Нововолинському музею передали факсимільну копію Пересопницького Євангелія

Копія Пересопницького Євангелія – одного з символів української нації – відтепер зберігатиметься у Нововолинську. 30-го листопада книгу передали у фонд міського історичного музею.

Передав факсимільне (яке графічно точно відтворює раніше випущене оригінальне) видання духівник Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Володимира, вікарій Київської Митрополії, митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр Драбинко.

Він зазначив, що Пересопницьке Євангелія –  одна з найдревніших державних ознак писемності й мови, також його іменують як клейнод Української державності.

Митрополит Олександр розповів про ідею створення копії Євангелія таким, яким воно є сьогодні – з усіма слідами, що лишив на книзі час. У ній, зокрема, був збережений покрайній запис, що належить руці Івана Мазепи. Також він нагадав і про традицію, за якою саме на Пересопницькому Євангелії складають присягу Президенти України.

Цікаво, що видавці дотримувалися максимальної точності у розмірах книги. Зі слів священника, однією з неочікуваних проблем став підбір паперу – шукали матеріал, що за товщиною повністю відповідав би пергаменту, із якого виготовлений оригінал. Для цього довелося налагоджувати співпрацю із виробниками з усього світу, поки потрібний папір не знайшовся у Голландії. Загалом же для створення оригіналу Євангелія мало б знадобитися 430-450 телят, оскільки з одного теляти можна було зробити лише 2 сторінки книги.

Ініціатива передати факсимільне видання Пересопницького Євангелія музею Нововолинська належить клірику Переяслав-Вишневської єпархії священику  Віктору Мартиненку, який раніше служив в Успенському Низкиницькому монастирі.

Священну книгу в Нововолинськ він привіз разом із єпископом Володимир-Волинським і Турійським Матфеєм Шевчуком. До них приєднався і благочинний Нововолинського благочиння, настоятель Свято-Духівського храму протоієрей Степан Фульмес.

Директорка музею Ірина Костюк розповіла присутнім історію виникнення та ознайомила з долею Пересопницького Євангелія, його історичним та культурним значенням.

«Позолота, мініатюри майстра, барвники – це дуже коштовний історичний документ. Замовницею витвору стала княгиня Анастасія Заславська – Ольшанська із родичами – давніми Волинськими князями, які могли дозволити собі виготовити такий кодекс.

Ми маємо точні дати утворення – готувалась протягом 5 років, починалась робота 15 серпня 1556 року, закінчилась 29 серпня 1561 року», – повідомила вона.

Після урочистої презентації священики передали унікальний артефакт Пересопницького Євангелія директорці музею Ірині Костюк та міському голові Борису Карпусу.

Мер подякував за такий цінний подарунок та запевнив, що Пересопницьке Євангелія займе достойне місце у колекції музею.

Священики запропонували наступного разу, при вступі мера на каденцію, складати присягу на цій святій книзі, як це робить президент.

Насамкінець, директорка міського історичного музею Ірина Костюк ознайомила гостей із фондами й експозиціями музею, зокрема, сакрального мистецтва та показала місце, на якому віднині зберігатиметься факсимільне видання Пересопницького Євангелія.

Довідково: Пересопницьке Євангелія називають феноменом, адже це перший відомий переклад Святого Письма народною мовою, який є шедевром рукописного мистецтва. Це розкішна книга, написана 459 років тому. Вона складається із 482 аркушів і важить більше 9 кілограмів. Її писали на пергаменті фарбами і золотом, сторінки прикрашали химерним орнаментом і мініатюрами тонкої роботи. За красою і багатством оформлення Пересопницьке Євангелія не має рівних серед українських рукописів. Його зміст – традиційне четвероєвангеліє, пояснюють дослідники. Як відомо, оригінал зберігається у Києві в Національній бібліотеці  України імені Вернадського.