Не вірте про 22 години без світла: експерт розповів, що буде з графіками взимку

Мільйони українців щодня тривалий час залишаються без світла через системні атаки рф на енергетичну інфраструктуру. В окремих регіонах відключення сягають 14–18 годин на добу, а з наближенням зими ситуація лише ускладнюється.

Скільки насправді триватимуть відключення? І чому одні регіони мають світло, а інші — ні? На ці запитання відповів у бліцінтерв’ю Михайло Гончар, український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин, пише Телеграф.

Чи встигає Україна відновлювати енергетичну інфраструктуру після масованих атак?

— Те, що руйнується за одну мить, не підлягає відновленню за день, два чи тиждень. Це очевидно. Особливо коли йдеться про високовольтні трансформатори — для їх заміни потрібно замовити, виготовити, доставити обладнання, на що йде тривалий час. Як показує досвід після зими 2022-2023 років, на це потрібен цілий рік, у кращому випадку, а то й більше.

Пошкоджений трансформатор на 750 чи 500 кВ за кілька днів не заміниш. Але йдеться про інші комплекси робіт — виконується перекомутація, щоб забезпечити енергопотоки по альтернативній схемі, наскільки це можливо.

Виправити ситуацію не означає повернути цілодобове світло без обмежень. Виправити — означає повернутися до певного графіка відключень, який залежить від регіону та наявних генераційних і комутаційних можливостей.

Скільки Одеській області сидіти в такому стані після останньої атаки?

— Ми бачимо певну позитивну динаміку. На прикладі Одещини видно, як оператор ДТЕК спільно з “Укренерго” повертають певні райони до енергоживлення. Хоча перед цим у Telegram-каналах була купа панічно-хайпових дописів, що Одеса й регіон тижнями сидітимуть без світла. Це з розряду роботи ворожого ІПСО та наших корисних ідіотів.

Окрім оператора та регіональної розподільчої компанії, ніхто не візьметься точно сказати, скільки триватиме ситуація. Зрозуміло, що буде жорсткіший графік відключень, бо потрібно виконувати великий комплекс ремонтно-відновлювальних і комутаційних робіт, що потребуватиме тривалих відключень.

Ситуація не виглядає оптимістичною, але й не виглядає безнадійною. Саме в безнадію нас намагаються зіштовхнути, щоб ми підняли лапки й сказали: “Ну його, давайте закінчувати з усім цим”.

Поки Одеса без електрики, куди ця електроенергія дівається? Дістається Києву, Львову, іншим містам?

— Це ще одне ІПСО. Одеса не є регіоном енергогенерації, з якого в енергосистему надходить значна кількість електроенергії. Тим більше через Одесу не йде транзитний енергопотік до інших частин України.

Питання в тому, що генерація в будь-якій країні не є рівномірно розподіленою по території. Десь її багато, десь менше, десь зовсім немає. Одещина — це завжди був енергетичний тупик. Коли кажуть, що якщо одна область не отримує електроенергії через пошкоджену ЛЕП чи уражену підстанцію, то іншим відразу стане краще — це не так.

Головне — як влаштована система передачі електроенергії. Десь електроенергії може бути надлишок, а передати туди, де дефіцит, можливості немає або вони дуже обмежені. Західні області не вимикають, але технічної можливості передати частину електроенергії, наприклад, на Одещину чи Полтавщину, просто немає.

Ситуація на заході об’єктивно краща тому, що наявна генерація якраз може живити ці області. На додаток, цю енергію треба кудись дівати, поки немає можливості подати її в столичний регіон — там теж тривають відновлювальні роботи. В іншому випадку довелося б зменшувати потужність енергоблоків АЕС, що не є добре.

Голова Спілки споживачів комунальних послуг заявив: якщо буде -10°C, відключення триватимуть 20-22 години на добу. Наскільки реалістичний цей прогноз?

— Це тицяння пальцем у небо, гадання на кавовій гущі. Чому 22 години, а не 18 чи не 24? Може бути й 24, якщо станеться аварія. Енергетичні системи зараз працюють хоч і у функціональному, але аномальному режимі. Десь виникають перевантаження.

Деякі люди хочуть зірвати хайп. Можна подумати, що він вирахував щось конкретне. Тицяти пальцем у небо може кожен. Знадобляться більш тривалі періоди відключень — щоб пережити кілька днів з низькими температурами або поки не відбудуться якісь заживлення, але знову буде нерівномірність: якісь регіони можна підключити, а якісь залишаться без світла тривалий час.

Оператори систем розподілу й оператор енергосистеми володіють інформацією та мають уявлення про ситуацію. Влітку проводилися різні сценарні моделювання, опрацьовувалися алгоритми дій у різних обставинах. Але це не означає, що треба все вивалювати у відкритий ефір, щоб підказати ворогу, куди бити.

Що найбільше турбує вас як експерта в контексті наближення зимового сезону?

— Треба забезпечити функціональність життєво важливих систем, які стають нефункціональними або менш функціональними без електроенергії, якщо вона відсутня не пів доби, а більше. Маю на увазі системи водопостачання, каналізації, зв’язку.

Судячи з деяких ознак, ворог, бачачи відсутність негативної реакції з боку наших заокеанських донедавна стратегічних партнерів на удари по цивільній інфраструктурі, відчуває, що може безкарно атакувати. Ми бачимо удари по ТЕЦ. Далі можуть перейти до ударів по водоканалах, залізниці, транспортних підприємствах, трамваях, метро.

Агресор старається створити додатковий ефект політико-психологічного тиску на політичне керівництво України та на суспільство: мовляв, погоджуйтесь, а то буде гірше. Тому потрібно робити не те, до чого нас підштовхують і вороги, і друзі, а робити протилежне.

Сили оборони України завдають ударів по чутливій інфраструктурі ворога. Ніякої ППО чи інженерного захисту не вистачить. Треба переходити до активної оборони, суть якої — в ураженні критичної інфраструктури ворога. Не можна впадати у відчай — треба лупати цю скалу.