Нардепи відправили Степанова у відставку

Міністра охорони здоров’я Максима Степанова відправили у відставку. За це проголосували 292 депутати, представники усіх фракцій та груп.

Подання на звільнення міністра надійшло від прем’єра Дениса Шмигаля ще минулого тижня, – інформує ВВС.

До кінця залишалося інтригою, чи знайдуться голоси для відставки. Міністр добровільно звільнятись категорично не хотів, попри те, що піти його просив президент Володимир Зеленський.

Багато експертів звертали увагу, що у день голосування з’явились низка листів від місцевих лікарень та медичних профспілок, які нібито за власним бажанням стали на захист міністра.

Проте навіть депутати від “Слуги народу” визнавали, що ці листи на захист могли з’являтись через адміністративний тиск.

Степанов напередодні казав, що піде тільки тоді, коли за це проголосує Рада.

Замінити Максима Степанова найближчим часом може його заступник та головний санітарний лікар Віктор Ляшко.

Яким міністром був Степанов і як він боровся з коронавірусом, розповідає ВВС News Україна.

Не тільки квітневий міністр

Максим Степанов став третім міністром охорони здоров’я у часи пандемії і третім очільником МОЗ президента Зеленського.

Спочатку у соцмережах його жартома називали “квітневим міністром”, адже два його попередники протрималися на посаді не дуже довго. Його призначили у квітні і були жарти, чи протримається він місяць.

Степанов працював у МОЗ рік і один місяць, й він щоранку виходив в ефір з новинами про те, як країна бореться з коронавірусом.

І за те, як відбувається ця боротьба, йому дорікали чимало. У перші місяці пандемії та локдауну в Україні виник гучний скандал із закупівлі костюмів захисту для медиків, які їхали дуже довго й коштували задорого.

Його тоді навіть прозвали “міністр костюмів” й вперше почали вимагати відставки.

Відбувались постійні публічні сварки з Держпідприємством “Медичні закупівлі” і його керівником Арсеном Жумаділовим, які весь час публічно і непублічно вимушений був гасити керівник уряду.

Постійно виникали затримки з виплатами медикам надбавок за роботи з хворими на COVID-19, а також були скандали з неоднозначними кадровими перестановками у ключових медінституціях.

Про нестачу кисню у лікарнях для хворих говорили майже весь рік міністра на посаді.

У країні, де кисень для людей дістають волонтери, міністр в ефірі ток-шоу заявляв, що проблем з киснем немає і просив навести хоча б один приклад, коли кисню не було.

Але попри всю цю критику, міністр продовжував впевнено працювати, маючи за своєю спиною дуже важливу підтримку – президента і Верховної Ради.

Ще у грудні 2020 року Володимир Зеленський в інтерв’ю “Фокусу” назвав Максима Степанова “найміцнішим” міністром охорони здоров’я.

При цьому ставив перед ним важливе завдання – забезпечити українців вакцинами від коронавірусу.

І це, за словами президента, мало показати, – міністр Степанов, чи не міністр. З огляду на подання про його звільнення, у президента вважають, що таки не міністр.

Хоча ще у березні керівники уряду в неофіційній розмові з ВВС News Україна запевняли, що питання відставки Степанова не на часі, принаймні на найближчі місяці.

Проте тоді ж керівництво уряду розраховувало на суттєво швидший темп вакцинації і малювало райдужні плани завезених великих партій вакцин у квітні та травні. Чого не сталось.

Провалена вакцинація

Напередодні голосування у профільному комітеті Ради відбулись суперечки на підвищених тонах щодо відставки Степанова.

Незадовільні темпи вакцинації, постійні перенесення поставок вакцин, незадовільна робота міністра як менеджера – перераховував прем’єр Денис Шмигаль причини бажання звільнити Степанова під час засідання парламентського комітету здоров’я нації.

За три місяці кампанії з вакцинації в Україні першу дозу вкололи лише 2% людей, це одні з найправильніших темпів у Європі. Для 40-мільйонної країни привезли лише 1,5 млн доз вакцин різних виробників.

Степанов тут же відповів прем’єру, що робив все, що міг, адже, коли його призначили, ніхто ще не розумів, як боротися з коронавірусом.

А щодо вакцин запевнив, що переговори з виробниками у МОЗ почали ще минулого літа. Вони були надскладні, а зрив поставок вакцин відбувається у всьому світі, не лише в Україні.

При цьому міністр сказав, що Україні мають привезти за контрактами 42 млн доз вакцин.

У свої досягнення Степанов також записав збільшення у десятки разів ліжок з киснем в українських лікарнях. А також радикальне збільшення у “тисячі разів” кількості ПЛР-тестів.

“Це був стрибок, а не крок вперед”, – описував Степанов те, що змінилося в українській медицині за його керівництва МОЗ.

“Ви не виконали закон України від 7 травня про підготовку лікарень другої-третьої хвилі. В результаті по 500 людей на день цієї весни помирало. Пишатися вам нічим”, – критикувала Степанова на комітеті депутатка від “Голосу” Ольга Стефанишина.

Вона заявила, що на лікарів тиснуть, щоб вони підписували заяви проти звільнення і стали на захист Степанова.

Міністр відповів на це, що ні на кого не тисне, але позиція лікарів йому приємна.

“Вам не соромно?”

На засіданні парламентського комітету, присвяченому його відставці, Степанову діставалося не тільки від опозиції, а й від людей, які нещодавно його підтримували.

Де ті мобільні госпіталі, на які виділяли гроші? Чому МОЗ повернув у бюджет понад мільярд гривень, невитрачений на закупку ліків?

Так розпікав міністра вже Михайло Радуцький, голова комітету і представник фракції “Слуга народу”. Хоча додавав, що міняти міністра у часи пандемії — це важке рішення.

Він засумнівався у словах Степанова, що переговори з виробниками вакцин тривали давно. І навів заяву представників компанії Pfizer про те, що у компанії вісім місяців не могли зв’язатися з МОЗ.

“Вам не соромно, що ліки закупляли благодійники, а не МОЗ?” – дорікала Степанову ще одна представниця президентської фракції Лада Булах, говорячи про зриви закупівель ліків.

Голова фракції Давід Арахамія взагалі заявив про непримиренний конфлікт Степанова з прем’єром Денисом Шмигалем. І про те, що у роботі з парламентським комітетом у МОЗ не все гаразд.

“В таких умовах не можна розраховувати на те, що робота міністерства при цьому очільнику буде нормальною”, – закликав Арахамія підтримати відставку міністра.

Водночас представниця Офісу президента Оксана Жолнович дорікнула Степанову, що у Зеленського весь час мали контролювати роботу МОЗ, втручатися і прискорювати її.

Але були і ті, хто вступився за Степанова.

“Пане міністре, вас хочуть зробити “стрілочником”. Де ділись маски? Де ділись 64 млрд грн ковідного фонду? Вони вас це не запитують. Якщо вони хочуть вас зняти, то знімуть. Дуже шкода, що так поступають з міністрами. Дякую вам”, – емоційно захищав Степанова Михайло Макаренко, депутат “Опозиційної платформи За життя”.

Політик мав на увазі перерозподіл грошей з бюджету минулого року у так званий ковідний фонд. Значна частина цих коштів, однак, пішла на дороги та інші проєкти, а не боротьбу з коронавірусом.

“Зміна у системі охорони здоров’я зараз може спричинити кризовий момент і не піде на користь людям”, – обережно оцінювала наслідки можливої відставки депутатка від “Слуги Народу” Вікторія Вагнєр.

В результаті комітет відставку Степанова не підтримав, а залишив рішення на розсуд Ради.

Багато груп впливу у парламенті й навіть у фракції “Слуга народу” не хотіли звільнення Степанова, і ще більше депутатів не у захваті від можливого призначення на його місце нинішнього зама міністра і головного санітарного лікаря Віктора Ляшка.

Якого часто називають екссоратником керівниці МОЗ часів Порошенка Уляни Супрун, а тому призначення Ляшка для них неприйнятне.

Натомість президент Володимир Зеленський ставиться до Віктора Ляшка позитивно й хоче цього призначення.

“Між Степановим і Зеленським мало хто у нас у фракції обере міністра”, – казав перед голосуванням співрозмовник ВВС News Україна у “Слузі Народу”.