Нова сторінка у взаєминах України і США: які головні підсумки зустрічі Зеленського і Байдена

Надзвавданням українськоі делегації у США було досягти зрушень у двох питаннях: можливого членства України в НАТО і питання «Північного потоку-2».

Чи вдалося президенту Зеленському перетягти увагу Білого дому від Афганістану до України. І чому зарубіжна преса оцінила візит від “потужного сигналу” до “суперечливих результатів”. Кореспондентка ТСН Ольга Кошеленко розмовляла з людьми, втаємниченими в деталі, йдеться в сюжеті ТСН.Тиждень.

За 7 місяців у президентському офісі Джо Байден прийняв лише 7 закордонних лідерів. Володимир Зеленський став 8-м. Зустрічі Байден призначає, лише якщо бачить у цьому практичний сенс.

“Президент Зеленський – лише другий європейський лідер, який поки що відвідав Білий дім. Це не випадково. Це свідомо. І це сигнал – наскільки важливі для Байдена ці стосунки”, – стверджує колишній спецрадник 44-го президента США Барака Обами Майкл Макфол. Вони із Байденом – у той час віцепрезидентом –  пліч-о-пліч працювали у Білому домі.

Президентський курс Байдена – проамериканський і позбавлений сентименів. Яскравим свідченням чого є його рішення щодо Афганістану.

“Це більше не входить до національних інтересів США” – говорить президент і залишає колишніх союзників.

За інформацією ТСН, надзвавданням українськоі делегації у США було досягти зрушень у двох питаннях, в яких американська сторона принаймні поки що не збирається іти на компроміси.

Це – конкретика щодо можливого членства України в НАТО і “Північний потік-2”. Напередодні цієі зустрічі ми мали можливість на умовах анонімності поговорити із високопоставленим чиновником із Білого дому. У питанні НАТО США спиратимуться на рішення червневого саміту альянсу.

Щодо “Північного потоку2” – на угоду із канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель, попередили нас. Але це не означає, що Зеленський не порушуватиме ці питання.

Хоча Білий дім волів би, щоб принаймні одну тему – спільний російсько-німецький газогін “Північний потік-2”, санкції з якого США зняли заради налагодження стосунків із Німеччиною – українська делегація взагалі не форсувала. Колишній посол США в Украіні Джон Хербст запевняє нас, що візит Зеленського Білий дім  не випадково запланував на час відпустки конгресменів, які дуже не вдоволені скасуванням санкцій.

“Візит відбувається у серпні саме тому, що Байден не хоче, щоб Зеленський спілкувався з Конгресом Сполучених Штатів, – каже він. – Я передбачав це ще у червні. І хоча адміністрація заперечує, це дуже нетипово робити візити у другій половині серпня. Зеленський підніматиме це питання, тому що він хоче зберегти можливість убити цей проєкт санкціями.

Байдену це не подобається. Але він не може дозволити собі погану зустріч із Зеленським, тож, я сподіваюся, зробить зусилля і буде приязним”.

І ще одне завдання, яке стояло перед Зеленським – налагодити особистий контакт із Байденом. Їхнє заочне знайомство розпочалося  із найбільшого політичного скандалу нашого часу.

45-й президент США Дональд Трамп намагався втягнути офіс Зеленського і його особисто у свою гру, метою якої була політична дискредитація Байдена. Ідеться про розслідування діяльності украінської компанії Бурісма, в наглядовій раді якої працював син Байдена Хантер. І це було вкрай болісно для Байдена-старшого.

Зустріч Зеленського з Байденом була в нормальній продуктивній, не постійно сонячній, атмосфері. Замість запланованої години розмова президентів триває понад 2.

“Ви знаєте, що президент Байден удвічі перебрав час, який він провів із президентом Зеленським. Я знав його як віце-резидента і працював із ним. І, до речі, нещодавно консультував президента Байдена перед зустріччю із Путіним.

Можу вас запевнити: якщо він незацікавлений, то швидко завершує розмову. А коли зацікавлений, дуже глибоко заглиблюється в суть. Я бачив і те, й інше. У мене немає сумнівів, що відбувалося під час тієї зустрічі. Він був дуже залучений. І на мою думку, це гарний знак для наших двосторонніх відносин”, – розповідає спеціальний радник Барака Обами Майкл Макфол.

У сухому залишку, домовилися про відновлення роботи комісіі зі стратегічного партнерства, що не збиралася майже 4 роки – а це постійний контакт міністрів закордонних справ Кулеби та Блінкена.

Підписано нові стратегічно-оборонні рамки. Байден схвалює додатковий пакет безпекової допомоги на 60 мільйонів доларів. Туди входить зокрема і летальна зброя – протитанкові ракетні комплекси “Джавелін”.

Не шкодують США грошей і на допомогу у проведенні реформ, а це понад 460 мільйонів доларів на цей рік, а також виділяють ще понад 2 мільйони доз вакцин від COVID-19.

Водночас, коментуючи відсутність чітких сигналів щодо можливого членства в НАТО, речниця президента Байдена Джен Псакі зазначає: нічого, окрім добре відомого списку реформ, необхідних для досгнення стандартів Альянсу, і допомоги у іх проведенні для Києва в них немає.

“Є кроки, які Україна повинна зробити, і вони відомі. Зусилля щодо впровадження верховенства права, модернізація оборонного сектору, економічне зростання. Це ті умови, які країни, що претендують на членство в альянсі, як Україна, мають виконати, щоб досягнути стандартів НАТО. І ми, безперечно, підтримуємо їх на цьому шляху”, – зазначила Псакі.

А от результатами перемов щодо “Північного потоку-2”, принаймні на словах, Зеленський залишився задоволеним.

Президент Байден особисто гарантує, що якщо з боку Російської Федерації, чи з боку інших сторін, інших представників “Північного потоку-2”, у разі його запрацювання, якщо з боку цих країн будуть порушені якісь речі, Сполучені Штати гарантують введення санкції щодо “Північного потоку”.

“Я вважаю, що це велика перемога”, – заявив Зеленський.

Президент не дарма робить уточнення – якщо Північний потік запрацює. Процедура його сертифікації, вочевидь, зіткнеться із юридичними перепонами, що містяться в законодавстві ЄС, а це час на залагодження питань і юридична тяганина.

А от розраховувати на негайне поновлення американських санкцій щодо нього не варто. Конгресвумен-однопартійка президента Байдена Марсі Каптур – палка противниця Північного потоку2, на пряме запитання ТСН дає зрозуміти – у Конгресі за це немає достатньоі кількості голосів, важелі впливу зараз швидше в руках європейських партнерів.

“Я сподіваюся, що європейська спільнота допоможе нам допомогти Україні стати енергетично незалежною. Я переконана, що газ, який ітиме цим газогоном, дуже брудний. А ми живемо у часи чистої енергетики.

І я сподіваюся, що цей газ буде обкладатися високими податками. А ми тим часом знайдемо інші способи допомогти Україні стати енергетично незалежною”, – каже Марсі Каптур.

На руку Україні тут, як не парадоксально, може зіграти афганська криза, прогнозує посол Хербст. Спосіб, в який відбулося відведення американських військових та евакуація цивільних, боляче вдрив по репутації Байдена. Ще однієї геополітичноі кризи, спричиненої цього разу Північним потоком, ані він, ані Конгрес не хочуть.

Сторінку у взаєминах Украіни та США, написаної за попередньоі адміністрації Дональда Трампа, перегорнуто. Київ, вочевидь, має підтримку і новий кредит довіри, але й сподівання, покладені на них у проведенні реформ. І тут Вашингтон схильний вірити лише справам і результатам.