Нововолинський мер не хоче надавати Бідзюрі рішення виконкому: апеляційний суд у Львові

5-го жовтня у Львівському адміністративному апеляційному суді розглядалася заява оскарження міського голови Віктора Сапожнікова та Нововолинського виконавчого комітету на постанову Іваничівського районного суду про визнання їхніх дій протиправними.

Нагадаємо, 12-го травня 2016 року Іваничівський районний суд розглядав адміністративний позов Анатолія Бідзюри до Нововолинського міського голови Сапожнікова, Виконавчого комітету про визнання протиправними дії суб’єктів владних повноважень щодо відмови у наданні публічної інформації про те, хто з нововолинських місцевих чиновників і правоохоронців впродовж 2004-2015 років отримав від влади житло чи земельну ділянку, та зобов’язати вказаних суб’єктів надати інформацію на цей запити запит – №96 від 16.11.2015.

У висновку суд підтримав даний позов щодо ненадання інформації на запит про те, хто з місцевих чиновників і правоохоронців впродовж 2004-2015 років отримав від влади житло чи земельну ділянку та постановив визнати дії Віктора Сапожнікова та Нововолинського виконкому протиправними, відповідно зобов’язав владних суб’єктів надати Анатолію Бідзюрі інформацію на запит.

У свою ж чергу Сапожніков подав на це рішення апеляційну скаргу, яку розглянули у Львівському адміністративному апеляційному суді. Справу слухали судді Оксана Мікула, Андрій Курилець, Мар’ян Кушнерик. Інтереси Нововолинського виконавчого комітету захищав Володимир Красун, адвокатом Нововолинського міського голови був Сергій Сафулько, представником Анатолія Бідзюри – юрист Михайло Колєсов.

Першим виступив захисник виконкому Володимир Красюн. Він зазначив, що на суді 12-го травня 2016 року був не належний позивач: до Сапожнікова зверталася громадська організація “Україна+Польща”, а в суд з позовом – Анатолій Бідзюра, її голова. Отже, запит 16-го листопада 2015 року із проханням про надання інформації надала юридична особа, їй і відправили відмову у відповідь, до суду скаргу понесла фізична особа, тому простежити порушення прав громадянина Анатолія Бідзюри не можна.

У наступному моменті Володимир Красюн зафіксував процесуальні порушення: 27-го квітня 2016 року в Іваничівському районному суді до справи Віктора Сапожнікова долучили співвідповідача – Нововолинський виконком. Як пише кодекс адміністративного судочинства частиною 4-ю, статтею 52-ю, у такому випадку позов потрібно було б розглядати спочатку. На наступному судовому засіданні, 12-го травня, процес спочатку не розпочався. Позивачем Анатолієм Бідзюрою була подана заява про уточнення позивних вимог, але, за думкою юриста, в заяві були не уточнення, а нові позивні вимоги. У первісному варіанті йшлося про визнання бездіяльності Віктора Сапожнікова, а у так званих уточненнях позивач просив визнати протиправними дії  Віктора Сапожнікова та Нововолинський виконавчий комітет. Є різниця між діями і бездіяльністю, відповідно це можна вважати новою зміною предмету позову, і це також вимагає повернути до початку розгляд судового діла.

Адвокат Нововолинського виконкому прокоментував і безпосереднє рішення Іваничівського районного суду. Суд визнав незаконними дії Нововолинського міського голови і Нововолинського виконавчого комітету, але не уточнив, які саме, в мотивувальній частині нема конкретики. Також судом першої інстанції не встановлено, що виконком являється колегіальним органом, тобто якщо визнавати його дії не законними, потрібно також встановити обставини, чи збирав виконавчий комітет нараду з приводу розгляду запиту юридичної особи ГО “Україна+Польща” і яке рішення було прийнято з цього приводу.

Важливим моментом захисту відповідача послугувало те, що суд не зобов’язаний за загальними правилами та процесуальним кодексом зобов’язувати органи місцевого самоврядування на подібні рішення, навіть для того, щоб задовольнити адміністративний позов. В компетентності суду є лише зобов’язання знову переглянути вищевказаний запит відповідача.

Нововолинський виконавчий комітет при наданні відмови на запит юридичній особі “Україна+Польща” врахував те, що запитувана інформація містить персональні дані конкретних людей, а, спираючись на статтю 32 Конституції України, “Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених законом”, а передбачення закону можуть стосуватися тільки інтересів національної безпеки економічного добробуту та прав людей. Саме цей факт суд першої інстанції не врахував, своє рішення скерував статтею 10-ю Європейської конвенції про захист прав людини, але застосувавши лише першу її частину, яка дійсно вказує на те, що кожен має право на доступ до інформації без втручання органів державної влади.  Разом з тим ця норма містить і параграф другий, який зазначає, що здійснення цих свобод може підлягати формальним обмеженням, які встановлені законом і необхідні в демократичному суспільстві.

До представника Нововолинського виконкому Володимира Красюна поставив питання суддя Мар’ян Кушнерик. Не зрозумілим здався той факт, що рішення виконавчого комітету приймаються на закритому засіданні. Тобто ж із наведених фактів виходить, що виконком виносить рішення не публічно. Як відомо, на будь-яке засідання громадянин може прийти, зафіксувати інформацію, попередньо ознайомившись із списком справ, винесених на розгляд.

Суддя слушно зауважив, що з доказів адвоката все зводиться до того, що надання певного рішення виконавчого комітету впливає на права конкретної особи. Рішення повинні бути гласними, тобто приховувати у них нічого.

У судовій залі слово надали адвокату Нововолинського міського голови Сергію Сафулько, він приєднався до доказів попередника, і також на захист Віктора Сапожнікова зазначив, що на момент отримання запиту від ГО “Україна+Польща” та надання відповіді на нього, мер міста Нововолинська був у відпустці, це підтверджують належні розпорядження та табель обліку робочого часу. Цей факт не взяв до уваги суд першої інстанції. У мотивувальній частині рішення Іваничівського районного суду не конкретизовано, які саме порушення здійснені, також не враховано, що відповідь на запит була підписана першим заступником міського голови Андрієм Сторонським.

З боку адвоката Михайла Колєсова були висловлені заперечення на апеляційні скарги. По-перше всі рішення Нововолинського виконкому оприлюднені на офіційному сайті міськради, але рішення, які є предметом запиту Анатолія Бідзюри, а саме про розподіл комунального майна, знаходяться в закритому доступі, на сторінці сайту вказаний лише їх номер без можливості ознайомитися із інформацією. По-друге, стосовно процесуальних порушень: після залучення ще одного відповідача позивач має право уточнити свій позов. Із заявою про уточнення були всі ознайомлені, наданий був певний час для розгляду, тобто права ніякі не порушені. Суть позову не змінилася, в уточненому варіанті так само оскаржувалася саме відмова від надання рішень (№96 від 16.11.2015).

Суддя, Оксана Микула врахувавши всі наведені докази обох сторін, оголосила перерву до 2-го листопада 2016 року.

Варто відзначити, що під час судового засідання повністю висловити думку та зазначити аргументи надали лише представникам Нововолинського виконавчого комітету та Нововолинського міського голови.

Після завершення судового процесу Анатолій Бідзюра висловив думку, – “Рішення суду було заготовлене, але відповідачі та й судді не очікували що я, тобто позивач з’явлюся, також несподівано мою сторону підтримав суддя Мар’ян Кушнерик, тому Оксана Микула не ризикнула оголошувати той вирок, який вже попередньо був призначений і оголосила перерву до 2-го листопада. Мені здається, що суд все таки стане на мій бік, бо я дію згідно Конституції України, якщо ж рішення буде ухвалено не на користь правди я буду його оскаржувати в Київському касаційному суді”.