«Хто відповість за загибель чоловіка та ненародженої дитини», – вдова курсанта, якого до смерті побив нововолинець
Три місяці тому, 22 вересня, після жорстокого побиття біля нічного клубу в Червонограді помер 20-річний курсант Юрій П’янило. Єдине, чим тепер живе його дружина Христина – надія на справедливе покарання зловмисника на ім’я Богдан з Нововолинська.
Саме через цього чоловіка, за словами 22-літньої вдови, в один день вона втратила кохану людину, ненароджену дитину, а життя перетворилось на жалюгідне існування, – повідомляє Діло.
Після бійки Юрій 40 днів пролежав у комі, але на сьогодні відбулося лиш одне судове слухання. В той же час затриманий всіляко намагався уникнути покарання і твердо впевнений, що «Юрій – це не людина, за яку треба сидіти».
Як все гарно починалося…
«Познайомились ми у 2013 році на концерті до Дня Незалежності в Червонограді. Юра тоді поступив у військовий ліцей ім. Героїв Крут у Львові. Коли поїхав на навчання, ми постійно були на зв’язку, чотири роки зустрічалися. Після вступу Юри до Академії сухопутних військ одружились. Два роки прожили у щасливому шлюбі. Цікаво, що «21» – було для нас щасливим числом. 21 вересня почали зустрічатися, 21 жовтня – одружились, 21 січня в Юри день народження, а 22-го він помер», – розповідає Христина, не стримуючи сліз.
За словами жінки, вони будували багато планів і все йшло дуже добре – Юра був відмінником у навчанні, заради військової кар’єри збирався переїхати в Харків чи Київ, мріяли про дітей, але не встигли.
«Після того, як Юрка побили, і стало відомо, що шансів на життя у нього нема, на третьому місяці вагітності я втратила дитину. Та й взагалі, звільнилася з роботи, переїхала зі Львова в Червоноград до батьків, життя фактично зупинилось», – ділиться Христина.
Хлопця могли врятувати, але всім було байдуже
За день до трагедії 11 серпня Юрко навідався у Червоноград до батьків. Він отримав відпустку і перед відпочинком в Карпатах хотів з усіма побачитись.
«Я на ті вихідні залишилась у Львові, але з понеділка збиралася туди. Того вечора в неділю Юра мені подзвонив, питав, чи треба зустріти, чи маю гроші, сказав, що приїхав його товариш з АТО і вони з друзями збираються у нічний клуб «Вілма», – розповідає Христина.
Близько третьої ночі вона побачила пропущений від чоловіка, але зв’язатися з ним не вдалося. Вже зранку його мама повідомила, що Юра повернувся додому сильно побитий і весь в крові.
«Вночі його привезли до лікарні побитого і без свідомості. Він не міг говорити, то ж ніхто його не оглянув, навіть кров не витерли, кинули, як був, тільки дали нашатир понюхати, аби отямився. Аналізів не брали, бо їх і не було в матеріалах справи. В поліцію медики передали документи з фальшованим Юрковим підписом, написали «невідомий» з розсіченою губою і розбитим носом, вказали чужу адресу. Потім все було виправлено, але пізно. Відтак Юра прокинувся на «каталці», нічого не зрозумів, лікарів не знайшов і пішов додому. Поки я не прийшла в лікарню з грошима, ніхто ним не займався», – розповідає Христина.
Того ж дня Христина вже була в Червонограді і повела чоловіка в ту саму лікарню, де направили на рентген. Чекати в черзі довелося майже три години. Весь той час Юрко страждав від дикого болю. Як згодом пояснили медики, в той час через набряк відмирав його мозок.
Після рентгену їх скерували в нейрохірургію, дали список ліків, які купити, близько 23.00 Юрі поставили крапельницю і він заснув. Більше Юрко до тями не приходив. За словами дружини, від шоку і болю він зривався з ліжка, його навіть прив’язували мотузками, але краще не стало.
Тільки вранці 13-го серпня, майже за 30 годин після бійки, Юру скерували на томографію. Стало ясно, що хлопцю необхідна термінова операція. Діагноз – «важка закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку важкого ступеня, гостра субдуральна гематома зліва, забій м’яких тканин голови, набряк, набухання головного мозку».
«Коли він мав сили, йому не допомогли, навіть в першу ніч у травматології не дали знеболюючих препаратів. А потім, коли дізнались, що він військовий, то згадали, що можна було викликати військових лікарів, перевезти в госпіталь, в реанімацію і врятувати», – розпачує Христина.
Також Христині часто закидають, а чого, мовляв, він пішов у той клуб. Але відповідь проста – бо молодий, 20 років, невже в такому віці слід зачинитися вдома, навіть якщо одружений. Та й хто з нас, погодьтесь, час від часу не здибається з друзями за межами дому? Однак, не всім щастить повернутися додому живим.
Хто такий Богдан і чим відома його родина
Далі розслідуванням справи зайнялась сама Христина. Звісно, вона написала заяву в поліцію, але встигла ще до них отримати відео бійки з камер стеження клубу. Скріншоти розмістила в соцмережах, і так виявила, кого саме мають шукати поліцейські, і навіть те, що зловмисник уже переховувався в батьків.
«Богдан Лешко, 25 років, проживав у Нововолинську, а зареєстрований в селі Мовники. Там його батьки. Саме тоді, як я виклала пост, він втік у те село. До дружини з дитиною не поїхав, оскільки в клубі був з коханкою. Просто пояснив, що все, кінець, я тебе покидаю… А коханка навіть приходила до нього на суд».
Виявляється, що Лешко працював у Нововолинську в ресторані «сушистом». У Червоноград приїхав начебто у відрядження, в ресторан «База». В той вечір теж зустрівся з друзями і поїхав у клуб. За словами самого Богдана, бійка виникла через особисту неприязнь.
«Це настільки зухвала людина, що за стільки часу ні від нього, ні від його батьків ми не почули слова «вибач». Ніхто навіть не думав прийти до Юри у лікарню купити ліки. Навіть коли я показала жахливі фото чоловіка з моргу, і спитала, Богдане, чи тобі хоч соромно, він відрізав: «А чого мені має бути стидно».
Як веде далі Христина, його батько Ярослав Лешко, начебто пов’язаний і ресторанним бізнесом, а ще – з ветеринарією чи то санітарною медициною.
Цікаво, що на сайті електронних декларацій можна знайти особу на ім’я Ярослав Лешко, який проживає саме в селі Мовники. Станом на 1 березня 2019 року, він займав керівну посаду у Нововолинському міському управлінні ГУ Держпродспоживслужби Волинської області, а його дружина Олена працювала провідним спеціалістом у міськраді Нововолинська.
Також відомо, що раніше Ярослав Юрійович займав посаду начальника відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарії у тій же Держпродспоживслужбі.
Можливо тому, за словами Христини, дуже довго затягувалося розслідування, не було результатів експертиз, допоки у жовтні попереднього слідчого не відсторонили від справи. За неофіційними даними, він дозволяв собі «зливати» батькам Лешка матеріали досудового слідства.
«Коли наша адвокат звернулася в прокуратуру, тоді призначили іншого слідчого. Він одразу довів справу до логічного завершення, і згідно з результатами експертизи ми дізналися, що Юра помер від нанесених ударів, а не від удару об землю, так як хотів Лешко», – каже Христина.
Коли його били, всі стояли і дивилися
Якщо бійка почалася близько третьої, то на той момент вже нікого з друзів у клубі не було. Він теж викликав таксі і збирався додому, про це нам відомо зі свідчень таксиста.
«Ми бачили на відео, як Юра курив на балконі, а Лешко йшов і його штовхнув, Юрко у відповідь щось сказав, розвернувся і пішов геть. Потім видно, як Лешко і компанія приблизно з 8 людей чекали Юрка майже 10 хвилин на порозі біля клубу. Юра навіть не встиг зійти з останньої сходинки, як Лешко на нього накинувся, розбив губу і ніс, тому було так багато крові», – веде далі Христина.
На запитання, а як то треба було бити, аби вкоротити хлопцю життя, жінка відповідає: Богдан його під себе «придавив», зробив захват і гамселив по лівій стороні голови коліном, ліктями і кулаками, аж потім Юра впав і вдарився об землю на праву сторону.
«Лешко від Юри вищий десь на 10 см. Якщо мій чоловік 1.85 м зросту, то Лешко майже 2 м. Він здоровий, досить кремезний, чим рівнятися 25-річному мажору і 20-літньому курсанту», – доводить Христина.
Загалом, як потім відзначили користувачі соцмереж, можливо Лешко використав прийом під назвою “гільйотина”. За даними вікіпедії: “при його виконанні шия суперника захоплюється борцем між пахвою і передпліччям, тиск іде на трахею або сонну артерію і примушує суперника здатися. Тривале утримання суперника в цьому захопленні може призвести до незворотних ушкоджень мозку”.
Дивує і те, що поки Юрко відбивався, всі навколо стояли і дивилися, але ніхто не пробував зупинити «побоїще».
Результат
Тільки 15 серпня, коли Юра впав у кому після операції в Червонограді, його перевезли у Львів до військового шпиталю. 40 днів курсант був в реанімації, на штучній вентиляції легенів, не приходячи до тями. Помер 22 вересня. На похорон прийшли всі одногрупники, офіцери Академії, і майже все місто.
Тільки в день похорону Юри, 24 вересня, Лешка затримали і відправили у СІЗО. До того він був під домашнім арештом. Аж тоді йому призначили тримання під вартою в СІЗО.
Під час судового слухання у Червоноградському міському суді Лешко поводився надто зухвало.
«Руки в кишенях, до судді огризається. Він так і сказав, то не людина, за яку треба сидіти», – згадує Христина.
Єдина людина з їхньої родини, яка намагалася підтримати Христину, це офіційна дружина Лешка. Вона одна цікавилась станом Юри, поки він був живий. І вона єдина висловила співчуття, коли Юри не стало.
Щодо дій поліції, то спочатку кримінальне провадження було відкрите за ч. 1 ст. 121 ККУ (умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння). У вересні, відразу після смерті Юрія, провадження перекваліфікували за ч.2 ст.121 (умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого) ККУ. Підозрюваного взяли під варту і тепер йому загрожує до 10 років позбавлення волі.
Також поліція розслідує дії лікарів Червоноградської міської лікарні, куди було доправлено постраждалого. За фактом неналежного виконання професійних обов’язків лікарями (за ч. 1 ст. 140 ККУ) теж було відкрито кримінальне провадження. На якому етапі ці провадження перебувають сьогодні, стане відомо, коли поліція надасть відповідь на офіційний запит видання.
«Зараз в мене абсолютна пустота. Мені 22 роки. Я втратила все. Може це гріх, але нехай вони, люди, які не визнають провини, отримають те саме або й гірше», – додає дружина померлого.
Нагадаємо, 12 серпня поблизу нічного закладу Vilma у Червонограді 25-річний нововолинець завдав тяжких тілесних ушкоджень 20-річному місцевому жителю, курсанту львівської Академії сухопутних військ Юрію П’янилу. Від завданих травм юнак помер.
25-річного жителя Волинської області, котрий завдав смертельних травм, взяли під варту. Поліція, окрім підозрюваного в побитті хлопця, розслідуватиме дії лікарів, які допустили трагедію.
