Нобелівську премію миру 2025 року отримала венесуельська політикиня

10-го жовтня стало відомо, що Нобелівську премію миру 2025 отримала венесуельська політикиня Марія Коріні Мачадо.

Про це повідомив Нобелівський комітет, пише Бабель.

Премію Мачадо присудили «за її невтомну працю з просування демократичних прав народу Венесуели та за її боротьбу за справедливий і мирний перехід від диктатури до демократії».

У своїй заяві Комітет підкреслив, що Мачадо відіграла ключову роль в об’єднанні венесуельської опозиції, яка раніше була глибоко розділена. Вона стала символом єдності для тих, хто вимагав вільних виборів і представницького уряду – того, що, за словами Комітету, «лежить у самому серці демократії».

Мачадо протягом більш ніж двох десятиліть послідовно виступає за демократичні вибори, верховенство права і права людини. Ще понад 20 років тому вона заснувала організацію Súmate, що працює над розвитком демократичних процесів у Венесуелі.

Перед президентськими виборами 2024 року Мачадо була головною кандидаткою від опозиції, але режим заблокував її участь. Після цього вона підтримала іншого опозиційного кандидата, Едмунда Гонсалеса Уррутію, і допомогла згуртувати сотні тисяч волонтерів, які стали спостерігачами на виборах. Вони ризикували арештами, переслідуванням і тортурами, але забезпечили прозорий підрахунок голосів.

Хоча опозиція продемонструвала перемогу на виборах, режим відмовився визнавати результати й утримав владу. Саме ці події, на думку Нобелівського комітету, стали прикладом мирного, але рішучого спротиву авторитаризму.

Мачадо, за словами Нобелівського комітету, повністю відповідає трьом критеріям, визначеним у заповіті Альфреда Нобеля: вона об’єднала опозицію своєї країни, послідовно виступає проти мілітаризації суспільства і відстоює мирний шлях переходу до демократії.

Як повідомляли, у понеділок, 6 жовтня, у Швеції та Норвегії розпочався Нобелівський тиждень, під час якого стануть відомі лауреати цієї престижної премії за 2025 рік.

У понеділок вручили Нобелівську премію у галузі фізіології та медицини. У вівторок Нобелівську премію з фізики отримали Джон Кларк (Велика Британія), Мішель Деворет (Франція) та Джон М. Мартініс (США) за «відкриття макроскопічного квантово-механічного тунелювання та квантування енергії в електричному колі».

У середу, 8 жовтня, оголосили лауреатів Нобелівської премії з хімії, які розробили новий тип молекулярної архітектури, а у четвер стало відомо, що премію дали угорському письменнику Ласло Краснагоркаї «за його захопливу та далекоглядну творчість, яка посеред апокаліптичного жаху підтверджує силу мистецтва».