Боротьба за кластерність між Нововолинськом та Володимиром: лікарні, які не потраплять у спроможну мережу, зможуть далі працювати з НСЗУ

Між Нововолинськом та Володимиром триває боротьба за статус кластерності лікарні. Проте, навіть якщо, медичні заклади не увійдуть до спроможної мережі, вони зможуть продовжити свою роботу та і надалі укладатимуть контракти із Національною службою здоров’я за програмою медичних гарантій. Але оновлюватись будуть за кошти місцевого бюджету.

Про це міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко повідомив під час зустрічі з представниками Асоціації міст України, до якої входять представники обласних, районних та місцевих рад.

За словами міністра охорони здоров’я, лікарні, які не увійдуть до спроможної мережі, можуть і надалі проводити модернізацію та закуповувати дороговартісне обладнання, однак лише коштом місцевих бюджетів. 

«Навколо процесу формування спроможної мережі лікарень точиться багато дискусій та розповсюджується багато міфів. Однак, не втомлююсь повторювати, що наше основне завдання в умовах обмежених ресурсів — забезпечити максимальний результат — надання якісної, доступної та безоплатної медичної допомоги українцям. В системі охорони здоров’я накопичилось багато проблем, які потребують вирішення. Перезавантаження госпітальних округів покликане допомогти нам їх вирішити. Не йдеться ні про яке закриття лікарень. Йдеться про пріоритезацію. Забезпечення чіткого переліку медичних послуг у конкретно визначених закладах, де ми як держава зможемо гарантувати наявність всього необхідного сучасного обладнання та висококваліфікованих фахівців, тобто зможемо бути впевнені, що пацієнту буде надана допомога на найвищому рівні», — підкреслив Віктор Ляшко.

За словами міністра охорони здоров’я, інфраструктурний етап медичної реформи не передбачає закриття лікарень. Реформа передбачає створення спроможної мережі медичних закладів. Саме до лікарень, що сформували спроможну мережу,  пріоритетно будуть спрямовані фінансові та матеріально-технічні ресурси, які значно обмежені у війну. Адже саме тут вони у найкоротші терміни зможуть надати найкращий результат. Лікування простіших випадків здійснюватиметься на місцях, а надання спеціалізованої медичної допомоги концентруватиметься на вищому рівні. 

На наступному етапі медреформи кожна область, місто Київ та Севастополь стануть окремими госпітальними округами, які додатково поділятимуться на кластери. Кластер дорівнюватиме території кожного укрупненого району. Тобто всього в Україні буде створено 136 кластерів. 

«Спроможна мережа включатиме заклади первинної допомоги, центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф із пунктами постійного базування бригад, заклади спеціалізованої допомоги — надкластерні, кластерні та загальні. Плани мережі, що будуть подані обласними військовими адміністраціями на затвердження нам в міністерство, мають базуватися на регіональних особливостях того чи іншого округу», — зауважив міністр охорони здоров’я під час наради.

У межах реформи буде чітко визначено роль кожної лікарні в госпітальному окрузі та напрями медичної допомоги, які вона має забезпечити. Зокрема, це дозволить не тільки раціонально розподіляти обладнання, а і якісно планувати людський капітал. 

Наразі обласні військові адміністрації мають визначити перелік медичних закладів, які увійдуть до спроможної мережі, враховуючи численні регіональні особливості, та до 1-го травня  подати його на затвердження МОЗ.

Нагадаємо, наприкінці літа минулого року МОЗ оприлюднив проєкт спроможної мережі медзакладів Волині. Попередньо статус кластерних лікарень у Волинській області планують надати наступним медзакладам: Луцька ЦРЛ, Ковельське ТМО, Камінь-Каширська ЦРЛ. Дві лікарні у Луцьку – Центральна районна та Обласна дитяча клінічна лікарня матимуть найвищий статус – надкластерної. Ще 8 лікарень в області будуть загальними, та зможуть надавати лише найпростіші медичні послуги. Щодо статусу кластерної лікарні у Володимирському районі, то ще достеменно не відомо, якому з медзакладів його нададуть. У проєкті МОЗу зазначено, що його отримає Володимирське ТМО, але з приміткою (посилення ЗОЗ шляхом об’єднання). Що ймовірно попередньо передбачає об’єднання з Нововолинською лікарнею.

Володимирська та Нововолинська лікарні вважають, що кожна з них є повноцінними кандидатами на отримання статусу кластерності. За останні роки медзаклади та підходи до лікування значно оновили. В лікарнях працюють кваліфіковані лікарі, які періодично проходять навчання, постійно закупляється нове обладнання. Ще у 2020 році в Нововолинській лікарні зробили капітальний ремонт приймального відділення в рамках програми президента України «Велике будівництво». На реконструкцію приймального відділення у Володимирі виділили 32 млн грн минулого року, наразі ремонтні роботи ще тривають. Також минулого року у ТМО Володимира відкрили нове хірургічне відділення. Крім того, тривають тендерні процедури на придбання ангіографа для кожного з медзакладів для лікування інсульту та інфаркту, що є однією з умов надання кластерності лікарень. Також тривають обговорення щодо створення реабілітаційних центрів для військових.

Своєю чергою, нардеп Гузь звернувся до прем’єра та МОЗу, оскільки вважає, що у Володимирі та Нововолинську повинні бути окремі кластерні лікарні. Варто зазначити, що навіть, якщо лікарні не об’єднаються, а статус кластерності нададуть лише одному медзакладу, інший не перестане функціонувати. Проте деякі послуги, які не входитимуть до основного пакета від НСЗу, будуть платним, або ж мешканцям доведеться їхати до кластерної лікарні.

Тож чекаємо на результат від ОВА та Міністерства охорони здоров’я, який обіцяють оголосити уже в травні. Але яким би він не був, варто відзначити, що здорова конкуренція між сусідиними медзакладами позитивно вплинула на розвиток лікарень, де зробили сучасні ремонти, залучили кваліфікованих спеціалістів та змогли закупити сучасне обладнання, тож мешканці в обох медзакладах уже можуть отримувати якісні послуги.

Читайте також:

Визначити пріоритетні напрямки, або ж об’єднатись, — міністр охорони здоров’я про Нововолинську та Володимирську лікарні