Героїв-чорнобильців вшанували в Нововолинську
Щороку 14-го грудня в Україні відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. З цього приводу у приміщенні міської ради відбулося засідання круглого столу.
Серед присутніх – представники міської влади та міської організації «Спілка Чорнобиль», фахівці управління соціального захисту населення, Пенсійного фонду, Нововолинського Центру первинної медико-санітарної допомоги, – пише сайт Нововолинської міської ради.
Сьогодні у Нововолинську проживає 127 учасників ліквідації аварії на ЧАЕС. З них 63 особи, які віднесені до першої категорії; 40 – до другої категорії; 24 особи – до третьої категорії. 477 осіб потерпіли від наслідків цієї катастрофи.
Перший заступник міського голови, секретар ради Андрій Сторонський звернувся до присутніх чорнобильців зі словами вдячності за мужність і відвагу, за врятоване їхніми зусиллями людство.
«Атомне лихо забрало багато людських життів. Чимало жителів нашого міста стали ліквідаторами наслідків Чорнобильської катастрофи, заплативши за порятунок світу найдорожчим – своїм здоров’ям, більше 80 наших земляків уже відійшли у вічність. Однак, ми маємо пам’ятати про подвиг усіх, хто врятував землю від цієї страшної катастрофи», – зазначив Сторонський.
Також він вручив подяки міського голови чотирьом членам цієї організації.
Спілкування продовжилося у форматі діалогу членів спілки із першим заступником міського голови та представниками запрошених служб. Чорнобильці переймалися питаннями соціального захисту, зокрема, про виділення путівок на санаторно-курортне лікування, надання талонів на проїзд, стосовно пенсійного забезпечення та медичного обслуговування у світлі проведення медичної реформи.
Сапожніков знову у відпустці чи на лікарняному?
Кому яка справа?
тому, хто без сапога життя не уявляе… не дай Бог помре, тоді ми й без Анатоля швидко залишимся..
Як той Попандопуло:”ну, почему я в тебя такой влюблённий?”
За круглим столом зібралися Чорнобильці для чергової “галочки”,а не для вирішення соціальних питань,які мали б покращити життя ліквідаторів. Якби дійсно було вшанування ліквідаторів, то пан Сторонський мав повну можливість організувати зустріч з ліквідаторами в актовому залі, запросити усих ліквідаторів і потерпілих відкрито, а не тихенько в обмеженому колі ближніх. Більше 100 ліквідаторів залишилися поза увагою і вшануванням, хоча Сторонський, в своїй промові,зазначив що “ми маємо памятати усих хто врятував землю від цієї катастрофи”