Нововолинський парк культури та відпочинку: для людей чи для ворон?
Люблю своє місто. Хочеться показати найгарніші та найулюбленіші місця. Та почну з того, що “болить”… Така вже натура журналіста, ми дійсно часто бачимо, як кажуть, погане. Коли щось не так лежить чи хтось не так щось сказав. Тут поговоримо про парк…
…Нововолинський парк культури та відпочинку… культури та відпочинку…
Одного весняного сонячного дня вирішила прогулятися місцевим парком. Матеріал, на перегляд якого заберу кілька хвилин вашого часу, не зовсім стаття, і тим більше не новина, це – особистий “біль”. Дозволю використовувати тут те, що не маю права зробити в публікаціях, що несуть інформаційний характер: суб’єктивізм, оціночні судження, неконкретні цифри, припущення, роздуми… Тут – я просто людина та мама, яка хоче народжувати ще дітей, брати їх за руку та вести на прогулянку, показувати їм гарне місто і бачити тут майбутнє. Парк – чудове місце для сімейної прогулянки.
Який він, наш парк?
Парк (фр. parc від лат. parricus − «обгорожене місце») — це спеціальна обмежена природна або штучна територія, виділена переважно з метою рекреації, відпочинку.
Місце для відпочинку. А чи можна тут відпочити? Коли знайдуться бажання чи можливості, чи те й те, щоб робити тут щось більше, ніж підфарбувати літню естраду, підрізати дерева і вивезти сміття?
Якщо я поставлю себе на місце міських чиновників, то візьмусь за голову від суми, яку потрібно виділити на повну реставрацію парку. Розумію, це шалені кошти. Та невже не можна було спробувати не допустити парк культури та відпочинку до такої розрухи? Це питання риторичне. Відповіді не шукатиму. Думаю міській владі це місце також “болить”.
Щиро вірю, що мої діти матимуть в майбутньому парк культури та відпочинку. А поки що, маємо, що маємо…
Давайте зайдемо в парк з різних сторін. По сходах просто неможливо без паніки зійти з візочком (перевіряла чотири роки тому), про людей з обмеженими можливостями мови й не може йти. Хоча якщо пройти трішки далі, там є непоганий пандус. Взимку по цих руїнах ходити важкувато.
Дорога від стадіону. Багнюка, щебінь тут другий рік. Зробіть ж до кінця, якщо запланували, відповідальні люди. Чи ви ніколи тут не ходите?
Вхід у парк від фонтану… Про фонтан окрема тема, знаю, що “болить”, знаю, що просять кошти на реставрацію, та їх на все не вистачає. А сходи і територію хотіли привести до ладу, говорили навіть про меморіал, дубову алею. Говорили рік тому…
“Майже півмільйона гривень закладено в міському бюджеті, щоб почати благоустрій парку. Приступити до роботи планують із місця, на якому мають встановити пам’ятник загиблим учасникам Революції Гідності та воїнам антитерористичної операції (новина від 1 лютого 2018 року).
Суму приблизно в 500 тисяч гривень заклали в бюджеті міста на благоустрій цієї території: зробити гарний вхід, реставрацію сходів, викласти бруківку та облаштувати освітлення. Зазначають, що пам’ятник має бути високий, щоб його було видно із проспекту Перемоги”.
Не знаю куди зникла така прекрасна ідея і що пішло не так… Можливо при нагоді запитаю.
Парк обгороджений чавунним парканом. Підозрюю, що його потроху розбирають та несуть на скупку металу. Як із огорожою 1-ї школи, якось писала про це новину.
Нововолинський парк культури та відпочинку: для людей чи для ворон? Недаремно цей матеріал має таку назву. Це перше, що приходить на думку, коли проходиш парком. Ніхто не посперечається, що головні тут пташки? І парк для них, не для нас.
Ізюминка нашого парку – це атракціони. Моя дитина любить кататися на машинках, веселих гірках, а мама разом з нею. А ще люблю “клітки”… Такий спогад зі шкільних років.
Коментувати не буду. Розумію, час дає своє… Що робити? Не знаю… Ті каруселі, які працюють, безпечні. Так запевняють відповідальні за міські атракціони.
“Містечко розваг у Нововолинську засноване у 1975 році, але самі атракціони з’явились у 1976 році. Першими запрацювали “Коло огляду”, “Ромашка” та “Вітерець”. На сьогодні деякі з атракціонів списані.
Щороку обласна інспекція Держгірпромнагляду перевіряє конструкції для розваг, роблячи металоскопію”.
І ще про “наболіле”. В парку часто їздить техніка. Ріжуть гілля, вивозять сміття, чинять ліхтарі. Одного зимового дня йшла з дитиною парком (а ходжу я ним щодня) і вкотре стало боляче…
…Понищили асфальт. І що ви думаєте, прибрали все більше як за місяць часу? Та ні, звичайно. Але сподіваюся приберуть, бо парк, як і все місто, починають чепурити до Великодніх свят.
У мене ще були фото, як на клітку впало дерево, понищило частини конструкцій. Та цю тему залишу іншим. Тим більше, після публікації в інтернеті металевий паркан зробили. А відразу так не можна? Чому ж ми всі, люди, такі безвідповідальні буваємо.
Клітка. Для мене особисто це шикарні спогади… Танцювала не раз тут. А бувало, коли темніло, моя бабуся і дідусь приходили мене забирати додому… Світили ліхтарем і шукали серед натовпу на дискотеці свою онуку, ох і соромно було, ох і злилася :)
Печатка на руку, сумка на підлозі та «Двічі в одну річку не ввійдеш». Пам’ятаєте?
Одне із улюблених місць людей в парку – однозначно літня естрада. Тут також можна без зайвих коментарів. Курка-гриль, пляшка горілки, пиво, чіпси, одноразові стакани… Ну ви зрозуміли, хто що полюбляє і під настрій та компанію…
Тут головне – хоча б прибрати за собою.
І не нищити наше майно.
Любов – це прекрасно, та краще про неї говорити, а не писати на стінах. Хоча… краще вже про любов, ніж про наркотики, кримінальні фрази чи малюнки з “недитячими” написами.
На сцені літньої естради також лунають пісні та обіцянки політиків. Однозначно потрібне місце. Та, як на мене, його надто мало використовують за потребою. Є потенціал, та немає… бажання? можливостей? використовувати максимально.
Замки. На жаль, не історичні. Місце для наркоманів та справляння фізіологічних потреб? Неодноразово робила фото всередині, та у цьому матеріалі обійдемося без них. Ви ж і самі знаєте.
А ще – спогад з мого дитинства: тут часто стояв чоловік, який показував дівчаткам свої статеві органи. Не знаю чи зараз щось подібне відбувається. Сподіваюся, що ні.
В одному із таких замків я знайшла навіть мертву білочку. Шкода… Можна було б гуляти гарним парком та годувати з рук білочок. Та виживають в цьому місці лише ворони. І ніякі сирени, якими пробують відлякувати їх, не допомагають.
Позитив! Тут буде позитив. В дитинстві взимку парк був улюбленим місцем. Та й зараз також, бо маю вже свою дитину. Ми разом з нею з’їжджаємо на санчатах з цієї гірки, коли природа радує снігом. Емоції зашкалюють. Дитячі розваги – це завжди круто.
У нашому парку ще є майданчик: гірка, турніки. Прекрасне місце для дітей. Чи не так?
Та давайте краще про позитив. Приблизно на цьому місці буде два тенісних корти.
“Роботи будуть виконуватися за кошти міського бюджету, в якому передбачили на цю ціль 1 мільйон 400 тисяч гривень”.
І ще один позитив – кілька років тому реставрували міську вбиральну, позаду на фото видно. Красива, приємно подивитися. Ну і можна згадати за стадіон і білосніжну стіну. Особисто я плюсую. Якби ж ще місцеві “художники” періодично не підкидали комунальникам роботи.
Перед новим 2018 роком відкрили оновлений спортивний майданчик СОКу “Шахтар”. Знаю, любите цифри. Хоч і писала на початку, що буду без конкретики, та повертаюся до новин, які писала раніше, в пошуках сум.
“Із міського бюджету на реставрацію спортмайданчику залучили 1 мільйон 485 тисяч гривень. Також цього року виділено 3 мільйони 724 тисяч гривень на фінансування програми розвитку фізичної культури і спорту міста та 300 тисяч гривень на підтримку ГО «ФК Шахтар – Нововолинськ»”.
А на парк коли виділять? Хоча б щось?
Йду в парк. Зліва – оновлений майданчик, під ногами – незрозуміло що..
…на лабутенах йти важко!
Періодично в парку підрізають дерева. Це все на що, мабуть, вистачає коштів…
А так хочеться взяти дитину за руку та вийти в гарний парк.
Поки що це тільки мрії…
До вашої уваги ще кілька світлин у нововолинському парку культури та відпочинку.
Текст – Катерина Костючик, журналіст інтернет-видання «БУГ»
Під час фотосесії жодна ворона не постраждала
та не залишила на мені свій слід.
Хоча неодноразово ворони кидалися гіллям.
Білочка вже була нежива, коли її помітили.
Нововолинський парк схожий на Чорнобиль, а фото класні.
Гарно!
Столько слов про ребёнка но на фото я одна такая красивая.А дочка как рас просто делала фото .Ещё одна Я ЖЕ МАТЬ
А дитину кому показувати, скажіть? Таким, як ви?
Маєте бажання, то можемо і вас пофотографувати десь. Заодно щось напишете, у вас краще вийде, впевнена. Контакти редакції є на сайті, ми відкриті для всіх.
А взагалі, на фото є і моя дитина. Можете уважніше пару разів подивитися, пошукати… Приємного перегляду )
Катерино, не звертайте уваги на анонімів. І не відповідайте їм. Репортаж ваш хороший.
Дякую! Не звертати увагу та не відповідати – слушно. Але цьому треба повчитися. Та й негарно на хороші звертати, а на критичні – ні. Можливо щось цінне хтось напише. Хоча, поки не бачу.
Зона Відчудження! І фото гарної дівчини. Прикро, якби не було так прикро.
Таки так! Майже у всіх наш парк асоціюється з Чорнобилем. Фото показуюють невтішну реальність, і немов той промінчик надії – Катю. Почитала, і так мене залоскотали спогади, пов‘язані з нашим парком-руїною.
Яки ще спогади тебе заласкотали?
Поверніть мені те, що було в юності… Прекрасні бажання. Так, є багато слушних зауважень. Але щоб бігали білочки по парку -потрібно, щоб там росли горішки і гриби. А щоб далі працювали атракціони -треба їхня самоокупність. А ворони теж десь мають жити і не так багато людей вони помітили послідом -просто під їхніми гніздами знаки посліду збираються місяцями і це справляє враження на експансивних осіб, ніби це впало за хвилину. А чого в клітці вже не танцюють? А чому на 100-метровці вже немає масового ходіння молоді? І ще багато, а чого?… Мабуть, інші часи, і інші вподобання. Пора, мабуть, передати парк підприємцям -можливо щось і зміниться.
Зона відчуження? Чому? От бидлоподібні типу наркоманів, алкашів і любителів настойки глоду почуваються там досить непогано, мабуть скоро гнізда вити будуть як ті ворони…
Почала переглядати фото, теж подумала про Чорнобиль. Сумно це все, нажаль. Дуже хочеться щоб в Нововолинську і справді існував сучасний парк, де можна відпочити.
Був недавно там в парку,прикро,що такий занедбаний. Я з Володимира,в нас парк Набагато гарніший,в Луцьку взагалі хороший. Прикро що мер та депутати нічого не роблять для мешканців адже вони можуть відпочивати на Балі,і їм всеріано де відпочивають прості мешканці. Доречі в Нововолинську є багато підприємств і бюджет порівняно з Володимиром набагато більший…. Дякую дівчині за небайдужість,побільше таких людей. Гарні фото,гарна дівчина,правда більше на фото приваблювали її гарненьки ніжки та гарна фігура аніж руїни парку!!!
Катю, як же вас тут багато..
Ты так красива невыносимо. Можна якось подарую тобі букет зі словників і правопису?
Вам номер телефону лишити чи відразу адресу? Подарунки приймаю лише з квітами. Букет зі словників разом з букетом рожевих троянд.
Кому що ,а курцi просо , я про хлопцiв з iх недоречними коментарами.п.Катерино Ви молодець , а дiйсно помрiймо всi , яким можно зробити наш парк…….
Жах, я не побачив помилок
а ніжки й справді хвайні!)
Журналістика сьогодні та вчора. Сьогодні більш блогерська, всі хочуть постійно бути в кадрі та асоціювати себе зі всім, можна сказати від “водолаза до космонавта”. Колись один режисер, який мене дуже багато чому навчив, сказав – ” На телебаченні є люди, які працюють для телебачення, а є й інші які працюють виключно для себе, та для самопіару”. Нічого не вдієш, як кажуть такі часи настали, це не стосується лише прекрасної Каті, а тотальної безтактовної самозакоханості.
В Ковелі гарний парк і Володимирі . У нас це все при СРСР зробили. При Вітіной владі за 20 років поремонтували нужник і на тому крапка. А ще в естраду помниця вбухали гроші , яких хватило би на новий котедж. Відмивають кошти по тупому . Це ріжуть дерева , оставляючи голі стовбури та шляпатурять стіну в одному місті. Не збрехав: поремонтували прольот від ощадбанку і Коптюк на глину закатав доріжку без бордюр. І це все ЗА 20 РОКІВ.
Авторці дійсно варто було б спочатку добре засвоїти правопис української мови, та й словниковий запас розширити, а тоді вже називати себе так професійно – журналіст. Де Ваша освіта?
Óто вже Катерина, óто дівчисько!
Гарна вийшла, гарна! Дід знає, шо каже.
В сумці перевзуття носила? ;)
Ага, ви вгадали )
У публікації дійсно є деяка частка русизмів. Проте, виправити це – лише справа часу. Підівчить українську й буде себе контролювати при написанні репортажів. Для журналіста, навіть без диплома певного факультету, головне не це, а критичне та логічне мислення, творчість, мистецтво і план статті, якщо хочете,
та відчуття точності й стислості при побудові речень чи словосполучень. Журналістика – стан душі. Це не кожному дано. Треба мати талан до цього. А він у неї таки є.
Насправді, всі викорстані русизми можу перерахувати по списку та для особливих могла б скинути відкореговану статтю, щоб око не сіпалося, але звичайно робити цього не буду. це саме той матеріал, де дозволила собі писати за станом душі та на початку так і попередила, передбачаючи майбутніх знавців української мови.
Тижжурналіст – це не діагноз.
В принципі це може бути авторський задум використовувати іншомовні слова чи сленги, нічого страшного, часами це навпаки розбавляє якусь мовну рамочну сухість, деколи веселить. Це можи бути навіть певний стиль. Ще під час формування української мови наші письменники класики відрізнялися один від одного мовною стилістикою. Апріорі для кожної теми можливий свій стиль. Якщо Ви пишете щось офіцйне, так би мовити, не роздуми, не тематичне, де піходять професійні сленги чи певні “народні” визначення, а конкретику де керуєтеся законами чи якимись положеннями, тоді тільки українська ділова мова. Творчого натхнення !
самопіар … пані костючик -змініть взуття .
Партизани “бувшими” не бувають, нє? :)
Навіщо по воронам стріляти, вони малі, добре цілитись треба вміти.
Я вже пропонував, давайте научимо бездомних собак літати. Благо, їх у нас достатньо. Вони ворон з’їдять, попадають, а тоді буде вихід партизан на сцену
Дівчина мабуть не одружена або незадоволена:)
Дійсно наш парк як обличчя міської ради
Яка різниця як гаписана стаття, дівчина звертає увагу га сиан парку, можливо і до міськоі ради дійде, що треба щось міняти! Катя, молодець! Не звертай увагу на диванних критиків
Дійсно більше схоже на фотосесію аніж на екологічну проблему,такі речі можна донести більш коректніше