Через війну людям знадобиться допомога психологів ще найближчі 50 років, – координаторка нововолинського центру психічного здоров’я

Відразу після того, як почалася війна у Нововолинську створили координаційний центр фахівців у сфері охорони психічного здоров’я. На його базі об’єдналися різні фахівці, які надають психологічні послуги й підтримку, як місцевому населенню, так і переселенцям. Наразі він діє у приміщенні місцевого ДЮЦу.

В інтерв’ю БУГу координаторка фахівців у сфері охорони психологічного здоров’я Ганна Зінчук та психологиня, яка переїхала у Нововолинськ із Запоріжжя, Наталія Заїкіна розповіли про діяльність центру, його особливості, мету, способи, види і методи своєї роботи, а також про послуги, які тут можна отримати. Хто саме може звернутися до них за допомогою та з якими проблемами найчастіше приходять люди.

Чим займається координаційний центр психічного здоров’я

Так, за словами Ганни Зінчук, даний центр планували створити у Нововолинську раніше. Тут психологи, психотерапевти, психіатри, соціальні працівники, соціальні педагоги і координатори різних волонтерських проєктів і різних програм щодо допомоги людям, які є переселенцями, або опинилися в гарячих зонах ведення бойових дій, об’єдналися і організували на базі місцевого Центру ДЮТ координаційний центр фахівців у сфері охорони психічного здоров’я.

Вона зазначила, що ціль такого об’єднання – співпраця, яка базуватиметься на єдиних етичних засадах, доказових протоколах, базах та науково-обґрунтованих методах роботи безпосередньо у сфері психічного здоров’я, а ще злагоджена кооперація і діяльність у контексті коопартнер. Мовляв, в такій формі взаємодії, коли всі співпрацюють разом, є можливість якісного, оперативного і правильного надання послуг.

“Це все ініціатива, добровільні засади. В нашому місті є більше ніж 30 різних фахівців, які працюють в різних сферах: садочках, школах, інклюзивному центрі, Карітасі. Ми вирішили всі об’єднатися, щоб всі фахівці знали один одного і працювали у контексті коопартнер.

Наприклад, якщо особі, яка звертається по допомогу, потрібна консультація і психолога, і психіатра, то ми можемо подзвонити фахівцю, який вже є в нашій базі і який вже знає нас. Він може приєднатися і зробити спільну діагностику. Або ж, якщо є потреба в соціальному працівнику чи соціальному педагогу, то так само долучаємо і його”, – пояснила координаторка центру.

За її словами, робота центру включає зовнішній і внутрішній вектори. Внутрішня діяльність – об’єднання і внутрішнє навчання фахівців, перенаправлення їх на навчання і вебінари, координація усієї потрібної їм інформації та формування єдиної, спільної для усіх бази матеріалів, протоколів й методик. А зовнішній вектор роботи центру – пряма допомога людям, які цього потребують. Це стосується ведення гарячої лінії й допомоги тут і зараз та координування людей, відповідно до їх потреб.

“Що стосується нашої внутрішньої роботи, то ми провели три тренінги з першої психологічної допомоги, кризової інтервенції, формування стресостійкості та технік допомоги стабілізації, щоб фахівці мали один інструментарій, який гарно працює. Також ми формуємо єдину, спільну для усіх наших фахівців базу матеріалів, протоколів, методик і діагностик. В електронному і друкованому варіантах, у вигляді опорних конспектів і підказок, бо все в голові не втримаєш.

А зовнішній вектор нашої роботи – це вже пряма допомога людям, які цього потребують. Це гаряча лінія, яку ми спеціально створили. На сьогоднішній день є два телефони: для дитячих проблем та окремо для дорослих. Також це особистий прийом людей нашими фахівцями.

На базі ДЮЦ координаційному центру у сфері охорони психологічного здоров’я виділили два кабінети. В одному з них працюють дівчата психологи, в основному дитячі, які роблять діагностику, консультування і корекційні роботи. А в другому кабінеті проводяться індивідуальні консультування для людей по запиту. Ми скоординуємо людей на запит: якщо це інклюзія, то в інклюзивний центр, якщо – це проєкти, які веде Карітас, то туди до них, якщо це гуманітарна допомога, то до наших волонтерів і так далі”, – роз’яснила Ганна Зінчук.

Психологічну допомогу надають і фахівці-переселенці

У координаційному центрі працюють не лише місцеві фахівці, але й спеціалісти, які змушені були покинути рідні домівки, аби врятуватися від обстрілів окупантів. Таким спеціалістам переселенці довіряють більше. Адже вони краще розуміють один одного. Серед таких працівників і психологиня із Запоріжжя Наталія Заїкіна. Вона приєдналася до розмови і розповіла БУГу чим займалася раніше та як їй живеться і працюється у Нововолинську.

Психологиня зазначила, що має двадцятирічний стаж роботи у напрямку психотравма і психодрама. І нині продовжує працювати в цьому напрямку.

“Зараз постійно збільшується кількість запитів на надання психологічної допомоги. І навіть після перемоги, психологи будуть забезпечені роботою на найближчі 50-60 років. Тут я надаю допомогу таким самим переселенцям, як і я сама, які звертаються за психологічною підтримкою”, – зауважила вона.

З чим звертаються люди до центру психологічного здоров’я

Психологині розповіли, що за допомогою до центру можуть звернутися як місцеві жителі, так і переселенці. Тут вже отримали допомогу понад 90 дітей та 25 дорослих. Найчастіше люди звертаються до психологів, аби ті допомогли подолати ностальгію, адаптуватися до нових умов і прийняти проживання в приймаючій громаді, а також зі скаргами на поганий сон, настрій, втрату апетиту й різноманітні страхи пов’язані з війною.

“Місцеві жителі звертаються за допомогою з двох причин. Перша – як повідомити дітям про втрату батька, його загибель на війні і як з цим взагалі впоратися, як витримати цю втрату. А друга – зменшення тривоги, рівень якої постійно росте”, – зазначила Ганна Зінчук.

Також фахівці надають онлайн допомогу людям, які опинилися у важких ситуаціях, пов’язаних з війною і виживанням. Здебільшого це стосується підтримки, координації і порад щодо евакуації, прийняття нелегкого рішення щодо виїзду з рідних міст і сіл, які зараз опинилися на лінії фронту.

“Ми працюємо й у формі онлайн-допомоги. Надаємо інформацію онлайн. Здебільшого про евакуацію, про необхідність виїзду, як прийняти рішення про те, чи треба виїжджати чи ні. Я супроводжую в телефонному режимі, наскільки це можливо, людей, які евакуюються з Маріуполя, з Василівки, Запорізької області. Координую їх, допомагаю взагалі зробити цей вибір”, – розповіла Наталія Заїкіна.

Психологічну гігієну варто проводити раз на рік – це норма для розвинених країн

Також психологині пояснили, чому людям потрібно регулярно відвідувати психологів:

“Є таке поняття – психологічна гігієна. До психолога треба звертатися постійно, щоб підтримувати свій психологічний стан в нормі. Також треба змінити думку населення, що психолог – це не діагноз, і ти не хворий, що це нормальний, гарний фахівець, до якого ти можеш прийти, коли в тебе сталась якась не зрозуміла ситуація, чи ти опинився в глухому куті, коли чогось не бачиш, чи не розумієш.

І в таких ситуаціях психолог допоможе подивитися на цю ситуацію під різними кутами і надасть кваліфіковану допомогу. Але це треба виховувати. Це є нормальна здорова норма здорової особистості. Все ж таки ми рухаємося до євроінтеграції, ми достатньо освічена нація і я думаю, що ці моменти не за горами.

Приблизно 80% із тих, хто звернувся до центру – жителі Києва, які вже сприймають психологічну допомогу як необхідність, як візит до стоматолога чи будь-якого іншого лікаря.

Як правильно розмовляти з переселенцями, щоб не травмувати їх

Окрім цього, Ганна Зінчук дала поради мешканцям Нововолинська щодо того, як правильно розмовляти з переселенцями, щоб ще більше не травмувати їхню психіку. За її словами, ми маємо мати терпіння і милосердя, але водночас чіткі рамки і здорові позиції.

“Ми маємо велику духовну силу, велику мудрість і мужність всередині. Я кажу про український народ. І коли ми зустрічаємо людей, які приїхали до нас в скрутний час, ми маємо мати терпіння і милосердя, але водночас чіткі рамки і здорові позиції.

Це такий правильний баланс: ти мій гість, я відкриваю тобі двері й готовий тобі допомогти, я маю терпіння, повагу і розуміння, але при тому я маю чіткі позиції, що ти є гість в моїй хаті, тому прошу рахуйся з цим і відповідай за свої вчинки і дії, бо найвищий рівень свободи – це відповідальність.

А в нас воля – закарбована в нашому тризубі, тому розуміння цієї волі, як найбільшого рівня відповідальності, і смирення, як прийняття і любові, але не як терпіння. Це має бути такий симбіоз”, – порекомендувала координаторка центру.

Насамкінець, Ганна Зінчук поділилась планами щодо майбутнього центру після закінчення війни і перемоги України. Вона прагне, аби він діяв на постійній основі, розміщувався у власному, окремому приміщенні з гарною територією і мав свої інформаційні ресурси й надійну підтримку, а ще, аби постійно відбувався обмін, досвід, навчання і ріст між фахівцями, які в ньому працюватимуть.

Координаційний центр працює за адресою: проспект Перемоги, 5А, Нововолинський центр ДЮТ (2 поверх, 5 кабінет).

Телефони: 096 03 41 148; дитячий напрямок: 067 96 79 412.