

 – Коли почалася війна, ми, як і всі, дуже злякалися. Але я вирішила залишитися вдома. Бо Іван якраз був в Україні і його не випускали. А куди я без нього? Хоч в армію він іти і не може, бо за станом здоров’я не служив, – розповіла Тетяна.

– А вже десь у квітні, приблизно на Пасху, взнала, що вагітна. Першому сказала чоловікові, потім батькам і родині. Всі дуже раділи.  

Отак поряд з горем і тривогами, які несе війна, у сім’ю Морозів прийшло щастя. Всі дев’ять місяців вагітності Іван буквально пилинки здмухував зі своєї Тані. Носився з нею, заледве не як з кришталевою вазою. На 20 тижні подружжя дізналося, що стануть батьками хлопчика. Хоч і зізнаються, що їм було абсолютно байдуже, головне, щоб дитинка народилася здоровою. Адже Таня вже далеко не молода мама: перша вагітність у 42 роки – це не так просто і легко. 

Пані Тетяна дуже вдячна Марії Іванівні Мельничук, яка працює в пологовому відділенні Нововолинської міської лікарні і приймає в Іваничах. Завдяки їй, каже, і вагітність, і пологи минули добре.

Іван, який став татом у 45 років, від малюка практично не відходить. Жінка зізнається, що без нього було б важко. Він перший взяв його на руки у пологовому, бо її “кесарили”, першим навчився міняти підгузки, і навіть годував у перші дні, поки у Тані не з’явилося молоко. Й нині часто першим прокидається вночі на плач Богданчика.

 – У нас навіть не було дискусій, як назвати синочка. Він практично сам вибрав ім’я. Бо цю дитинку нам дійсно Бог дав, – каже щаслива Таня.

Батьки маленького Богдана з Іваничів мріють, щоб він ріс під мирним небом. І щоб рік, на початку якого він прийшов у цей світ, приніс перемогу. А ще хочуть дочекатися внуків.

Читайте також:

Різдвяні дива продовжуються: після 19 років очікування у подружжя з Іванич народився хлопчик