Майже 71% затриманих торік нетверезих водіїв на Волині у місцевих судах отримали штрафи та позбавлення водійських прав. А це на 4% більше, ніж у 2018-му році. Проте, у Нововолисньку покарали лише 38% водіїв, що кермували напідпитку.

Центр журналістських розслідувань «Сила правди» підбив судові підсумки року і розповів як на Волині карають і «милують» нетверезих водіїв. 

Журналісти проаналізували 2 521 постанову за 130-ою статтею Кодексу про адміністративні правопорушення 17-ти волинських судів і з’ясували, в яких районах водіям напідпитку майже не уникнути жорсткого покарання, а де їх лише ввічливо попросять більше так не робити.  

Покарати! Не можна пробачити

У порівнянні з 2018 роком, 2019-ий виявився багатшим на водіїв, які випивали на доріжку, проте і карали порушників цього разу частіше. Загалом за попередній рік волинські судді ухвалили 2 521 постанову у справах про нетверезе водіння, що приблизно на 10% більше, ніж у 2018-му. Водночас, у 2019-му році таких справ на 13%, ніж у 2017-му.

Керування транспортними засобами напідпитку за українським законодавством має коштувати порушникові 10 200 гривень штрафу та одного року позбавлення водійських прав. За кожен наступний аналогічний проступок в період, коли попереднє покарання ще триває, штраф зростає вдвічі, а водійської посвідки позбавляють вже на три, п’ять і більше років. 

Попри зростання кількості справ за 130-ю статтею, відсоток громадян покараних штрафом, позбавленням водійських прав, або ж одночасно і гривнею і тимчасовою забороною сідати за кермо, зріс в середньому на 4% у порівнянні з 2018-им роком та на 10% у порівнянні з 2017-им. Навіть такі незначні успіхи не можуть не тішити, адже лише невідворотність покарання здатна вилікувати певні суспільні вади.

Водночас понад 28% справ досі або «розсипаються» в судах, або ж закінчуються тим, що затриманих просто «сварять пальчиком»: 7,4% закривають через завершення термінів притягнення до адмінвідповідальності, у 7,38% справ суди не знайшли складу правопорушень, ще 4,56% затриманих віддають на поруки трудовим колективам і 1,8% справ завершуються усним зауваженням та попередженням. Ще 7,5% справ передають на доопрацювання, що автоматично відкладає прийняття рішення «до кращих часів». https://infogram.com/rezultati-rozglyadu-sprav-pro-vodinnya-u-stani-spyaninnya-u-2019-roci-volinskimi-sudami-1hdw2jryqj5p6l0

Найсуворішим у 2019-ому та й у попередні роки виявився Ковельський міськрайонний суд. Тут найвищий відсоток покараних штрафом та позбавленням водійських прав. Адмінстягненнями та тимчасовими заборонами сідати за кермо тут завершилися 82% справ. А це 238 постанов з 289. 

81% справ закінчився покараннями у Луцькому міськрайонному суді, який опинився на другій сходинці. Тут за рік за 130-ою статтею ухвалили 710 рішень, з них 578 з покараннями. 

Третім став Рожищенський районний суд з результатом 80% покарань. На 12% у порівнянні з попереднім роком збільшив кількість штрафів Маневицький районний суд і потрапив на четвертий щабель нашого рейтингу — 76% невтішних для порушників рішень. А закриває п’ятірку лідерів Старовижівський суд з показником 74%.

Батоги закінчилися, роздаємо пряники

Найдобрішим до нетверезих водіїв у 2019-ому виявився Нововолинський міський суд. Штрафи з позбавленням водійських прав або без нього тут отримали лише 38% затриманих, а це 34 постанови з 89. У 2018-му та 2017-му роках цей суд також був аутсайдером рейтингів. Та присуджувати покарання тут почали все ж частіше. 

Друге місце з кінця дісталось Камінь-Каширському районному суду, який вочевидь став лояльнішим до нетверезих водіїв. Тут покарали 50% порушників, що аж на 23% менше, ніж у 2018-му році, коли суд входив у шістку лідерів за кількістю рішень на користь штрафів. 

Шацький районний суд теж увійшов до трійки найпоблажливіших до любителів випивки, хоч і підвищив свою результативність. 57% покарань проти 54% у 2018-ому. 

Серед судів, які в порівнянні з 2018-им почали карати менше, – Іваничівський райсуд, де рішень за 130-ою статтею, які закінчились покаранням, стало аж на 13% менше. Також на 2% і 3% менше постанов про покарання прийняли у Любомльському та Ківерцівському судах.

На 3% менше штрафів у 2019-ому було і у Ковельському міськрайонному суді, але це не завадило йому показати найвищу ефективність у притягненні до відповідальності осіб, які сіли п’яними за кермо.

Проте у постановах суди не обмежуються стандартними «винен» і «не винен». Водіям, чию винність все ж довели, можуть зробити попередження, оштрафувати без позбавлення водійських прав, відправити на громадські роботи, віддати справу на розгляд трудового колективу чи обмежитись усним зауваженням.

Наприклад, суддя Луцького міськрайонного суду Валентина Пушкарчук попри щиросердне зізнання порушника, що він керував мотоциклом напідпитку, не наважилась прийняти стосовно нього суворого рішення. Через те, що у протоколі не було вказано, яким чином йому запропонували пройти освідування на вміст алкоголю у крові, вона хоч і визнала порушника винним, однак обмежилась усним зауваженням. 

Дедлайн згорів, «згоріли» й справи

Закон визначає, що покарання за адміністративне правопорушення, а відповідно і за нетверезе водіння, може бути накладено впродовж трьох місяців з дня виявлення, або ж не пізніше двох років з дня вчинення. І цим слабким місцем законодавства часто користуються. 7,4% (186) справ прихильників міцних напоїв і небезпечної їзди волинські суди торік просто закрили саме через завершення строків притягнення до адміністративної відповідальності. У порівнянні з 2017-м та 2018-м помітна позитивна динаміка, адже тоді нерозглянутими лишалось майже вдвічі більше справ — 11-12%. 

Аутсайдером по швидкості розгляду став Нововолинський міський суд. Кількість покараних і тих, до кого рука правосуддя так і не дісталась, тут однакова — по 38%, тобто по 34 справи. Великий відсоток тут становить і кількість повернутих на доопрацювання справ — близько 22%.

Зазвичай повертають неправильно складені протоколи, в яких бракує інформації, або ж коли вона є помилковою (неправильно вказане прізвище затриманого, переплутаний час і тому подібне). Після доопрацювання справу розглядають далі, проте через це прийняття остаточного рішення затягується і часто саме так затримані уникають штрафів. 

Наступним за кількістю закритих через строки справ з результатом 13% йде вже згаданий вище суд у Шацьку. За ним — Маневичі і їхні 12,6% прострочених справ. У Ратнівському районному суді не встигли розглянути 10,3% справ про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП. З майже таким же показником у п’ятірку найповільніших увійшов Турійський райсуд. 

Затягування розгляду справ є найпопулярнішим серед нетверезих водіїв, які не хочуть відповідати за свої проступки згідно закону. Наприклад, їх може так замучити совість за скоєне, що вони потрапляють на лікарняний. І зазвичай саме тоді, коли суд призначає засідання. Пред’явлення відповідної довідки майже завжди гарантує відстрочення прийняття рішення. 

З рук у руки, або про силу громадського осуду

Серед волинських суддів щороку набирає популярності передавання порушників на поруки трудовим колективам, родичам і навіть викладачам порушників. 

До прикладу, суддя Горохівського районного суду Галина Адамчук зжалилась над студентом місцевого коледжу і передала його справу на розгляд викладачам. Як, на думку судді, мають карати порушника, двійками чи додатковими рефератами, невідомо. 

У 2017-му році у першій інстанції на поруки віддали 92 нетверезих водії (3,1% затриманих), у 2018-му їх було вже 97 (4,3%), а у 2019 — вже 115 (4,56%). У кожній такій постанові зазначають, що колектив, на який покладають відповідальність за порушника, повинен впродовж десяти днів відзвітувати про покарання. І традиційно це суворі догани, попередження, громадський осуд або примусове вибачення перед колективом. Куди тут якомусь позбавленню водійських прав і штрафам! 

Читайте також: