Мешканка нововолинська, яку сусіди звинуватили у наркоторгівлі, каже, що не винна

Сьогодні у редакцію видання “Буг” завітала пані Ірина – героїня історії “Наркоторгівля для Нововолинська – сірі будні?” . Жінка стверджує, що вся інформація, яку розповіли журналістам сусіди – наклеп, зумовлений заздрістю і пообіцяла запросити нас у свою господу, аби розвіяти усілякі сумніви. 

Ірина стверджує, що коли наше видання спілкувалося із сусідами по вулиці, вона перебувала на відпочинку в Карпатах. Приїхавши у Нововолинськ, дізналась від куми про публікацію і почала бити на сполох, оскільки усі інформацію про свою причетність до торгівлі наркотиками заперечує.

“Зі мною по сусідству живе чоловік, який має претензії до моєї частини будинку. І пише на мене всяку нісенітницю. Міліція приїжджала,  робили обшуки, але нічого не знаходили”, – каже Ірина.

Спростовує жінка і інформацію про те, що її чоловік наразі перебуває в місцях позбавлення волі. Каже, що він на заробітках в Росії. Ні няні, ні людини, яка вигулює спеціально її собаку не має. “Так, на таксі їжджу, але це не злочин”, – обурюється жінка. До неї через скарги сусідів приходили соціальні працівники, аби дослідити побутові умови проживання дітей.

Пані каже, що справді декілька років тому продавала краплі для очей. Однак,  в Україні вони не віднесені ні до сильнодійних, ні до наркотичних.Тому кримінальної відповідальності за їх продаж не передбачено. На запитання журналіста, чи мала вона ліцензію, патенти та інші документи для проведення торгівлі лікарськими засобами, Ірина сказала, що це не наша справа. Засудженою вона не була, міліція до неї претензій не має, – повідомила фігурантка історії.

Цікаво, що у пошуках правди Ірина ходила і до  начальника СБНОН МВ УМВС майора міліції Валентина Семенухи. Головний борець із торгівцями наркотиками, зі слів пані, щиро поспівчував їй і сказав, що жодних претензій до неї очолюваний ним відділ не має. Ірина, правда, не заперечує, що серед її друзів є наркозалежні, але їм вона співчуває і не більше. Каже, що сама ніколи нічого забороненого не вживала.

На рахунок шприців, жінка говорить, що їх викидають люди, які їздять за наркотиками до чоловіка, що живе на вул. Чайковського, далі від неї. “Ось він точно продає все що можна – і ширку, і “бинти”, і фен, і інші засоби”, – розповідає пані Іра.

За наклепи, які зводить на неї її сусід Віталій, вона подаватиме до суду.

Хоч розібратися у цій ситуації важко, адже, погодьтесь, диму без вогню не буває, прикрим фактом залишається одне – у Нововолинську наркотиками торгують. “Точок” продажу згубних речовин у місті чимало. Однак, у міліції всі сплять спокійно, бо очі не бачать фактів – душа не болить.