Ікону Божої Матері з храму в Будятичах досліджували рентгеном, щоб виявити первісне зображення святині
Історик Нововолинського музею Юрій Велінець та художник-реставратор Артем Погрібний проводили рентген-дослідження Будятичівської ікони Божої Матері, яка є святинею Свято-Миколаївського храму села Будятичі Поромівської громади.
Вони хотіли з’ясувати, чи збереглося первісне зображення ікони до реставрації, чи можна його повернути, та який вік святині. Адже є підстави вважати, що іконі більше, ніж 385 років.
Юрій Велінець та Артем Погрібний виявили у храмі Грибовиці описи місцевих пам’яток 1925 року та 19 століття, й там є відомості по іконах села Будятичі. Вони знайшли описи ікон Омеляна Дверницького, поміщика, який опікувався пам’ятками Волинського краю, намагався зберегти Низкиницький монастир та відбудовував у Володимирі Успенський кафедральний собор. Також з ініціативи Дверницького було написано багато ікон.
Найцінніша пам’ятка у Будятичах — Чудотворна ікона Божої Матері. Як говорить легенда, чудесне явлення сталося в 1637 році в селі Будятичі. У воді джерела з’явилася свята ікона, але ніхто не міг її взяти до рук, вона одразу ховалася. Вдалося це тільки двом дітям-сиротам, які дістали ікону з води та принесли у Свято-Миколаївський храм.
За свою історію храм було двічі знищено. Тож згодом ікону зберігали в храмі Грибовиці, а потім люди ховали її у себе в домівках. І вже в 90-х роках її повернули у новозбудований та освячений Свято-Миколаївський храм, де вона зберігається й донині.
У 1937 році ікону було реставровано. Тож, щоб виявити попереднє зображення, художник-реставратор вищої категорії Харківської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України Артем Погрібний зняв оклад з ікони і її повезли на рентген дослідження у клініку «Bodro». Проходило все під наглядом заступника церковного старости Будятичівської парафії Романа Павловича.
Після рентгену виявилось, що дійсно, первозданна ікона відрізняється від реставраційної версії, було додано прикраси на одяг, пропрацьовано німб, також відрізняються риси обличчя Марії та Ісуса і руки.
Далі два зображення детально порівняють, щоб точно сказати, які елементи було переписано, а які збережено в оригіналі, і чи можна буде відтворити первозданний вид ікони станом на 1637 рік.
Як добре, що Свята Ікона повернулася до нас.
.Тепер, приходячи до Святого Джерела на Десяту пятницю після Пасхи, люди будуть приклонятися до справжньой ікони Божой Матері.
Господь творить чедеса. Чудом є і знайдення цієй Ікони, я вже думала її ніколи не знайдуть, але це чудо трапилось і я плачу від радості
Дякую реставратору і людям в Грибовиці які іії зберегли.
Це Святе джерело з якого пив воду князь Володимир, який народився і виріс в селі Будятичі має велике значення для всіх украінців, хто поважає і цінить свою історію, хто вірить, що Бог творить чудеса, що правда переможе.